Постанова № 1279043, 28.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №22а-797/07                                                                                                                                                  головуючий суддя у 1-ій 

 категорія статобліку-34                                                                                                                                            інстанції – Бишевська Н.А.                                                                                                                                                                                       (справа №А38/115-07)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

28 листопада 2007 р.                                                                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

 позивача

відповідача:Туркіної Л.П., Проценко О.А.

Духневич О.С.

Бойко О.П., довіреність №1 від 03.01.2007р.

Заверза С.В., довіреність №6821/10/08-08-15 від 05.03.2007р.

Черноколенко О.В., довіреність №28238/10/08-10/1-15 від 05.09.2007р.  

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 27.03.2007р. у справі №А38/115-07

за  позовом:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», м. Дніпропетровськ

до:

про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

                30.01.2007р. Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську)  про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001098823/0/28271 від 15.11.2006р. та №0001098823/1/29782 від 28.11.2007р.

                Позовна заява була мотивована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить визнати нечинними  податкові повідомлення-рішення №0001098823/0/28271 від 15.11.2006р. та №0001098823/1/29782 від 28.11.2007р.

                Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р. з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2007р. у справі №А38/115-07 позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі / а.с. 53-55, 59/.

                Постанова суду мотивована обґрунтованістю заявлених позивачем позовних вимог.

                Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську не погодившись з вищезазначеною постановою суду подало апеляційну скаргу.

                Посилаючись на те, що  оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час розгляду справи судом не з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, ухвалене судом рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати постанову суду від 27.03.2007р. та ухвалити по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені позовних вимог.

                Представники відповідача у судовому засіданні підтримали  доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 27.03.2007р. скасувати, і відмовити позивачу у задоволені  позовних вимог.

                Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача. Посилаючись на те, що судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення по справі, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а тому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 27.03.2007р. залишити без змін. 

                Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача. Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

                СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» з податку на додану вартість за березень 2006р., в якій позивачем самостійно виявлено помилку у розмірі 752,00 грн., яка призвела до збільшення податкових зобов’язань.

                За результатами перевірки відповідачем було складено акт №419-08-03/3-03340920 від 06.11.2006р. /а.с.5-6/.

                Як вбачається з вищезазначеного акту перевірки у ході перевірки було виявлено, що в наслідок порушення позивачем абз. «б» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  було занижено податкове зобов’язання  позивача з податку на додану вартість за квітень 2006р. на суму 37,60 грн.

                На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0001098823/0/28271 від 15.11.2006р., яким визначено податкове зобов’язання позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 37,60 грн. / а.с. 10/.

                Після адміністративного оскарження позивачем результатів перевірки та прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення,  у ході якого скарги позивача були залишені без задоволення, відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0001098823/1/29782 від 28.11.2007р., яким визначено податкове зобов’язання позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 37,60 грн. / а.с. 18/.

                Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» -  штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Пунктом 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм чинного податкового законодавства колегія суддів вважає, що обов’язок щодо обчислення недоплати і штрафу у розмірі 5% від суми недоплати, у разі виявлення платником податку факту заниження податкового зобов’язання минулих періодів, покладено саме на платника податку.

 Пунктом пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005р. у справі №Б24/235/05 за порушено провадження у справі за заявою Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про визнання банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» / а.с. 30/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналізуючи зміст вищенаведених норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» колегія суддів вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) які виникли після введення мораторію і не припиняє заходів, які спрямовані на їх забезпечення.

Враховуючи вищезазначені обставини, і приймаючи до уваги, що позивачем свої зобов’язання, щодо обчислення недоплати і штрафу у розмірі 5% від суми недоплати, у разі виявлення платником податку факту заниження податкового зобов’язання минулих періодів, не було виконано, сума штрафу за це порушення не була відображена у податковій декларації і не була сплачена, колегія суддів вважає, що податковий орган (відповідач) обґрунтовано визначив позивачу суму податкового зобов’язання (штрафу) з податку на додану вартість, оскільки дані документальної перевірки свідчили про заниження позивачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість і на ці зобов’язання позивача (зобов’язання сплатити штраф )  не поширюється дія ст. 12 Закону України «Про   відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , оскільки вимоги про сплату штрафу є поточними вимогами і виникли після введення мораторію.

                З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено необґрунтовані висновки, які суперечать фактичним обставинам справи і  апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанову суду від 27.03.2007р.  по даній справі необхідно скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, та враховуючи, обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що  рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську №0001098823/0/28271 від 15.11.2006р. та №0001098823/1/29782 від 28.11.2007р. , якими визначено податкове зобов’язання позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 37,60 грн. є обґрунтованим і відповідає вимогам Закону України Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і позивачу у задоволені позовних вимог по даній адміністративній справі необхідно відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 201, 205,206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

                Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - задовольнити.

                Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р. у справі №А38/115-07 –скасувати.

                Позивачу у задоволені позовних вимог – відмовити.

Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л.П. Туркіна

                                                                                                                             О. А. Проценко