Рішення № 12806318, 09.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 р. Справа № 5/106-20/125 Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства "Баядєра", вул. Озерянівська, 2,

м.Горлівка, Центрально-міський район, Донецька область, 84601,

в особі бази ПП "Баядєра", вул. С. Петлюри, 9 "а", м. Івано-Франківськ,76025;

вул. Новодворського, буд. 24, м.Коломия, 78200;

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

про стягнення 1421, 85грн. - основного боргу, 161, 05грн.- пені, 25,64 грн. - 3 % річних та 142,19грн.- штрафу.

За участі представників сторін:

Від позивача: Ватутін І.П., (довіреність б/н від 31.07.10р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Баядєра", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1421, 85грн. - основного боргу, 161, 05грн.- пені, 25,64 грн. - 3 % річних та 142,19грн.- штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки №995 від 26.08.2008р., згідно умов якого, (позивач/постачальник) передав (покупцю/відповідачу) алкогольні напої на загальну суму 2417,37грн., що підтверджують розхідна накладна №235015 від 17.03.2010р., розхідна накладна №234244 від 06.03.2010р.;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 4, яким встановлено порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 1421,85грн.;

- направлення відповідачу претензії №395 від 27.08.10р., з вимогою погасити заборгованість;

- п.7.2.1. Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 161, 05грн.- пені та 142,19грн.- штрафу;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 25,64 грн. - 3 % річних.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"являвся, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 27.10.10р., 26.11.10р.

Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.

Між Приватним підприємством "Баядєра" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір поставки №995 від 26.08.2008р.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов"язується передати, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених Договором.

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, ціна кожної одиниці товару визначається постачальником, вказується у видатковій накладній та вважається погодженою сторонами.

Поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця окремими партіями протягом строку дії Договору (п.3.1.Договору).

Згідно умов п.п. 3.4., 3.5. Договору, поставка товару здійснюється протягом двох робочих днів з дати узгодження заявки, на умовах доставки товару транспортними засобами та за рахунок постачальника.

Розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії (п.п. 4.1., 4.2.Договору).

На виконання умов вище вказаного Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2417,37грн. по розхідній накладній №235015 від 17.03.2010р., розхідній накладній №234244 від 06.03.2010р.(а.с.9,10).

Однак, в порушення розділу 4 Договору відповідач не розрахувався належним чином за поставлений товар, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 1421, 85грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №395 від 27.08.10р., з вимогою погасити заборгованість. Однак, дана претензія залишились без належного реагування з боку відповідача.

В судовому засіданні позивачем доведено факт наявності у відповідача заборгованості за поставлені алкогольні напої.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, призвело до виникнення заборгованості що складає 1421, 85грн.

Станом на 09.12.2010р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір поставки №995 від 26.08.2008р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 1421,85грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу - 25,64 грн. - 3 % річних.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу. У разі прострочення по оплаті понад сорок календарних днів покупець сплачує штраф у розмірі десяти процентів від простроченої суми.

Таким чином, враховуючи 7.2.1.Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 161, 05грн.- пені та 142,19грн.- штрафу.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов спірного Договору в сумі 1750,73грн., з яких: 1421,85грн. - основного боргу, 161,05грн.- пені, 25,64 грн. - 3 % річних та 142,19грн.- штрафу, правомірна, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Баядєра", вул. Озерянівська, 2, м.Горлівка, Центрально-міський район, Донецька область, 84601, в особі бази ПП "Баядєра", вул. С. Петлюри, 9 "а", м. Івано-Франківськ,76025, вул. Новодворського, буд. 24, м.Коломия, 78200, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення 1421, 85грн. - основного боргу, 161, 05грн.- пені, 25,64 грн. - 3 % річних та 142,19грн.- штрафу. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,( інд. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Баядєра", вул. Озерянівська, 2, м.Горлівка, Центрально-міський район, Донецька область, 84601, в особі бази ПП "Баядєра", вул. С. Петлюри, 9 "а", м. Івано-Франківськ,76025, вул. Новодворського, буд. 24, м.Коломия, 78200, ( р/р 26005340297731 в Львівській філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019, код ЄДРПОУ 13491057) - 1421,85грн. (одну тисячу чотириста двадцять одину грн. 85коп.) - основного боргу, 161,05грн. (сто шістдесят одну грн. 05 коп.) - пені, 25,64 грн. (двадцять п"ять грн. 64коп.) - 3% річних, 142,19грн. (сто сорок дві грн. 19коп.) - штрафу, 105,00грн. (сто п"ять грн. 00коп. ) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 10.12.2010р.