Постанова № 1279038, 20.11.2007, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-808/07                                                                                                                              Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку –34                                                                                                                       інстанції – Бишевська Н.А.

                                                                                                                                                                справа №А38/113-07

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           20 листопада 2007 року                                                                 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді     –  Туркіної Л.П.,(доповідач)

суддів                            –  Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі               –  Серьогіній О.В..

за участі представників сторін :

позивача      –  Хмара Є.А.

відповідача – Кравченко М.В., Заверза С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ  

на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007 р. у справі №А 38/113-07

за  позовом: ВАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», м. Дніпропетровськ   

до:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ  

про:визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  -                                                      

                                                        ВСТАНОВИЛА:

В січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі ВАТ «Дніпропетровськгаз») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.11.2006 р. за №0001108823/0/28272, та від 28.11.2006 р. 0001108823/1/29781 про застосування до ВАТ «Дніпропетровськгаз» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 186,60 грн., винесених  Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ  ( далі  СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську).

Позовні вимоги обґрунтовані невірним тлумаченням та застосуванням відповідачем  норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 784-ХІУ, що привело до прийняття відповідачем  податкових повідомлень-рішень з порушенням норм діючого законодавства.

 Так в адміністративному позові зазначено, що  08 листопада представником СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2006 р., у якій підприємством ВАТ «Дніпропетровськгаз» було самостійно виявлено помилку, що призвело до збільшення податкових зобов’язань на суму 3732 грн.

Про результати зазначеної перевірки був складений акт за № 427-08-03/3-03340920 від 08.11.2006 р. на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення за №0001108823/0/28272  від 15.11.2006 р. про застосування до ВАТ «Дніпропетровськгаз» штрафних фінансових санкцій в сумі 186,60 грн. за порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішення про застосування штрафних санкцій є неправомірним, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року відносно ВАТ «Дніпропетровськгаз» було порушено провадження у справі  про банкрутство за № Б 24/235/05 одночасно, цією ухвалою, судом введено мораторій, яким передбачене зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

За правилом ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.  Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання, або неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових  платежів).

Відповідач проти  адміністративного позову заперечував, та зазначав, що листом ДПА України від 02.06.05 р. № 10992/2/23 – 1117 визначено обмеження щодо застосування штрафних санкцій у період дії мораторію, а саме у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, передбачених ст. 16 підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статі 17 Закону № 2181 не застосовуються

Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом №2181 у період дії мораторію на задоволення  вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

З висновками позивача щодо невірного тлумачення СДПІ норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідач не погоджується посилаючись при цьому на ст..1 Закону  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію,  і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових   платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати  протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції ) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) стосується вимог, зобов’язань які підпадають під поняття мораторію. Таким чином відповідач вважає що положення ст. 12 зазначеного Закону слід застосовувати у контексті зі ст..1 Закону де наведене саме визначення мораторію.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р. позовні вимоги позивача задоволені, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську  від 15.11.2006 р. за  №0001108823/0/28272, та 0001108823/1/29781 про застосування до ВАТ «Дніпропетровськгаз»  штрафних (фінансових) санкцій в сумі 186,60 грн., та стягнуто з державного бюджету на користь ВАТ «Дніпропетровськгаз» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн.40 коп.

Суд першої інстанції  посилається при цьому на ч.4 ст.12  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та зазначає, що відповідно до обставин справи, податковим органом нараховані штрафні санкції за порушення позивачем податкових зобов’язань на підставі  того, що позивачем не обчислено недоплату штрафу у розмірі 5 % від суми недоплати, за порушення п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Однак відповідачем при винесенні податкових повідомлень-рішень не враховано   абзацу третього преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, яким передбачено, що даний закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та погашення зобов’язань зі сплати страхових  внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Оскільки податкові зобов’язання  позивача  виникли протягом періоду дії мораторію нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання даних зобов’язань податковою інспекцією було здійснено неправомірно.  

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р по справі № А 38/113-07, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

 Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на порушення судом норм матеріального   права.

Апелянт посилається при цьому на вимоги  п.1.5. ст.1, п.п.17.1.3 п.17.1 , п.17.2 ст.17, п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами», п.2.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.01 р. № 110 зареєстрованої в Мін’юсті 23.03.01р. за № 268/5459, лист ДПА України від 02.06.05р. № 10992/2/23-1117.

Апелянт зазначив, що у разі, коли нарахування штрафної санкції було здійснено на підставі п.17.1.3 за порушення правил оподаткування, невірне визначення податкових зобов’язань, такі нарахування є такими, які відповідають чинному законодавству України.

 Листом ДПА України від 02.06.05 р. № 10992/2/23 – 1117 визначено обмеження щодо застосування штрафних санкцій у період дії мораторію, а саме у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, пеня та штраф за  порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, передбачених ст..16 підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статі 17 Закону № 2181 не застосовуються

Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом №2181 у період дії мораторію на задоволення  вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

Апелянт також наголошує на необхідності застосування положень ст..12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті ст..1 зазначеного Закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення скасуванню, у задоволення позову ВАТ Дніпропетровськгаз» м. Дніпропетровськ необхідно відмовити з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 08 листопада представником СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2006 р., в ході якої виявлено наступне.

ВАТ «Дніпропетровськгаз» подало до  СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську податкову декларацію з ПДВ за вересень 2006 року та додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість». Відповідно до розрахунку та рядку 8.1 декларації товариство збільшило на 9393 грн. суму податкових зобов’язань «у зв’язку із самостійно виявленою помилкою по Самарівському УЕГГ», до рядку 16.1 0 збільшило податковий кредит на 5661 грн. «у зв’язку із самостійно виявленою помилкою по Першотравневському та Нікопольському УЕГГ», загальна сума помилки ( рядок 8.1 – рядок 16.1) становить 3732 грн. Товариство в порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не заповнило рядок 28 «сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки» та не нарахувало штраф у розмірі 5 відсотків від суми недоплати в розмірі  186 грн. 70 коп.

Про результати зазначеної перевірки був складений акт за № 427-08-03/3-03340920 від 08.11.2006 р.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення  за №0001108823/0/28272  від 15.11.2006 р. про застосування до ВАТ «Дніпропетровськгаз» штрафних фінансових санкцій в сумі 186,60 грн. у зв’язку з порушенням п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції  по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську  про результати розгляду скарги від 28.11.2006р. в задоволенні скарги позивачу відмовлено, на адресу ВАТ «Дніпропетровськгаз» направлено друге повідомлення-рішення в сумі 186,60 грн. за № 0001108823/1/29781.

Згідно процедури адміністративного оскарження позивач  звертався                                   зі скаргами на податкові повідомлення-рішення №0001108823/0/28272 від 15.11.2006 р., та  №0001108823/1/29781 від 28.11.2006р. до ДПА Дніпропетровської області та ДПА України, однак скарги залишені без задоволення.

Як свідчать матеріали справи, перевірку було здійснено, а податкове повідомлення-рішення  винесено під час перебування позивача у процедурах, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року відносно ВАТ «Дніпропетровськгаз» було порушено провадження у справі  про банкрутство за № Б 24/235/05 одночасно, цією ухвалою, судом введено мораторій, яким передбачене зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Однак зазначені обставини не є підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В ч.4  ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що «Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто мораторій виключає можливість застосування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань, у т. ч. щодо сплати податків.

Як свідчать матеріали справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесено згідно з п. «в» п. п. 4.2.2 ст. 4, п. п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення вимог абз. «б» п. 17.2 ст. 17 названого закону, тобто за методологічну помилку, допущену платником податку при заповнені декларації з ПДВ за вересень 2006 р. та додатків до неї.

Так відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б)  або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. Товариство в порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  не заповнило рядок 28 «сума штрафу нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки» та не нарахувало штраф  у розмірі  5 відсотків від суми недоплати в розмірі 186 грн. 60 коп. Оскільки підприємство надавало декларацію без сплати, методологія її заповнення визначається п. п. «б» п. 17.2 ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Неналежне заповнення податкової декларації та невірне ( всупереч нормам п. п.  «б» п. 17.2 ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), визначення податкових зобов’язань підприємством було виявлено податковою під час камеральної перевірки.

Відповідно до п. «в» ст.. 4.2.2  контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.

Згідно п. п. 17.1.4 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф.

Отже, застосовуючи штрафні санкції за порушення методології заповнення податкової звітності та невірне визначення податкових зобов’язань, відповідач не допустив невірного застосування норм ст. ст. 1,2 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як свідчать матеріали справи, пеня, нарахування якої передбачено ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  у разі несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, зазначені у п. п. 17.1.7 ст.  17 названого закону у спірних  податкових повідомленнях-рішеннях  не застосовувались.

Слід також зазначити, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання могло бути застосовано тільки у разі визначення та узгодження зобов’язання, що у даному випадку також не відбувалось.

Отже суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом» та ст.. 17 Закону України  Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до неправильного вирішення справи.  

Таким чином, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що судом  першої інстанції порушені норми матеріального права,  на підставі викладеного  апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ  підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007 року підлягає  скасуванню, у задоволені позову ВАТ «Дніпропетровськгаз» слід  відмовити

 Керуючись ст.ст.195,196,198,202,206,207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

                                                            ПОСТАНОВИЛА :

            Апеляційну скаргу   задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007 року по справі    №А 38/113-07  скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили  відповідно до ст.254 КАС України з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена відповідно д ст. 212 КАС України в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Постанову складено у повному обсязі 05.12.2007 р.

Головуючий суддя:                                                                                  Л.П. Туркіна

Судді:                                                                                               А.О.Коршун

                                                                                                          О.А.Проценко