Вирок № 127933993, 06.06.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2741/25

Провадження №: 1-кп/332/527/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082030000202 від 30 березня 2025 року, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Запоріжжя, громадянина України, який має базову середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , раніше судимого:

1) 22.12.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 12.12.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

3) 17.02.2016 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

4) 03.08.2016 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

5) 18.06.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2016 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 1 місяць;

6) 17.11.2021 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.360 КК України до арешту строком на 3 місяці 20 днів. На підставі п.1 ч.1 ст. 72 КК України переведено 80 годин громадських робіт в 10 днів арешту;

7) 07.04.2023 Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. 16.01.2024 Заводським районним судом м. Запоріжжя скасовано іспитовий строк та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

8) 04.06.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.360, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком від 07.04.2023 року та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць; ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20.02.2025 вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 червня 2024 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.360, ч.4 ст.185 КК України, в частині засудження ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, скасовано та кримінальне провадження закрито на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст. 360 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Вирок Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07 квітня 2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ухвалено виконувати самостійно. У решті вирок суду залишено без змін,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

встановив:

29.03.2025, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі біля будинку №11 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, знайшов банківську картку з номером: НОМЕР_2 (з безконтактною технологією проведення платежів), яка була втрачена, а саме забута її власником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , того ж дня, та на якій встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, емітентом якої є AT «Пумб», яка в силу положень Закону України «Про інформацію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Положення про порядок дій щодо забезпечення здійснення безготівкових розрахунків, якщо немає засобів зв`язку для виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті, затверджене Постановою Правління Національного банку України 16.12.2022 № 244, та примітки до ст.358 КК України, банківська картка є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.

В подальшому, у ОСОБА_4 виник умисел на її привласнення з корисливих мотивів направлених на таємне викрадення з банківського рахунку вказаної картки грошових коштів. Більш того, знайшовши вказану вище банківську картку та привласнивши її, ОСОБА_4 , не вчинив жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, а покинув місце вчинення кримінального проступку та пішов в сторону найближчого торгового кіоску з метою продовження свого злочинного, корисливого умислу направленого на заволодіння грошовими коштами з рахунку вказаної картки, шляхом безконтактної оплати за товар.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102- IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період якого в подальшому був неодноразово продовжений згідно із змістом відповідних нормативних актів та який діє по теперішній час.

ОСОБА_4 , приблизно о 15 годині 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що на території України, згідно з Указом Президента України, введено воєнний стан, перебуваючи у дворі біля будинку № 11 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, заволодів, шляхом привласнення знайденого на землі, мобільного телефону «РОСО Х6 5G 8/256 Gb», «ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , у корпусі чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_6 , ринкова вартість якого згідно з висновком експерта від 17.04.2025 № СЕ- 19/108-25/8264-ТВ, станом на 29.03.2025 року складає 8 746 гривень 67 копійок.

Після цього, ОСОБА_4 безперешкодно залишив місце вчинення кримінального правопорушення та разом з викраденим майном направився у невідомому напрямку, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 8746 гривень 67 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім цього, 29.03.2025, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період якого в подальшому був неодноразово продовжений згідно із змістом відповідних нормативних актів та який діє по теперішній час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що для заволодіння коштами з банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , знайденої ОСОБА_4 у дворі біля будинку № 11 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, яка прив`язана до банківського рахунку НОМЕР_5 та належить потерпілому ОСОБА_6 , шляхом здійснення покупок у магазинах, які обладнані банківськими платіжними терміналами, розуміючи, що йому не потрібно знати пін-код, так як картка потерпілого обладнана безконтактною технологією «PayPass», не маючи на те згоди власника, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, таємно для потерпілого, в період часу з 15 годин 55 хвилин 29.03.2025 року до 00 годин 17 хвилин 30.03.2025 року, ОСОБА_4 заволодів коштами потерпілого, шляхом придбання товарів у магазинах Заводського району м. Запоріжжя при наступних обставинах.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись біля приміщення торгового кіоску «АРТ кава» ФОП « ОСОБА_7 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , о 15 годині 55 хвилин 29 березня 2025 року, шляхом безконтактної оплати за товар, яка не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 28 гривень 00 копійок.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись в приміщенні аптеки «Жива вода» ПП «Вітафарм», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 20-А, о 18 годині 44 хвилин 29 березня 2025 року, шляхом проведення 2 транзакцій безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 160 гривень 00 копійок.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись в приміщенні магазину «Булочка», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд.17, о 18 годині 47 хвилин 29 березня 2025 року, шляхом проведення транзакції безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 72 гривні 28 копійок.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись біля приміщення торгового кіоску «Майстер кави», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, буд. 11, в період часу з 18 години 49 хвилини по 20 годину 34 хвилину 29 березня 2025 року, шляхом проведення 5 транзакцій безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 525 гривень 00 копійок.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись в приміщенні магазину «Ліприкон» ТОВ «ЛПКН Алко 2023», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, буд. 15, в період часу з 20 годин 36 хвилин по 22 годину 31 хвилину 29 березня 2025 року, шляхом проведення 9 транзакцій безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 1539 гривень 93 копійки.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись біля приміщення торгового кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, буд. 11, в період часу з 23 годин 52 хвилин 29 березня 2025 року по 00 годин 17 хвилин 30 березня 2025 року, шляхом проведення 27 транзакцій безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, з використанням банківської картки AT «ПУМБ» № НОМЕР_2 , за допомогою її прикладання до банківського терміналу, розрахувався за куплений товар на загальну суму 17025 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 , заволодів грошовими коштами, які перебували на банківському рахунку НОМЕР_5 та належать потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 19350 гривень 21 копійка, чим завдав останньому матеріальний збиток на вказану вище суму.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого згідно з обвинувальним актом, а саме, що знайшов мобільний телефон, який використовував під час розрахунків за безконтактною технологією, під час придбання товарів у магазинах Заводського району м. Запоріжжя. З висновками товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна згоден. Телефон здав у ломбард. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо не карати. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 , який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд провадження за його відсутності, заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо не карати, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності її позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та висновок експерта.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 17.04.2025 за № СЕ-19/108-25/8264-ТВ ринкова вартість мобільного телефону «РОСО» моделі «Х6 5 G 8/256 Гб» в корпусі чорного кольору , який було придбано 15.01.2025, та з цього часу перебував у користування у справному стані, станом на 29.03.2025 складає 8746 грн.67 коп.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, є особою працездатного віку, однак дані за працевлаштування відсутні, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, однак був ними неодноразово оглянутий, із встановленням діагнозів; інкриміновані йому кримінальні правопорушення вчинив після винесення вироків, за якими його засуджено до позбавлення волі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд за епізодами вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, визнає рецидив злочинів.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, відповідно до вимогст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання по кожному з епізодів кримінально-протиправної діяльності, і призначає покарання у межах санкції статей, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, та вважає необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання в межах санкції ч.4ст.185 КК Україниу виді позбавлення волі. При цьому, суд вважає за можливе призначити остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає неможливим при призначенні покарання, застосувати до обвинуваченого ст.69 КК України, оскільки після постановлення попереднього вироку, тобто після того, як ОСОБА_4 вже був засуджений за інше кримінальне правопорушення до покарання у вигляді позбавлення волі, він не зробив висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту його засудження, а навпаки продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попередніми вироками.

З урахуванням викладеного, підстав для застосування відносно ОСОБА_4 ст.69 КК України та ст.75 КК України не вбачається.

Згідно з положеннями ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч.1 ст.71КК України остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Зазначене покарання суд вважає справедливим, таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також таким, що не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 24 квітня 2025 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який не перевищує строку досудового розслідування, тобто по 22 червня 2025 року, який обраховується з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 в залі суду, а саме з 24 квітня 2025 року.

За змістом частини 5 статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно доч.5ст.72КПК України,зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з 24квітня 2025року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Оскільки призначаєтьсяпокарання увигляді позбавленняволі,з метоюзабезпечення виконаннявироку напідставі п.2ч.4ст.374КПК України,суд вважаєза необхіднедо набраннявироком законноїсили,залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні заявленого потерпілим ОСОБА_6 цивільного позову суд виходить із такого.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст.129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Відповідно до приписів ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав повністю.

Відповідно до ч.4ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд вважає за можливе позов задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 28096,88 гривень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експертів на користь держави у кримінальному провадженні суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,366-371,373-376,395,532 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.357 КК України, - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч.4 ст.185 КК України, - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком до покарання, призначеного за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України від 07.04.2023 та вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2024 за ч.2 ст.360 КК України, зміненого ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20.02.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5ст.72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання, строк його попереднього ув`язнення в період часу з 24 квітня 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-чотири диска для лазерних систем зчитування формату DVD-R, 4/7 GB із відео файлом, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025082030000202 від 30 березня 2025 року,- залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

-порожню коробку з-під мобільного телефону марки «РОСО» моделі «Х6 5 G», передану на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити в розпорядженні ОСОБА_6 ;

-банківську картку АТ «ПУМБ» темно-червоного кольору, на якій, у центральній частині нанесений номер НОМЕР_2 , яка знаходиться на відповідальному зберіганні у камері збереження речових доказів Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (квитанція №697) - повернути ОСОБА_6 , а в разі відмови від отримання, - повернути до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальнівитрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи від 17.04.2025 за № СЕ-19/108-25/8264-ТВ, в розмірі 891,40 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 28096,88 гривень (двадцять вісім тисяч дев`яносто шість гривень 88 коп).

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1