Рішення № 12807378, 30.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 16/158-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової

компанії «Київміськбуд», м. Київ

до Військової частини А-2215, м. Бориспіль

про стягнення 47 521,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Скляр І.М., довіреність № 4 від 04.01.2010 р., представник;

від відповідача –Писаренко В.М., посвідчення № 055783 від 02.11.97 р., старший лейтенант

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 894 від 01.11.2010 р. (вх. №суду 5175 від 10.11.2010 р.) до Військової частини А-2215 (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 47 521,76 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 12.11.2010 р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/158-10 та призначено її розгляд на 30.11.2010 р. о 10 год. 20 хв. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судовому засіданні 30.11.2010 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні 30.11.2010 р. позовні вимоги у розмірі 47 521,76 грн. заборгованості визнав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Між Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(«Наймодавець», надалі - позивач) та Військовою частиною А-2215 («Наймач», надалі - відповідач) укладено договори про компенсаційні витрати по утриманню житлового фонду дочірнього підприємства «ЕКОС»холдингової компанії «Київміськбуд»на 2009 рік № 14 від 02.01.2009 року, № 14 від 01.07.2009 року та договір про компенсаційні витрати по утриманню житлового фонду дочірнього підприємства «ЕКОС»холдингової компанії «Київміськбуд»на 2010 рік № 29 від 02.01.2010 року (далі –Договори).

Відповідно до п. 1.1 Договорів позивач надає житлові приміщення, що знаходяться на його балансі та утриманні для тимчасового проживання військовослужбовців, а відповідач використовує житлове приміщення за прямим призначенням та компенсує позивачу витрати на їх утримання, за умовами договорів.

Відповідно до п. 2.1 Договорів позивач, на підставі гарантійних листів-клопотань, шляхом укладання даної угоди, здійснює поселення військовослужбовців відповідача в житлові приміщення, що становлять предмет цього договору, веде облік ліжко-місць в гуртожитках.

Згідно п. 3.1 Договорів відповідач щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного місяця сплачує собівартість 1 ліжко-місця у гуртожитках, та собівартість одного кв.м. загальної площі в будинках для малосімейних, що фактично зайняті військовослужбовцями та членами їх сімей.

Договори діють з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р., з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. відповідно (п. 6.1 Договорів).

Розмір платежів визначений у розділі 4 Договорів.

До кожного з Договорів є складений та підписаний відповідачем список військовослужбовців в/ч А2215, які підлягають включенню до Договору оренди житла на 2009 та 2010 роки.

Отже, станом на час прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 47521,76 грн. за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року залишилась несплаченою. Проти заборгованості у розмірі 47521,76 грн., відповідач під час судового засідання не заперечував. Але доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач до суду не подав.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо сплати собівартості 1 ліжко-місця у гуртожитках, фактично зайнятих військовослужбовцями та членами їх сімей за ним утворилась заборгованість з січня 2009 року по жовтень 2010 року, яка згідно позовних вимог становить 47521,76 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач під час судового засідання не заперечував проти заборгованості у розмірі 47521,76 грн. Доказів оплати зазначеної заборгованості суду не надав.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному розмірі 47521,76грн. заборгованості.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Військової частини А-2215 (08302, Київська область, м. Бориспіль, код ЄДРПОУ 08081802, р/р 35214001000372; 35228019000372 УДК м. Бориспіль Київської області, МФО 821018) на користь Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162, р/р 26007513644001 в ПАТ «АСВІО БАНК», МФО 353489) 47 521 (сорок сім тисяч п’ятсот двадцять одна) грн. 76 коп. основної заборгованості, а також 475 (чотириста сімдесят п’ять) грн. 22 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко