Постанова № 12785808, 01.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

01.12.10                                                                                           Справа № 6/71

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко”, м. Червонозаводське Полтавської області, виз № 519 від 05.10.2010р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.09.2010 року

у справі № 6/71, суддя Гушилик С.М.,

за позовом Закритого акціонерного товариства “Райз-Максимко”, м. Червонозаводське Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства “Зерно”, м. Заставна Чернівецької області

про зобов’язання повернути зерно на суму 388791, 69 грн.

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Зерно”, м. Заставна Чернівецької області

до Закритого акціонерного товариства “Райз-Максимко”, м. Червонозаводське Полтавської області

про стягнення боргу

за участю представників

від позивача: Сидоров П.В. - представник;

від відповідача: Надієвець О.М. - представник.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.09.2010 року у справі № 6/71 позов Публічного акціонерного товариства “Зерно” (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) задоволено частково. З рахунку Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко” на користь позивача стягнуто 82 490,31 грн. основного боргу, 40 694,81 грн. пені, 6 805,71 грн. трьох процентів річних, 45 458, 27 грн. інфляційних, 1 754,85 грн. державного мита та 123,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в сумі 266 494,31 грн. –в позові відмовлено.

          Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство “Райз-Максимко” звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ “Зерно” відмовити повністю. Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що позивачем не виставлялись рахунки на оплату наданих послуг, як це передбачено умовами договору, а відтак підстави для оплати стягуваних позивачем коштів –відсутні. Акти здачі-приймання виконаних робіт, яким суд першої інстанції дав оцінку як належним доказам у справі, не є належними доказами в підтвердження наданих позивачем послуг на суму, зазначену в цих актах, оскільки в них відсутнє посилання на укладений між сторонами договір № 3 від 29.08.2008р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 09.11.2010р. у зв’язку з хворобою головуючого у справі та перебуванням у відпустці одного з членів судової колегії, матеріали справи було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді –Кордюк Г.Т., суддів Юрченка Я.О. та Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 10.11.2010р., за згодою представників сторін, було оголошено перерву до 01.12.2010р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 30.11.2010р. матеріали справи передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мурської Х.В., суддів Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т.

В даному судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Однак, його представник в судовому засіданні заперечив доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі. Зокрема, зазначив про те, що відповідно до п. 5.2 Договору Виконавець щомісяця виставляє власнику рахунки за фактично надані послуги (виконані роботи), до 5 числа кожного наступного місяця. Однак, при неодержанні рахунка Власник не звільняється від обов'язку оплати за отримані послуги (виконані роботи) у термін, зазначений в п. 5.4 Договору, при цьому на Власника лягає обов'язок самостійно з'ясувати суму, яка підлягає сплаті Виконавцю за розрахунковий період. Факт відсутності в договорі п. 5.4 є механічною помилкою, а тому не може бути підставою для звільнення ПАТ “Райз-Максимко” від відповідальності за неналежне виконання умов договору в частині проведення своєчасної оплати за надані ПАТ «Зерно»послуги. Окрім того, зазначив про те, що відповідач визнав наявну перед ПАТ «Зерно»заборгованість, про що свідчить підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення у даній справі змінити в частині стягнення пені, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008р. між сторонами у справі було укладено договір зберігання зерна № 3, на підставі п.1.1 якого ПАТ “Райз-Максимко” (власник) передав на зберігання ПАТ «Зерно»(виконавець) зерно кукурудзи продовольчої в кількості 1745 837 кг на суму 1684 576,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (а.с.11-105, т І).

Згодом позивач відвантажив відповідачу частину зерна, залишивши на зберіганні зерно у кількості 325 845 кг на суму 314 585,30 грн., яке останній відповідно до пункту 2.3 договору зобов'язаний повернути на першу вимогу його власника - ПАТ “Райз-Максимко”, а власник, в свою чергу, зобов’язаний оплачувати надані йому послуги згідно умов укладеного Договору. Строк дії договору сторонами встановлено до 01.05.2009 року.

В період з липня 2008 року по грудень 2008 року ПАТ «Зерно»було надано відповідачу послуг по зберіганню зерна на суму 867 923,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме: № 164 від 31.07.2008 року, № 125 від 04.08.2008 року, № 290 від 11.11.2008 року, №304 від 26.11.2008 року, № 326 30.11.2008 року, № 387 від 31.12.2008 року.

За надані послуги відповідач провів часткову оплату з порушенням строків розрахунку, в сумі 140 246,54 грн., заборгувавши позивачу станом на 31.12.2008 року 727 677,02 грн., про що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 63, т ІІІ).

В період з січня по травень 2009 року позивачем було надано відповідачу послуг за Договором № 3 на суму 59 813,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 19 від 29.01.2009 року, № 48 від 25.02.2009 року, № 81 від 31.03.2009 року, № 103 від 30.04.2009 року та № 114 від 31.05.2009 року, які підписані обома сторонами, зокрема відповідачем без заперечень.

Таким чином, в сукупності відповідачу було надано послуг на суму 927736, 85 грн.

Відповідачем в оплату наданих позивачем послуг, 12.02.2009 року та 25.02.2009 року було перераховано кошти в розмірі 705 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

В пункті 5.2 Договору сторони визначили, що Виконавець щомісяця виставляє власнику рахунки за фактично надані послуги (виконані роботи), до 5 числа кожного наступного місяця. При неодержанні рахунка Власник не звільняється від обов'язку оплати за отримані послуги (виконані роботи) у термін, зазначений в п. 5.4 Договору, при цьому на Власника лягає обов'язок самостійно з'ясувати суму, яка підлягає сплаті Виконавцю за розрахунковий період.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Власник зобов'язаний до 10 числа кожного наступного місяця оплатити надані Виконавцем послуги (виконані роботи) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, чи внесення коштів у касу Виконавця, чи передати в той же термін у власність Виконавця зерно за договірною ціною, але не вище біржової, на загальну суму виставлених рахунків чи на їх частину.

Пунктом 9.6 Договору передбачено, що акти виконаних робіт відправляються власнику поштою чи передаються представнику власника під підпис. При неодержані підписаного акту виконавцем чи заперечень у письмовому вигляді на акт протягом семи днів від моменту відправлення чи передачі представнику, умови акта вважаються прийнятими сторонами.

Як було зазначено вище, акти виконаних робіт за період з липня 2008 року по травень 2009 року підписані обома сторонами без заперечень, а тому слугують підставою для оплати наданих послуг до 10 числа кожного наступного місяця (п.5.3 Договору).

З врахуванням умов договору, погодженого обома сторонами, судова колегія вважає безпідставними твердження скаржника про те, що оскільки позивачем не виставлялись рахунки на оплату наданих послуг, то підстави для оплати стягуваних позивачем коштів –відсутні.

Відтак, як правомірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 82 490, 31 грн.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім основного боргу, позивач просив суд стягнути з рахунку відповідача 307189,12 грн. пені, 45458, 27 грн. інфляційних втрат та 6805, 71 грн. 3% річних.

Судова колегія погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції про підставність стягнення з рахунку відповідача 45458, 27 грн. інфляційних втрат та 6805, 71 грн. 3% річних. Однак судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з рахунку відповідача 40694,81 грн. пені, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549).

У п.6 ч.1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Вимога щодо врахування принципу розумності є прямою вимогою Закону до Договору.

Відповідно до п.7.2 Договору, за порушення термінів оплати наданих послуг, власник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, крім того, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення. Пеня при цьому нараховується за увесь час прострочення платежу, але не більше ніж за один рік.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що в силу Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Частина 6 статті 232 ГК України має диспозитивний характер і встановлює, що, якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов’язання, тобто шість місяців починають обчислюватися від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов’язання.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, проведеного судом першої інстанції (а.с.89, т ІІІ) вбачається, що пеня нарахована за період з 10.12.2008 р. по 10.12.2009 р. В той час як з врахуванням вимог ст. 232 ГК України з рахунку відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 10.12.2008р. по 09.06.2009р. в сумі 31983, 61 грн.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.09.2010 року у справі № 6/71 слід змінити в частині стягнення пені, стягнувши з рахунку відповідача на користь ПАТ «Зерно»31983, 61 грн. пені. В стягненні решти пені –відмовити. В решті судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105,107 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.09.2010 року у справі № 6/71 змінити в частині стягнення пені, стягнувши з рахунку Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко”, вул. Матросова, 10 м. Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області (код25935080) на користь Приватного акціонерного товариства “Зерно”, вул. Бажанського, 78, м. Заставна Чернівецької області (код 00952700) 31983, 61 грн. пені. В стягненні решти пені –відмовити.

В решті судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Справу повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.