Рішення № 12807012, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/15007.12.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно"

про                    стягнення 18 596,72 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Ямчук О.Л. (Дов.)

Від відповідача:          не з’явився

У судовому засіданні 07.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" 18596,72 грн. (17620,58 грн. основного боргу, 495,33 грн. пені, 480,81грн. 18% річних) заборгованості за договором № 49П від 16.07.2010р., 185,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо оплати товару відповідно до договору поставки № 49П від 16.07.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/150 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010р. відкладено розгляд справи № 57/150 на 07.12.2010р.

07.12.2010р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 02.12.2010р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою, вказаною у витязі, була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" був укладений Договір № 49П (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. та 1.2. Договору Позивач (Постачальник) зобов’язувався поставляти протягом строку дії Договору Відповідачу (Покупцю) пакувальні матеріали (далі - товар), а Відповідач (Покупець) зобов’язувався приймати та оплачувати вказаний товар на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 19.07.2010р. по 27.08.2010р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" отримав товар на загальну суму 22320,58 грн., що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № 1669 від 19.07.2009р. на суму 7750,20 грн.;

- накладна № 1751 від 28.07.2009р. на суму 10850,28 грн.;

- накладна № 2063 від 21.08.2009р. на суму 620,02 грн.;

- накладна № 2076 від 25.08.2009р. на суму 1550,04 грн.;

- накладна № 2128 від 27.08.2009р. на суму 1550,04 грн.;

Факт передачі товару Відповідачу підтверджується також довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- довіреність № 464 від 19.07.2010р.;

- довіреність № 483 від 27.07.2010р.;

- довіреність № 517 від 21.08.2010р.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" виконав зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару частково в сумі 4700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У зв’язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 17620,58 грн. - заборгованості за поставлений товар по договору № 49П від 16.07.2010р.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 17620,58 грн. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору № 49П від 16.07.2010р. в розмірі 17620,58 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню та 18 процентів річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.3. Договору за порушення строків оплати Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку прострочення оплати Покупець (Відповідач) сплачує Постачальнику (Позивачу) проценти за користування грошовими коштами в розмірі 18% річних від суми простроченого платежу.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 495,33 грн., 18% річних - 480,81 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, з нього підлягають стягненню пеня в розмірі 495,33 грн. та 18% річних за користування грошовими коштами в розмірі 480,81 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 185,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуже смачно" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 89/91, кв. 22; ідентифікаційний код 34714511; р/р 26007050003070 в АКБ "Індустріал-Банк", МФО 331304; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" (61004, м. Харків, пров. Райрадівський, буд. 1; ідентифікаційний код 32335155; р/р 26004036450500 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 58 коп. основного боргу, 495 (чотириста дев’яносто п’ять) грн. 33 коп. пені, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 81 коп. 18% річних, 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 13.12.2010р.