Рішення № 12807017, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/9910.12.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши справу№ 58/99 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»

простягнення 117144,84 грн. за участю представників сторін: від позивача- не з’явився від відповідача- не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі –ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(надалі –ТОВ «Спецбудбетон») про стягнення 117144,84 грн. заборгованості за Договором оренди (фінансового лізингу) № L457-03/07 від 28.03.2007 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання за договором оренди (фінансового лізингу) № L457-03/07 від 28.03.2007 р. (із змінами та доповненнями внесеними шляхом укладення сторонами відповідних угод), у зв’язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 117144,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.10.2010 р., зобов’язано сторони виконати певні дії.

22 жовтня 2010 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. суд призначив судове засідання на 10.11.2010 р.

Разом з тим, ухвалою суду від 10.11.2010 р. суд відклав розгляд справи на 26.11.2010 р.

26 листопада 2010 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. суд призначив судове засідання на 10.12.2010 р.

В судове засідання 10.12.2010 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Станом на день та час розгляду справи від сторін не надійшло жодних клопотань, заяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, , всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2007 р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець) та ТОВ «Спецбудбетон»(лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № L457-03/07 (надалі –Договір 1).

Згідно з п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (Додаток № 2), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця (постачальника) предмета лізингу.

Відповідно до специфікації предметом лізингу є грейдер фірми MISTA модель RD 165 C.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість предмета лізингу становить 1016697,05 грн. (в тому числі 20 % ПДВ).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість предмета лізингу на момент укладення договору.

Згідно п. 4.1 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2 Договору). Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 15 % від вартості предмета лізингу (п. 4.3 Договору). Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу (п. 4.5 Договору). До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов’язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки від фактичної суми фінансування, яка визначається як різниця між сумою сплаченою лізингодавцем продавцю за придбання предмета лізингу та сумою сплаченого лізингоодержувачем лізингодавцю авансу вартості предмета лізингу (п. 4.6 Договору).

Відповідно до п. п. 4.7, 4.9 Договору оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України –гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця відповідно з правилами наведеними в графіку.

Згідно п. 5.1 Додатку № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом п’яти днів з дня укладення Договру. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингоодержувачу при укладенні договору (п. 5.2 Додатку №4 до Договору). Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до восьмого числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до п’ятого числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок не пізніше 2-3 днів від дати фактичного отримання рахунку лізингодавця (п. 5.3 Додатку № 4 до Договору).

Відповідно до п. 1.2 Додатку № 4 до Договору приймання та передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі за формою, наведеною в Додатку № 3 до договору.

27 квітня 2007 року на підставі акту приймання-передачі предмету лізингу лізингодавець передав, а лізингоодержувач в особі директора Португальського М.С. прийняв предмет лізингу.

1 червня 2007 року між сторонами укладено Угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L457-03/07 від 28.03.2007р. у п. 1 якої вказано, що у зв’язку із збільшенням вартості предмета лізингу за договором купівлі-продажу від 28.03.2007 р. № L457-03/07 та на підставі п. 3.2 договору фінансового лізингу від 28.03.2007 р. № L457-03/07 сторони вирішили внести зміни до п. 3.1 Договору та викласти його в наступній редакції:

«Вартість предмета лізингу становить 1034598 грн. в тому числі 20 % ПДВ».

25.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до договору фінансового лізингу у п. 1 якої вказано, що у зв’язку із наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу № L457-03/07 від 28.03.2007р. у розмірі 256958,09 грн., на підставі рахунків-фактур та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору.

Згідно п. 1.3 Угоди на підставі ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони погодили додатково до визначення зобов’язання у гривні, визначити зобов’язання у грошовому еквіваленті іноземної валюти Євро.

Відповідно до п. 2 Угоди сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції.

25 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № LС457-03/07 у новій редакції (надалі –Договір 2).

Згідно з п. 3.4 Договору 2 розмір авансового лізингового платежу за даним договором становить 24,567441654 % від остаточної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами п. п. 2.2-2.5 цього договору та підлягає сплаті лізингоодержувачем попередньо в розмірі 24,567441654 % від вартості згідно п. 2.1 з доплатою перевищення на підставі відповідного рахунку лізингодавця та у зазначені у такому рахунку строки.

Відповідно до п. 4.1 Договору 2 лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі. Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу у період з моменту підписання цього договору до повної виплати лізингоодержувачем заборгованості лізингодавцю, визначеної за правилами цього договору за ставкою EURIBOR 3M плюс 10,305737 % від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу, крім того ПДВ (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору 2 лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Відповідно до п. 4.4 Договору розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною п. 4.2 Договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія лізингодавця, розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки «С»графіку.

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі інтернет: http://www.rla.com.ua (п. 4.5 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору оплата всіх платежів за цим договором здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Згідно з п. 6.1 Додатку № 4 до Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 1 місяць розмір комісії змінюється пропорційно за кожен з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу (п. 6.1.1 Додатку № 4 до Договору); у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов’язкових платежів, пов’язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов’язків за договором (п. 6.1.2 Додатку №4 до Договору); у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20 %, нарахованому на таке перевищення (п. 6.1.3 Додатку № 4 до Договору); в випадках, визначених п. 3 Графіку (п. 6.1.4 Додатку № 4 до Договору).

Позивачем на виконання умов Договору на адресу відповідача для сплати останнім лізингових платежів було надіслано рахунки-фактури № LС457-04/10/4-004 від 01.07.2010 р., № LС457-04/10/5-005 від 02.08.2010р. та № LС457-04/10/6-007 від 01.09.2010 р. на загальну суму 117144,84 грн.

Проте відповідач взяте на себе зобов’язання по сплаті лізингових платежів належним чином не виконав у зв’язку за ним утворилась заборгованість у розмірі 117144,84 грн.

В кожному із вказаних рахунків-фактур вказано вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD Libor 3M (або EURIBOR 3M), ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної сторонами іноземної валюти.

Спір у даній справі виник у зв’язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошових зобов’язань за Договором.

Договір № LС457-03/07 від 25.09.2009р. є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 5.2 Додатку № 4 до Договору (Загальні умови фінансового лізингу) у новій редакції лізингоодержувач сплачує авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом п’яти днів з дня укладення Договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингоодержувачу при укладенні договору. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до восьмого числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих загальних умов на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до п’ятого числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно (п. 5.3 Додатку № 4 до Договору).

Згідно з п. 5.4 Додатку № 4 до Договору лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до п’ятнадцятого числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до десятого числа поточного місяця лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.7 Додатку № 4 до Договору сплата лізингових платежів раніше встановлених графіком строків не змінює розміру лізингових платежів і строків їх сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно рахунків-фактур № LС457-04/10/4-004 від 01.07.2010 р., № LС457-04/10/5-005 від 02.08.2010р. та № LС457-04/10/6-007 від 01.09.2010 р. відповідач у період з липня 2010 по вересень 2010 р. зобов’язаний був сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 117144,84 грн.

Відповідачем доказів на спростування вказаної заборгованості та доказів її погашення не надано, з заявами чи листами про неотримання вказаних рахунків-фактур до позивача не звертався.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у період з липня 2010 по вересень 2010 р. у розмірі 117144,84 грн. на підставі Договору.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про стягнення з ТОВ «Спецбудбетон»заборгованості у розмірі 117144,84 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5; код 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, 9 корпус 5, офіс 101; код 34480657) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 117144 (сто сімнадцять тисяч сто сорок чотири) грн. 84 коп. заборгованості, 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн. 45 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.Є. Блажівська Повне рішення складено: 13.12.2010 р.