Ухвала суду № 1279039, 28.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

             Справа  №22а-836/07                                                                                                                                     головуючий суддя у 1-ій 

            категорія статобліку-29                                                                                                                                   інстанції – Проскуряков К.В.  

                                                                                                                                                                           (справа №5/24/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

28 листопада 2007 р.                                                                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача

відповідачаТуркіної Л.П., Проценко О.А.  

Духневич О.С.  

Шугайло  А.В., довіреність від 26.11.2007р.

Белікова К.Г., довіреність №14 від 12.04.2007р.

Вініченко О.В., довіреність від 30.07.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. по справі №5/24/07-АП

за  позовом:

Відкритого акціонерного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури», м. Запоріжжя

до:

про:

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

                01.03.2007р. Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури» (далі ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

                Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що з боку ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури»не відбулося заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний податковий період 2003р., позивачем сплачена сума недоплати податку на прибуток та відповідний штраф і, відповідно, є необґрунтованим висновок відповідача про збільшення за актом перевірки у 1 кварталі 2004р., а потім зменшення у півріччі 2004р. податкового зобов’язання позивача на суму 87700 грн., тому висновок відповідача щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за приписами пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 з змінами та доповненнями (далі Закон України №2181) в розмірі 43850,00 грн., тобто п’ятдесят відсотків від суми встановленого актом перевірки заниження податку на прибуток за 1 квартал 2004р. та завищення податку на прибуток за півріччя 2004р. в розмірі 87700,00 грн., є необґрунтованим та незаконним, просить суд прийняте відповідачем на підставі цього висновку  податкове повідомлення-рішення №0000131313/0 від 01.08.2006р. в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43850,00 грн. визнати як таке, що не відповідає чинному законодавству України та скасувати.

                Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. у справі №5/24/07-АП позовні вимоги позивача задоволено /а.с. 30-33/.

                Постанова суду мотивована обґрунтованістю позовних вимог позивача по даній справі.

                Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з постановою суду від 16.04.2007р. у даній справі, подав апеляційну скаргу.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, щовисновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи,  постанова суду від 16.04.2007р. по даній справі ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд постанову Господарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

Позивач – ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» – у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанціїпід час розгляду даної справи об’єктивно, повно і всебічно з’ясовано усі обставини. які мають суттєве значення для вирішення справи, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи,  рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято з суворим додержанням норм матеріального та процесуального права, щодо змісту і вимог апеляційної скарги заперечує, а тому просить суд апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишити без задоволення, постанову суду від 16.04.2007р. у даній справі – без змін.  

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив суд постанову суду від 16.04.2007р. у даній справі скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені вимог адміністративного позову.

                Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу і просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 16.04.2007р. у даній справі залишити без змін.

                Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена виїзна планова перевіркаВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» в період з 01.06.2006р. по 14.07.2006р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.03.2006р., за результатами якої було складено акт №14/08-03/05755559 від 21.07.2006р.

Як вбачається з  вищезазначеного акту, ксерокопія якого знаходиться в матеріалах даної справи / а.с. 11-80/, під час перевірки були виявлені порушення законодавства, зокрема:

– ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.5.1 ст. 5 Закону України №2181 та п.1, п. 2 «Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 та зареєстрованого Мінюстом України від 08.04.2003р. №271/7592, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2004р. на суму 87700,00 грн.;

– п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено податок на прибуток за півріччя 2004р. на суму 87700, 00 грн.

За результатами перевірки відповідачем 01.08.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131313/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 45131,00 грн., у тому числі 854,00 грн. за основним платежем та 44277,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 81/.

Після процедури адміністративного оскарження вищезазначеного рішення відповідача за результатами скаргВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури»СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000131313/1 від 06.10.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 45131,00 грн., у тому числі 854,00 грн. за основним платежем та 44277,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 84/;

- №0000131313/2 від 11.12.2006р.,яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 45131,00 грн., у тому числі 854,00 грн. за основним платежем та 44277,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 85/;

- №0000131313/3 від 24.02.2007р.,яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 45131,00 грн., у тому числі 854,00 грн. за основним платежем та 44277,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 86/.

Відповідно до п. 3.1.ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

               суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 16.4 ст. 16 цього Закону передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Статтею 5 Закону України №2181 встановлено порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу, так, згідно з п.5.1 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Як зазначається у п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем самостійно виявлено протягом 1 кварталу 2004р. факт заниження податкового зобов’язання за звітний податковий період – 2003р. та, на підставі «Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України, де п. 2 встановлено порядок виправлення самостійно виявлених помилок, відобразив його у декларації з податку на прибуток 1 кварталу 2004р., збільшивши валовий дохід на 502300 грн. та задекларувавши об’єкт оподаткування у розмірі 151700,00 грн. та податок на прибуток за ставкою 25% у розмірі 37900, грн., крім того позивач зменшив об’єкт оподаткування 1 кварталу 2004р. уточнюючим розрахунком №3475 від 17.06.2004р. на 502300,00 грн. та податок на 125600 грн., чим виключив з декларації з податку на прибуток за 1 квартал суму виявленої помилки, а уточнюючими розрахунками №3474 та №3512 позивач збільшив об’єкт оподаткування за 2003р. на 502300,00 грн. та нарахував податок за ставкою 30 % у сумі 150700,00 грн., при цьому позивач також нарахував та сплатив суму штрафу у розмірі п'ять відсотків від суми недоплати за положеннями п.17.2 ст. 17 Закону України №2181, що фактично і є виправленням самостійно виявленої помилки.

Відповідач при нарахуванні суми штрафних санкцій спірного повідомлення-рішення керувався п. 17.1.3 ст. 17 Закону №2181, відповідно до якого уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пункт 1.2 вказаного Закону дає визначення податкового зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.  

Підпунктом 4.2.2  цього Закону передбачені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Аналіз вищезазначених норм права та матеріалів справи свідчить про те, що підставою для застосування відповідачем п.17.1.3 ст. 17 Закону України №2181 є самостійне донарахування – визначення податковим органом податкового зобов'язання платника податків, а вищевикладені обставини підтверджують той факт, що позивач виправив самостійно виявлену помилку, відкоригував в наступному податковому періоді суму недоплати, що виникла у 1 кварталі 2004р.,  шляхом збільшення податкових зобов'язань, у зв'язку з чим відповідачем не нараховано суму основного платежу з податку на прибуток в цій частині спірного податкового повідомлення-рішення.

                Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок стосовно того, що ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» були виконані вимоги чинного законодавства та правомірно здійснено коригування податкових зобов’язань, а висновок СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про донарахування позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43 850,00 грн. є безпідставним, суперечить зібраним по справі доказам і фактичним обставинам справи, і судом прийнято обґрунтоване і законне рішення без порушення норм матеріального та процесуального права про задоволення позовних вимог позивача, атому рішення суду необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

                На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, - 

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

ПостановуГосподарського суду Запорізької області від 16.04.2007р. по справі №5/24/07-АП– залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л. П. Туркіна

                                                                                                                             О. А. Проценко