Справа №1-569/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
при секретарі Сеник В.Г.
з участю прокурора Гавіловського Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бучач Тернопільської області, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, приватного підприємця, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
1). 03 серпня 2001 року за ст.102 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі на підставі ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік зі сплатою штрафу 300 грн.;
2). 27 листопада 2001 року за ч.2 ст.140, ч.3 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
3) 05 лютого 2002 року Бучацьким районним судом за ч.2 ст.289, ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 25 листопада 2005 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 16 днів,
за ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 25 лютого 2010 року близько 14 год. 10 хв. перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 і переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з кишені куртки ОСОБА_2, яка висіла в коридорі на вішаку, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia1208», вартістю 251 грн. 25 коп. та з даним майном з місця вчинення злочину пішов, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 шкоду на вищевказану суму.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він 25 лютого 2010 року близько 14 год. 10 хв. перебуваючи в АДРЕСА_2 вдома у знайомого ОСОБА_3, в коридорі з кишені куртки взяв мобільний телефон марки «Nokia 1208», якого поклав в кишеню своїх штанів, а подальшому виніс з квартири.
Підсудний ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, зясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику за місцем проживання, що на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, а також те, що він раніше судимий та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що помякшують покарання, суд відносить зявлення зі зізнанням, повне визнання підсудним вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк.
Разом з тим, суд враховуючи сукупність помякшуючих обставин, фактичні обставини справи, невелику вартість викраденого майна, що потерпілий не має до ОСОБА_1 жодних претензій і просив його суворо не карати та обрати покарання не повязане з позбавленням волі, вважає, що є всі підстави для звільнення підсудного на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обовязки.
По справі проведена товарознавча експертиза №1-196/10 від 17 березня 2010 року, вартість якої в сумі 300 грн. 48 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №1-196/10 від 17 березня 2010 року”.
Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «Nokia 1208», що повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 слід залишити у розпорядженні останнього.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
Згідно п.п. 2-4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обовязки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у справі за проведену товарознавчу експертизу №1-196/10 від 17 березня 2010 року в сумі 300 грн. 48 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 - призначення платежу: “За проведення товарознавчої експертизи №1-196/10 від 17 березня 2010 року”.
Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «Nokia 1208», що повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_2 залишити у розпорядженні останнього.
До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити без змін.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий підпис.
З оригіналом згідно:
ВИРОК НЕ НАБРАВ ЗАКОННОЇ СИЛИ.
Головуючий Базан Л.Т.
Судове рішення № 12787939, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 12.07.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-569/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: