Рішення № 12806268, 02.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10 Справа № 9/29/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 15149 грн. 05 коп.

Суддя О.С. Боєва

Представники:

Від позивача: Алілуєв Д.Ю. (довіреність № 27 від 04.01.2010р);

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Концерну “Міські теплові мережі” суми 15 149,05 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501817 від 01.09.2006р.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2010р. порушено провадження у справі № 9/29/10, судове засідання призначено на 02.12.2010р.

02.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501817 від 01.09.2006р. просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 15 149,05 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, а саме: заборгованість за березень 2007р. в сумі 98,36 грн., грудень 2007р. - в сумі 333,58 грн., січень 2008р. - в сумі 673,55 грн., лютий 2008р. - в сумі 442,22 грн., березень 2008р. - в сумі 556,43 грн., серпень 2008р. - в сумі 99,11 грн., вересень 2008. - в сумі 99,11 грн., жовтень 2008р. - в сумі 99,11 грн., листопад 2008р. - в сумі 750,15 грн., грудень 2008р. - в сумі 889,11 грн., січень 2009р. - в сумі 1933,10 грн., квітень 2009р. - в сумі 280,02 грн., травень 2009р. - в сумі 108,21 грн., червень 2009р. - в сумі 108,21 грн., липень 2009р. - в сумі 108,21 грн., серпень 2009р. - в сумі 108,21 грн., вересень 2009р. - в сумі 108,21 грн., жовтень 2009р. - в сумі 142,79 грн., листопад 2009р. - в сумі 1340,10 грн., грудень 2009р. - в сумі 1829,93 грн., січень 2010р. - в сумі 2165,48 грн., лютий 2010р. - в сумі 1328,97 грн., березень 2010р. - в сумі 1312,93 грн., квітень 2010р. - в сумі 108,21 грн., травень 2010р. - в сумі 125,74 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501817, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п.п. 10.1 договір набуває чинності з 01.09.2006р. і діє до 01.09.2007р. Пунктом 10.4. договору сторони узголи, що договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати вказаної у п. 10.1., якщо його не припинено за згодою сторін, сторони не ліквідовано та не прийнято рішення господарського суду про його припинення.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до розділу 6 Договору, яким обумовлено порядок розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно ж з п. 6.3. договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюється Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.6. договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у березні 2007р., грудні 2007р., січні 2008р., лютому 2008р., березні 2008р., серпні 2008р., вересні 2008р., жовтні 2008р., листопаді 2008р., грудні 2008р., січні 2009р., квітні 2009р., травні 2009р., червні 2009р., липні 2009р., серпні 2009р., вересні 2009р., жовтні 2009р., листопаді 2009р., грудні 2009р., січні 2010р., лютому 2010р., березні 2010р., квітні 2010р., травні 2010р. постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 15 649,05 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період з відміткою про відмову у їх підписанні Споживачем.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідачем здійснена лише часткова оплата акту приймання-передачі теплової енергії за березень 2007р., а саме: 14.05.2009р. в сумі 500грн.

Залишок боргу відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” станом на 01.10.2010р. складає 15149 грн. 05 коп.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав. На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 15149 (пятнадцять тисяч сто сорок девять) грн. 05 коп. основного боргу, суму 151 (сто пятдесят одна) грн. 49 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 07.12.2010р.