Рішення № 12785325, 30.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року                                                  Справа №10/2061

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Кучеренка П.С. –за довіреністю,

відповідача –Гуменюка В.А. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Жашківського підприємства теплових мереж

до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 43 898, 82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 39729,34 грн. боргу за поставлену теплову енергію, 3004,78 грн. пені, 514,82 грн. –3 % річних, 649,88 грн. інфляційних.

Представник позивача позов підтримав з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не подав, його представник у засіданні суду наявність боргу на заявлену до стягнення суму визнав, проти нарахування інфляційних, річних, пені заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Взаємовідносини сторін, з яких виник спір, виникли з договору № 1 про надання послуг з центрального опалення, укладеного сторонами 01.06.2009 р., який є договором енергопостачання (далі –«договір»у відмінках).

Згідно з частиною першою ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п.12 договору споживач (відповідач за позовом) зобов’язаний оплатити послуги в установлені договором строки.

П.6 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, а платежі вносяться не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Це підтверджено копією вказаного договору та не спростовано відповідачем.

Виконуючи вказаний договір, позивач у період з 01.12.2009 р. по 31.08.2010 р. надав відповідачеві послуги з теплопостачання.

В порушення умов договору відповідач не розрахувався з позивачем за отримані послуги.

За поданим позивачем помісячним розрахунком відповідач станом на 01.09.2010 р. заборгував позивачеві 39729,34 грн. по оплаті отриманих послуг з теплопостачання. Це підтверджено копією акту звірки взаєморозрахунків сторін та не заперечується відповідачем.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За викладених обставин, згідно з вказаними нормами чинного законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг в сумі 39729,34 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми законодавства позивачем нараховані та підлягають стягненню 649,88 грн. інфляційних, 514,82 грн. –3 % річних.

Позивачем також нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 3004,78 грн.

Суд вважає, що позов у частині стягнення пені задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а статтею 3 вказаного Закону встановлено граничний розмір пені.

Договором сторін розмір пені не встановлений. Тому підстави для стягнення пені відсутні.

Згідно з ст. 49 ГПК України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судом вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства, Черкаська область, м. Жашків, вул. Леніна, 50, на користь Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Жашків, вул. Миру, 2, код 21370764, 39729,34 грн. боргу, 649,88 грн. інфляційних, 514,82 грн. –3 % річних, 408,94 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                В.В. Шумко

Повний текст рішення виготовлений

та підписаний 06 грудня 2010 року