Рішення № 12806723, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/44610.12.10 За позовом           Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до           Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»

про           стягнення заборгованості за кредитним договором

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Свириденко В.А. (довіреність № 952 від 18.05.2010р.);

від відповідача:           не з’явились;

В судовому засіданні 10.12.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (надалі позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(надалі ВАТ «ХК «Укрспецтехніка», відповідач) 91652, 02 грн. відсотків за користування кредитом, 190658, 62 грн. пені, 94690, 85 грн. збитків від інфляції та 29508, 97 грн. 3% річних на рахунок № 31117128700011 отримувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, ідент. код 26077968, код платежу 24110800 «відсотки за користування бюджетними позичками та кредитами».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору, зокрема п.2.1 відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати передбачені договором платежі зокрема 9% річних за користування кредитом.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про визнання вимог позивача, а також посилаючись на наявність відповідних обставин просив зменшити розмір пені та розстрочити на шість місяців повернення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2004р. між Українською державною інноваційною компанією, правонаступником якої є позивач (кредитор) та ВАТ «ХК «Укрспецтехніка»(позичальник) укладено договір, відповідно до п.1.1 якого кредитор надає позичальнику в порядку та на умовах визначених договором, чинним законодавством України та наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2004 року № 872 кредит в сумі 1000000 грн..

Відповідно до п.1.2 договору кредит надається з метою впровадження інноваційного проекту «Модернізація РЛС П-14 шляхом заміни елементної бази з аналогової на цифрову для поліпшення тактико-технічних характеристик».

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що позичальник за користування кредитом сплачує кредитору 9% річних. Сплата відсотків здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору (додаток №2).

Згідно з п.2.2 договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25 жовтня 2007 року та сплату відсотків з 25 січня 2005 року у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною даного договору (додаток №2).

Відповідно до п.5.5 договору позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 9% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту; такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (квартал), виходячи з фактичної кількості днів у році і сплачуються у строки, вказані в графіку повернення кредиту та сплати відсотків (додаток 2 до цього договору).

До договору сторонами підписані додаткові угоди № 1 від 17.12.2004р., № 2 від 25.04.2005р., № 3 від 20.03.2006р., № 4 від 04.12.2006р., № 5 від 23.02.2007р., № 6 від 24.10.2007р., якими вносились зміни до умов договору.

В порушення п.2.1 договору відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування кредитом, сума нарахування яких за період з 01.08.2009р. по 17.09.2010р. становить 91652, 05 грн..

          В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Заборгованість, що виникла по несплаті відсотків за період з 01.08.2009р. по 17.09.2010р. станом на час вирішення спору відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено. До справи позивачем представлені довідки про стан заборгованості за основним боргом та за користування кредитом.

Оскільки договір є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаної суми визнаються судом обґрунтованими.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем за період прострочення з 27.10.2009р. та складає 190658, 62 грн..

Відповідно до ст. 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення у справі має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини справи, та враховуючи ступінь виконання зобов’язання відповідачем, інтереси сторін в умовах всесвітньої фінансової кризи, обставини про які зазначено відповідачем у відзиві на позов, та керуючись статтею 83 ГПК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача з 190658, 62 грн. до 20000 грн..

Як слідує з матеріалів справи, зокрема рішення Господарського суду м. Києва № 34/690 від 24.02.2010р. позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задоволено частково, стягнуто з ВАТ «ХК «Укрспецтехніка»на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 41498, 63 грн., 30000 грн. пені, 34179, 66 грн. інфляційних втрат, 16048, 89 грн. та судові витрати.

Згідно поданого розрахунку позивача нарахування 3% річних та інфляційних втрат проводяться на суми, які є безспірними за рішенням Господарського суду м. Києва № 34/690 від 24.02.2010р., оскільки зазначені суми відповідачем сплачені не були.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 94690, 85 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 29508, 97 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню частково.

Заяву відповідача в частині розстрочення виконання рішення судом відхилено через наступне.

Підставами для розстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 ГПК України та Роз’яснення ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України», є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Обставини на які посилається відповідач не є такими, що ускладнюють виконання рішення чи роблять неможливим його виконання, у зв’язку з чим не є підставами для розстрочення виконання прийнятого у справі судового рішення на шість місяців.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 4065, 10 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(юрид. адреса: 01011, м. Київ, вул. Січневого постання, 11-А; адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2, ідентифікаційний код 23724999, р/р 260013010326 в АБ «Таврика», МФО 300788, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65 б, ідентифікаційний код 00041467, рахунок №31117128700011 отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077968, код платежу 24110800) 91652, 02 грн. (дев’яносто одну тисячу шістсот п’ятдесят дві гривні 02 копійки) відсотків за користування кредитом, 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) пені, 94690, 85 грн. (дев’яносто чотири тисячі шістсот дев’яносто гривень 85 копійок) збитків від інфляції та 29508, 97 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот вісім гривень 97 копійок) 3% річних.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»(юрид. адреса: 01011, м. Київ, вул. Січневого постання, 11-А; адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2, ідентифікаційний код 23724999, р/р 260013010326 в АБ «Таврика», МФО 300788, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65 б, рахунок №265030031061 у ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку»м. Київ, МФО 380883, ідентифікаційний код 00041467) 4065, 10 грн. (чотири тисячі шістдесят п’ять гривень 10 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 13.12.2010