Постанова № 1279073, 29.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 22а – 2073/07                                                                                                                                     Головуючий суддя у1-ій

Категорія статобліку – 49                                                                                                                                   інстанції – Бишевська Н.А.

                                                                                                                                                                               (справа №А38/232-07)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2007 року                                                                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:

            головуючого  –  Уханенка С.А.,

            суддів              –  Коршуна А.О., Стежко В.А.,

            при секретарі  -  Портненко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськуапеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову  господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року у справі за позовом    Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Акціонерного товариства закритого типу «Дніпрогідромаш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» про визнання господарського зобов’язання недійсним та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2007 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати господарське зобов’язання від 14.09.2004 року, яке виникло між Акціонерним товариством закритого типу «Дніпрогідромаш» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальбриз», недійсним в повному обсязі, як таке, що суперчить інтересам держави, на підставі ст. 207 ГК України; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» на користь Акціонерного товариства закритого типу «Дніпрогідромаш» грошових коштів у розмірі 10893, 60 грн., отриманих за вищезазначеним господарським зобов’язанням, на підставі ст. 208 ГК України, про що видати наказ; стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Дніпрогідромаш» у доход держави 10893, 60 грн., вартості товарно-матеріальних цінностей, отриманих за вищезазначеним господарським зобов’язанням, на підставі ст. 208 ГК України.

Позовні вимоги ДПІ обґрунтовані  тим, що ТОВ «Стальбриз» засновано з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб та завідомо організувало свою діяльність таким чином, щоб уникнути відповідальності за несплату належних податків з коштів, отриманих за спірною угодою, і мало метою за цей рахунок отримати надприбуток.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003 року по справі № 28/193 скасована державна реєстрація Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» у зв’язку з ненаданням звітності до податкових органів протягом року, тобто з 01.05.2002 року. Оспорювана угода від 14.09.2004 року укладена та виконана відповідачами після винесення рішення господарським судом .

Неподання звітності, несплата податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» свідчить про пряме ухилення від сплати податків, чим   нанесено   шкоду   інтересам   держави   і   суспільства, що відповідно   до   ч.1  ст.207 Господарського кодексу України є підставою для  визнання господарського зобов'язання недійсним.

Постановою  господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року у задоволенні позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відмовлено.

 Не погодившись з постановою суд СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки судом неповно з’ясовані всі обставини справи, а також постанова винесена з порушенням нормам матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування  судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  в ході проведення позивачем перевірки  Акціонерного товариства закритого типу «Дніпрогідромаш» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року, були встановлені господарські взаємовідносини між АТЗТ «Дніпрогідромаш» та ТОВ «Стальбриз», а саме було укладено 14.09.2004 року угоду (господарське зобов’язання) поставки товару. Відповідно до цієї угоди ТОВ «Стальбриз»поставило АТЗТ «Дніпрогідромаш» товар, який останнє прийняло та оплатило. Про виконання угоди свідчить рахунок від 10.09.2004 року №1/1005 від 10.09.2004 року, податкова накладна №473 від 14.09.2004 року на загальну суму 10893, 60 грн., в тому числі ПДВ на суму 1815, 60 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальбриз», зареєстровано виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська 11.02.2002 року, рішення № 04052442ю0032019, видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, присвоєний ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 31890743. 01.04.2002 року Державною податковою інспекцією в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відповідачу видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 04007688. Згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.2003 року скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності – ТОВ «Стальбриз». Вказаним рішенням встановлено, що протягом 2003 року відповідач не надавав до органів державної податкової служби податкові декларації та інші документи бухгалтерської звітності.

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо визнання недійсним господарського зобов’язання не врахував той факт, що оскаржене зобов’язання виникло після скасування в судовому порядку державної реєстрації ТОВ «Стальбриз».

Крім того, відповідно до довідки Дніпропетровського обласного управління статистики місцезнаходження ТОВ «Стальбриз» зазначено м. Дніпропетровськ, ж-м Тополь  буд. 19, кв. 70. Дана адреса зазначена як в податковій накладній від 14.09.2004 року так і в рахунку за поставку зазначеного в накладній товару. Проте, згідно акту перевірки знаходження  ТОВ «Стальбриз» за юридичною адресою, проведеною працівниками ДПІ Бабушкінського району встановлено, що за адресою м. Дніпропетровськ, ж-м Тополь  буд. 19, кв. 70 підприємство не знаходиться, приміщення є житловим і договір оренди даного приміщення не укладався.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За сукупністю зазначених обставин колегія суддів приходить до висновку, що діяльність ТОВ «Стальбриз» направлена на безпідставне та безконтрольне отримання прибутків, а тому під час укладання угоди діяло всупереч інтересам держави, у зв’язку з чим оскаржуване господарське зобов’язання повинно бути визнано недійсним.

Щодо інших позовних вимог СДПІ – колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони не підлягають задоволенню.

Податковою заявлено вимогу про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» на користь Акціонерного товариства закритого типу «Дніпрогідромаш» грошових коштів у розмірі 10893, 60 грн.

Проте, діюче законодавство України не передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами щодо захисту майнових прав суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторонни стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з  неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане  останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та можливо в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Згідно зі ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські     санкції    можуть    бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести  місяців  з дня  виявлення  порушення,  але  не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими  актами  правил здійснення господарської діяльності,  крім випадків,  передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем виявлено порушення 18.02.2005 року, що підтверджується актом перевірки. Крім того, оскаржена угода укладена у вересні 2004 року,  тобто строк на застосування адміністративно-господарських санкцій сплинув, у зв’язку з чим відповідну позовну вимогу ДПІ необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 198 , п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання господарського зобов’язання недійсним скасувати.

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську в цій частині задовольнити.

Визнати господарське зобов’язання від 14.09.2004 року, яке виникло між Акціонерним товариством закритого типу «Дніпрогідромаш» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальбриз» недійсним.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення постанови в повному обсязі.

            Головуючий:

            Судді: