Рішення № 12805948, 29.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2010Справа №2-2/4830-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка та устаткування" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79)

до Відкритого акціонерного товариства "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд" (96400, смт. Чорноморське, вул. Революції, 82)

про стягнення 516 924,98 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач: Стоборев М.П. - представник, довіреність у справі.

Відповідач: Радченко О.І. – представник, довіреність у справі.

Суть спору: Позивач – ТОВ "Будівельна техніка та устаткування" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд" про стягнення суми заборгованості за спожиті послуги за договором УС/ЧНГПС-01 від 24.01.2008 року у розмірі 516924грн98коп., у тому числі, ПДВ 20%- 86154грн16коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір УС/ЧНГПС-01 від 24.01.2008 року про надання послуг. Позивач у повному обсязі та належними чином виконав зобов’язання за договором. Проте, відповідач порушив умови договору в частині своєчасної оплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Між ТОВ "Будівельна техніка та устаткування", як виконавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд", як замовником, було укладено договір УС/ЧНГПС-01 від 24.01.2008 року про надання послуг, відповідно до п 1.1. якого виконавець на умовах та в строки визначених цим договором зобов’язується по завданню замовника надати послуги по наданню у розпорядження замовника техніки та обслуговуючого її персоналу.

Відповідно п.2.1 та 2.2 ціна послуг визначається з розрахунку вартості робіт окремої одиниці на годину. Годинна вартість надання послуг з використанням техніки визначена на підставі договірного тарифу зазначеного сторонами у додатку №1 до даного договору.

Позивачем у повному обсязі та належним чином були надані відповідачу послуги, що підтверджується актами-прийомки робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи та підписані обома сторонами.

Тоді як, відповідач у порушення умов договору, а також вимог діючого законодавства, зобов’язання по оплаті отриманих послуг належним чином не виконав, надані йому позивачем послуги повністю не оплатив, в результаті чого на момент розгляду спору за відповідачем склалася заборгованість у сумі 516924грн98коп., яка підтверджується матеріалами справи, а саме, актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 516924грн98коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 516924грн98коп. суми заборгованості за спожиті послуги, яка склалась за період з січня 2010 року по травень 2010 року обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення складено та підписано 03.12.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПКУкраїни

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд" (96400, смт. Чорноморське, вул. Революції, 82, п/р26005256284051 в КРУ КБ Приватбанк, м. Сімферополь, МФО 384436, ОКПО 04807627, ІНН 048076201264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна техніка та устаткування" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, ОКПО 35052911 п/р2600101300269 в СФ ООО «Укрпромбанк», МФО 384867) 516924грн98коп. боргу, 5169грн25коп. державного мита, 236,00грн витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.