Рішення № 128063296, 11.06.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/878/25

Провадження №2-а/567/19/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Остроголова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади відділу поліцейської діяльності №1 (м.Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чесновський Петро Анатолійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження в справі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась всуд задміністративним позовомдо Головногоуправління національноїполіції вХмельницькій області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-поліцейський офіцергромади відділуполіцейської діяльності№1(м.Нетішин)Шепетівського РУПГУНП вХмельницькій областіЧесновський П.А.,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимісерії ЕНА №4738332 від 15.05.2025р., згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Підставою длявинесення оскаржуваноїпостанови сталодопущене надумку відповідачапорушення позивачкоювимог п.2.1а)ПДР України, а саме 15.05.2025 року о 14 год. 53 хв. в м.Нетішин по вул.Солов`ївська Хмельницької області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

Винесену відносно неї постанову позивачка вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що 15.05.2025 року в м.Нетішин по вул.Солов`ївська в час, коли до неї підійшов співробітник поліції, вона не керувала транспортним засобом марки "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб стояв нерухомо, а відтак зважаючи на те, що вона не була водієм такого транспортного засобу, інспектор поліції неправомірно інкримінував їй адміністративне правопорушення, за яким вона була притягнута до відповідальності за керування транспортним засобом без права керування ним.

Зазначає, що вона не керувала транспортним засобом, а тому її безпідставно притягнули до адміністративної відповідальності. Вказала, що автомобіль належить її співмешканцю ОСОБА_2 та саме він керував автомобілем 15.05.2015 року о 15 год. 20 хв., після чого зупинив автомобіль та пішов до свого знайомого, а вона пересіла із заднього сидіння на водійське, так як перемикала автомагнітолу. Зазначила, що 15.05.2025 року близько 15 год. 20 хв., коли до неї підійшов працівник поліції, автомобіль знаходився на узбіччі дороги із вимкненим двигуном.

Також зазначає, що повідомляла працівника поліції про те, що вона не була водієм автомобіля та не керувала ним, однак працівник поліції не взяв її доводи до уваги.

Вказує, що винесена відносно неї постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою, а при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У зв`язку з викладеним просить скасувати постановупро накладенняна неїадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №4738332 від15.05.2025рокута закрити провадження у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Ухвалою Острозькогорайонного судуРівненської областівід 30.05.2025року відкритопровадження тапризначено справудо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику сторін,відповідачу встановленострок дляподання відзивуна позовнузаяву.

Відповідач ГУНП в Хмельницькій області в поданому досуду відзивіна позовнузаяву заперечивпроти позову,просив відмовитиу задоволенніпозовних вимогповністю,мотивуючи тим,що 15.05.2025року о15год.20хв. ОСОБА_1 керувала транспортнимзасобом марки "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в ході перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що водійка ОСОБА_1 не має права керування вищевказаним транспортним засобом, чим остання скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП (п.2.1а ПДР України).

Після встановлення особи порушника, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, заслухано її усні пояснення по факту вчиненого нею правопорушення та повідомлено, що вона буде притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 факт вчинення вищевказаного правопорушення не заперечувала та фактично визнала та при спілкуванні з поліцейським зазначила, що цього ж дня здійснить оплату штрафу. Після дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши її усні пояснення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4738332 від 15.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. Винесену відносно ОСОБА_1 постанову було їй оголошено та вручено одразу після закінчення розгляду справи.

Також відповідач зазначає, що факт вищевказаного правопорушення підтверджується відеозаписами з реєстратора патрульного автомобіля та з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-поліцейський офіцергромади відділуполіцейської діяльності№1(м.Нетішин)Шепетівського РУПГУНП вХмельницькій областіЧесновський П.А. правом подати пояснення проти позову не скористався.

Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є правовим актом індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2025р. поліцейським офіцеромгромади відділуполіцейської діяльності№1(м.Нетішин)Шепетівського РУПГУНП вХмельницькій областіЧесновським П.А. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4738332, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 15.05.2025 року о 14 год. 53 хв. в м.Нетішин по вул.Солов`ївська керувала транспортним засобом марки "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушила п.2.1 а) Правил дорожнього руху, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, а також даючи оцінку правомірності прийнятого поліцейським за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з наступного.

Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№ 1306 (надалі - ПДР України).

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до п.2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п.1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

Згідно пункту4Розділу І Інструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситьсяу разівиявлення адміністративнихправопорушень усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,передбачених,зокрема,частинами першою,другою ст.126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 2 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 2 статті 126 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження №К/9901/10493/18.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статі обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Як встановленоз дослідженихсудом відеозаписівз реєстраторапатрульного автомобілята знагрудної камериполіцейського - у день та час, вказаний в оскаржуваній постанові зафіксовано факт руху транспортного засобу "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та службовий автомобіль поліції почав рух за вищеказаним автомобілем. Проїжджаючи повз автомобіль зафіксовано, що в автомобілі на водійському сидінні із заведеним двигуном сидить ОСОБА_1 . В подальшому під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 свою вину не заперечувала та повідомляла працівника поліції що сплатить штраф в той же день. В подальшому відносно ОСОБА_1 були складені процесуальні документи, які вона підписала та отримала копію постанови. Будь-яких доводів та заперечень на спростування обставин, викладених у складеній відносно неї постанові, в тому числі і щодо керування транспортним засобом, ОСОБА_1 для працівників поліції не наводила.

З огляду на часовий проміжок - з часу виявлення автомобіля "Renault Megan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по дорозі (14:52 год.), та до моменту виявлення автомобіля, в якому перебувала позивачка на водійському сидінні (14:53 год.), у поліцейських було достатньо підстав вважати, що під час руху автомобілем керувала саме вона, а відтак суд приходить до висновку, що зазначені позивачкою доводи на заперечення обставин, викладених в оскаржуваній постанові не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, наданими відповідачем.

Також згідно відеозапису на місці події не було інших осіб, які могли б керувати транспортним засобом в цей час.

Будь-яких належних та допустимих доказів, окрім власних пояснень, які б спростовували встановлені судом обставини та підтверджували б обставини, на які посилається позивачка (власний відеозапис з місця події, покази свідків, тощо), остання суду не надала.

Таким чином, доводи позивачки про те, що вона не була водієм в розумінні ПДР України та не керувала автомобілем, судом не приймається до уваги, оскільки спростовуються доказами наданими відповідачем, які були досліджені судом.

Суд також звертає увагу, що позивачка під час розгляду поліцейським відносно неї справи про адміністративне правопорушення не висловлювала обґрунтованих заперечень щодо суті порушення, вчинення якого ставилося їй у провину, натомість фактично визнала вину та вказала, що сплатить штраф того ж дня, коли винесено постанову. Оскаржувана постанова містить підписи позивачки про роз`яснення останній її прав та строків оскарження, а також про її отримання, що на думку суду свідчить про те, що позивачка не відмовилася від отримання оскаржуваної постанови, а отже, також підтверджує висновки щодо керування позивачкою транспортним засобом.

Оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивачкою не наведено переконливих обґрунтувань заявлених позовних вимог та не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, таким чином не доведено відсутність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона була притягнута до адміністративної відповідальності.

Інші доводи позивачки, які викладені в позовній заяві суд вважає такими, що не впливають на притягнення її до адміністративної відповідальності, не виключають ознак адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.252 КУпАП інспектор поліції оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

За приписами КУпАП розгляд справи і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, відтак особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростовувати виявлене порушення на місці його вчинення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в іншому випадку правомірність своїх дій доводити у судовому порядку.

Докази на підтвердження упередженого ставлення працівника поліції щодо позивачки в матеріалах справи відсутні і такі не надано позивачкою. Підстав ставити під сумнів об`єктивність уповноваженого працівника відповідача по відношенню до позивачки суду не наведено.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, позиція позивачки щодо недотримання відповідачем вимог законодавства при притягненні її до адміністративної відповідальності не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вина позивачки доводиться належними та допустимими доказами. Водночас, позивачкою не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених нею позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, -

ухвалив :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 7 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40108824), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський офіцер громади відділу поліцейської діяльності №1 (м.Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чесновський Петро Анатолійович (місцезнаходження : м.Нетішин, вул.Енергетиків, 4 Хмельницької області, індекс 30100), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4738332 від 15.05.2025 року та закриття провадження в справі - відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.06.2025 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.