Постанова № 12785922, 22.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.11.10                                                                                           Справа № 18/61

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Мурської Х.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Борисовський А.Р.

від відповідача (скаржник) –не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, вих.№2504/2427 від 22.10.2010 року

на рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2010 року, суддя Рим Т.

по справі №18/61

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», м.Львів

до відповідача Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення 38513,47 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2010 року по справі №18/61 позовні вимоги ТзОВ «ХоСаРо»задоволено повністю. Стягнено з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на користь ТзОВ «ХоСаРо»: 31758,00 грн. основного боргу, 5238,92 інфляційних, 1516,55 грн. –3% річних

Рішення суду мотивоване тим, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи щодо капітального ремонту покрівлі і заміни вікон у СЗШ №70 по вул.Дорога Кривчицька,1, згідно договору підряду №127 від 28.11.2008 року підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення враховуючи положення ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги ст.625 ЦК України, вважає правомірними нараховані позивачем до стягнення з відповідача інфляційні та 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2010 року по справі №18/61, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Поряд з цим, скаржник посилається на неналежне виконання позивачем зобов’язань за договором та вказує на те, що останнім не виконано всіх робіт, передбачених договором підряду №127 від 28.11.2008 року, а відтак, частина робіт які виконані та прийняті по акту виконаних робіт не можуть бути оплачені самостійно.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Поряд з цим, відповідачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 року по даній справі не подано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність доводів апелянта.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача (скаржника).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

28.11.2008 року між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (в тексті договору –замовник) та ТзОВ «ХоСаРо»(в тексті договору –генпідрядник) укладено договір №127 на капітальний ремонт покрівлі і заміну вікон у СЗШ №70 по вулиці Дорога Кривчицька, 1, згідно умов якого позивач зобов’язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об’єкті, а відповідач прийняти і оплатити такі.

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виконано частину робіт, передбачених умовами вказаного вище договору, на суму 31758,00 грн., про що свідчать підписані сторонами - 11.12.2008 року та скріплені печатками позивача та відповідача акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за грудень 2008 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт №КБ-3 за грудень 2008 року.

Таким чином, погоджена вартість виконаних підрядних робіт становить 31758,00 грн. Відповідач факту виконання робіт на вказану суму не заперечує. Проте, оплату виконаних та прийнятих робіт не здійснив, в зв’язку з чим позивачем подано позов до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно, враховуючи наявність акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в, прийшов до висновку про підставність вимог позивача про стягнення із відповідача суми основного боргу в розмірі 31758,00 грн.

Разом з тим, судом правомірно не взято до уваги посилань відповідача на необхідність застосування положень договору, які регламентують порядок застосування санкцій (неустойки) до позивача за порушення строків виконання підрядних робіт, з огляду на те, що у випадку порушення якимось із контрагентів за договором узятих на себе зобов’язань, інша сторона вправі захистити свої порушені права у способи, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України. Порядок реалізації права на судовий захист визначено нормами Господарського процесуального кодексу України. Проте, відповідачем не заявлялися вимоги про стягнення неустойки до подання позову до суду за порушення строків виконання підрядних робіт.

Не заслуговує на увагу також посилання відповідача у апеляційній скарзі на неналежне виконання позивачем зобов’язань за договором, а також на те, що останнім не виконано всіх робіт, передбачених договором підряду №127 від 28.11.2008 року, а відтак частина робіт які виконані та прийняті по акту виконаних робіт не можуть бути оплачені, з огляду на наступне:

Роботи, які здійснені позивачем є завершеними та прийняті відповідачем. Крім того, згідно з пунктом 5.2 договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3).

Поряд з цим, господарським судом підставно, враховуючи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, стягнено з відповідача 5238,92 інфляційних та 1516,55 грн. –3% річних.

Скаржником не подано суду доказів, які б спростовували викладені у оскаржуваному рішенні обставини та слугували б підставою для скасування такого.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Разом з тим, при поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, апелянтом (відповідачем) не сплачено державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 192,57 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 року по справі №18/61, суд зобов’язував відповідача подати докази сплати державного мита за подання апеляційної скарги, проте, відповідачем вимог ухвали суду не виконано, доказів сплати державного мита не подано, а тому з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету 192,57 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2010 року по справі №18/61 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради без задоволення.

Стягнути з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (м.Львів, вул.Горбачевського,10, код ЄДРПОУ 04056049) в доход державного бюджету –192,57 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Мурська Х.В.

Юрченко Я.О.