Рішення № 12806250, 19.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.10 Справа № 16/59/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4 код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” (69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 119, 69037, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 37, код ЄДРПОУ 32474505)

про стягнення 51996,39 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача: Ведмідь А.Є. ( дов. № 2 від 04.01.2010),

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м.Запоріжжя заявлено позов до ТОВ “Житлобуд-Сервіс” про стягнення 51996,39 грн. заборгованості за договором №200860 від 01.09.06 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою від 05.03.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 16/59/10 з призначенням судового засідання на 30.03.2010. Розгляд справи відкладався до 13.04.2010, до 05.05.2010, до 26.05.2010, до 06.07.2010, до 26.08.2010, до 19.10.2010, про що винесено ухвали. Процесуальний строк вирішення спору було продовжено. В засіданні 19.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовах укладеного сторонами 01.09.2006 договору № 200860 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Зазначив, що за період з вересня 2008 року по січень 2010 року відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 52996,39 грн., вартість якої відповідач оплатив лише частково та має заборгованість в сумі 51996,39 грн.

Відповідач проти позову заперечив, про що представив відзив та доповнення до нього. Вказав на те, що матеріалами перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, проведеної в липні 2009 року стосовно додержання держдисципліни цін при розрахунках з мешканцями гуртожитку по вул.40 років Радянської України, 37 за послуги опалення та гаряче водопостачання, філія Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району нарахувала орендарям за опалення відповідно теплових навантажень, а мешканцям, як різницю між показниками теплолічильників та обсягом тепла, нарахованим орендарям. Таке нарахування з боку постачальної організації, на думку відповідача, призвело до порушень прав населення - завищення нарахувань - оскільки із-за невірних розрахунків теплопостачальною організацією на населення перенесено витрати за опалення площ загального користування перших трьох поверхів, тобто поверхів, які займали орендарі. Також відповідач вважає, що будь-яких договорів з позивачем у нього на даний час не існує, бо відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.08 визнано недійсним договір №200860 від 01.09.2006 укладений в рамках дії договору оренди цілісного майнового комплексу колишнього ЖЕУ тресту “Запоріжпромбуд” №1110 від 02.06.2004, договори оренди приміщень гуртожитку укладені безпосередньо з РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, з яким позивач і має вирішувати питання щодо стягнення заборгованості за надані послуги. Відповідач також висловився про з’ясування ним тієї обставини, що всі розрахунки теплового навантаження на спірний будинок було зроблено позивачем на підставі замовлень ТОВ “Житловик” і ТОВ “Житлобуд-Сервіс” ніякого відношення до того не мало, а лише формально підписувало дані, надані концерном. Відповідач вказав на безпідставність вимог позивача й в зв’язку з тим, що неодноразово повідомляв позивача про припинення дії договору. Згідно з рішенням Запорізької міської ради № 343 від 26.08.2009 всі питання стосовно обслуговування спірного будинку має вирішуватись міською владою, але не відповідачем. Також відповідач вважає, що позивач, застосовуючи при розрахунку двоставковий тариф на теплову енергію в гарячій воді, фактично в односторонньому порядку змінив умови договору, що є неправомірним, і в разі змін цін на теплоенергію мала бути підписана додаткова угода. Крім того, відповідач зазначив, що 27.05.2009 на об’єкті було проведено роз’єднання між межами поділу теплової мережі в зв’язку з примусовим зняттям приладів комерційного обліку на підставі припису концерну “МТМ”, після чого не існує жодного документу щодо обладнання межі поділу теплової мережі у спірному будинку, виходячи з чого в опалювальному періоді 2009 року тепло взагалі не подавалося орендарям, принаймні за участю відповідача. Відповідач просить в позові відмовити.

Позивач проти доводів відповідача заперечив, про що надав суду письмові пояснення. Зазначив, що не має прямих договорів з орендарями, яких обслуговує відповідач, а договір з ТОВ “Житлобуд Сервіс” є діючим, а тому відповідач має договірні зобов’язання з оплати. Зазначив, що відповідно до Договору розрахунки із споживачем проводяться по тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету міської ради і в період дії Договору можлива зміна ціноутворення тарифів. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 № 327 на виконання постанови КМУ від 10.07.2006 № 955, якою затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, з 01.08.2008 було введено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення. Величина навантаження відповідає додатку № 1а “Звертання-доручення”, який відображує запитані відповідачем обсяги. Також позивач звернув увагу, що перевірка, проведена Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області щодо теплопостачання по гуртожитку по вул.40 років Радянської України, 37, на результатах якої наголошує відповідач, стосується саме ТОВ “Житлобуд-Сервіс”, а не концерну “МТМ”. Позивач просить позов задовольнити.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.

          Встановлено, що 01.09.2006 сторонами у справі укладено договір № 200860 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов’язався постачати відповідачу –споживачу теплову енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість за діючими цінами (тарифами) в терміни та в порядку, передбачені Договором та додатками до нього.

          Згідно з додатком № 1б до Договору об’єктом теплопостачання по Договору є частина приміщень, які знаходиться в будівлі гуртожитку, розташованій по вул.40 років Радянської України, 37 в м.Запоріжжі.

          Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з 01.09.2006 і діє до 01.09.2007.

          Пунктом 10.2 Договору встановлені випадки, коли Договір припиняє свою дію. Такими випадками являються: 1) досягнення взаємної згоди сторін про припинення Договору, 2) прийняття відповідного рішення господарським судом, 3) ліквідація однієї з сторін.

          Згідно з п.10.4 Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п.10.1, якщо не відбулася ні одна з обставин, вказаних у п.10.2.

          Докази існування обставин, що є підставами припинення Договору відсутні. Крім того, відсутні і докази звернення відповідача до суду з позовом про розірвання Договору.

          Таким чином, у стягуваний період Договір продовжував свою дію.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

          За п.3.2.6 споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.6.3 Договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

          Згідно з п.6.6 Договору споживач повинен з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період, зокрема акт приймання-передачі теплової енергії, який підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання.

          Пунктом 6.6.2 Договору передбачено, що в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акту, споживач зобов’язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п.6.6 строк. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем і оформленим таким чином акт вважається погодженим та є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Представлені суду акти приймання-передачі теплової енергії від 31.09.2008, від 31.10.2008, від 30.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009, від 31.03.2009, від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, від 31.08.2009, від 30.09.2009, від 31.10.2009, від 30.11.2009, від 31.12.2009 та від 31.01.2010 свідчать про те, що за період з вересня 2009 року по січень 2010 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 52996,39 грн.

Вказані акти приймання-передачі, а також складені згідно з ними рахунки до сплати направлялися відповідачу, що підтверджується представленими суду реєстрами поштових відправлень.

Акти відповідачем не підписані, однак заперечень по них у визначеному Договором порядку та строки не надано, а тому ці акти в силу п.6.6.2 Договору є підставами для проведення розрахунків.

          Відповідач в рахунок оплати теплової енергії перерахував лише 1000,00 грн., утворена за спірний період заборгованість складає 51996,39 грн.

          Докази погашення заборгованості на момент вирішення спору відповідачем не представлено.

           За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

           Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

           Наголошення відповідача на акті перевірки від 21.07.2009 Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, проведеної в липні 2009 року стосовно додержання держдисципліни цін при розрахунках з мешканцями гуртожитку по вул.40 років Радянської України, 37 за послуги опалення та гаряче постачання, де зазначається про завищення плати за теплопостачання мешканцям гуртожитку, з чого відповідач зробив висновок про недоведеність даних розрахунку позивача, є в даному випадку необґрунтованим. Об’єктами теплопостачання за Договором № 200860 від 01.09.2006 між сторонами являються площі гуртожитку, які орендуються суб’єктами підприємницької діяльності. Правовідносини щодо площ, де проживають мешканці, врегульовано іншим договором. Тобто в будь-якому разі дані розрахунку позивача не можуть бути завищеними.

           Зазначення відповідача про неправомірність застосування при нарахуванні при нарахуванні сум оплати двоставкового тарифу, про недопустиму односторонню зміну Договору в цій частині позивачем, а також обґрунтування відповідачем своїх доводів відсутністю приладів обліку є також безпідставним.

Пунктом 6.1 Договору узгоджено, що розрахунки за даним Договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків. Тобто розмір платежів за Договором чітко визначений з його прив’язанням до часу дії актів відповідних органів, якими встановлюються ціни (тарифи). Укладення додаткової угоди в зв’язку із зміною тарифів в такому разі не потрібно.

          Згідно з Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 955 від 10.07.2006, підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради рішенням № 327 від 28.07.2008 року з 01.08.2008 введено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення.

Згідно з Правилами розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який сладається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п. 1.4).

Приєднане теплове навантаження (умовно-постійна частина витрат теплопостачальної організації) визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії (умовно-змінна частина витрат теплопостачальної організації) обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п.1.5 розділу 1 Правил розрахунку двоставкового тарифу).

Згідно з п.23 Правил користування тепловою енергією у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно п.5.5 Договору, який узгоджується з п.23 Правил користування тепловою енергією, при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді”.

Зазначення про те, що договір № 200860 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено на підставі дії договору оренди державного майна - цілісного майнового комплексу колишнього ЖЕУ тресту “Запоріжпромбуд” від 02.06.2004 №1110, який рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2008 визнано недійсним з моменту його укладення, а тому відсутні правові підстави для існування договору № 200860, так як прямими споживачами послуг позивача є мешканці будинків, що знаходилися в оренді у відповідача, і ТОВ “Житлобуд-Сервіс” не має ніяких повноважень та правових підстав щодо нарахування та стягнення оплати за послуги, не є доречними, оскільки є діючим Договір № 200860 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між позивачем та відповідачем, докази його припинення, розірвання, а також ініціювання такого відповідачем відсутні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі - 755 грн. 96 коп. витрат на державне мито та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-Сервіс” (69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 119, 69037, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 37, код ЄДРПОУ 32474505) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 51996 грн. 39 коп. основного боргу та 755 грн. 96 коп. судових витрат на р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 25.10.2010.