Рішення № 12807199, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/28403.12.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко"

доЗакритого акціонерного товариства "Магазин № 1715 "Госптовари"

простягнення 1609,31 грн.

Представники сторін: від позивача Гусарова Т.В. –представник; від відповідачаЛевковська О.Д. - представник. Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні 26.11.2010

було оголошено перерву до 03.12.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №1715 "Госптовари" заборгованості на загальну суму 1609,31 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за договором №149-о, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та вказує на те, що зобов‘язальні відносини по вказаному договору не виникли, оскільки поставці товару повинна передувати заявка відповідача на таку поставку, яка в матеріалах справи відсутня.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікко", як постачальником, (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Магазин № 1715 "Госптовари" як покупцем (відповідач) укладено договір №149-о, відповідно до умов якого постачальник зобов‘язується поставляти покупцеві товари народного споживання, а покупець зобов‘язується приймати вказані товари та сплачувати їх вартість.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника окремими партіями, які формуються постачальником після поданої покупцем заявки, оформленої у вигляді письмового замовлення, складеного покупцем за довільною формою.

На виконання умов договору здійснив поставку товару на підставі накладних від 10.10.2009 № 41314 на загальну суму 244,86 грн., від 10.10.2009 № 41311на загальну суму 3109,31 грн., всього на загальну суму 9502,27 грн. Видаткові накладні підписані позивачем та відповідачем. Отримання товару підтверджується копією довіреності на отримання товаро –матеріальних цінностей. Також, позивачем були виписані та надані відповідачу податкові накладні, копії яких є в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк оплати покупцем поставленого товару становить 21 календарних днів з дня наступного за днем поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов‘язок щодо оплати вартості товару виконав частково, станом на момент вирішення спору судом, має заборгованість на загальну суму 1609,31 грн..

Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі у строки передбачені договором не оплатив. Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.

Посилання відповідача на те, що між сторонами зобов‘язальних відносин не виникло, у зв‘язку з відсутністю заявки, судом не приймається, оскільки не підтверджено матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень договору строк оплати по вказаним накладним, станом на момент вирішення спору судом, є таким, що настав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 1609,31 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Магазин № 1715 "Госптовари" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 3/15, код 22860803 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікко" (02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 22, код 23701509) заборгованість на загальну суму 1609 (одна тисяча шістсот дев‘ять) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 13.12.2010 року