Рішення № 12785100, 01.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р. Справа № 59/316-10

вх. № 8338/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Серебрянікова Д.Г., за довіреністю № 1 від 01.04.2010р.;

відповідача - Смаль В.В., за довіреністю № 54 від 15.10.2010р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка

до Приватного сільськогосподарсткого підприємства "Патріот", с. Рясне

про стягнення 276214,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача попередню оплату 178000,00 грн., відсотки за час порушення строку передання товару у сумі 980,22 грн., відсотки річних за час порушення строку повернення попередньої оплати у сумі 14820,33 грн., інфляційні втрати за час порушення строку повернення попередньої оплати у сумі 82414,00 грн. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 07-02/2007 від 07.02.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав письмові пояснення на заперечення відповідача (вх. 25971), в яких зазначив, що надані відповідачем в обгрунтування заперечень на позов копії товарно-транспортних накладних містять інформацію про отримання цукрових буряків НВФ «Сінтал'Д»-ТОВ, тобто іншою юридичною особою ніж позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", а також посилається на те, що відповідачем не надано до матеріалів справи копії довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти висунутих позовних вимог в повному обсязі, через канцелярію суду надав письмові пояснення у відповідності до положень ст. 22 ГПК України (вх. 26178), в яких зазначив суду, що відповідачем не було отримано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, в зв"язку з відмовою позивача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

07 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (позивач по справі) та Приватним сільськогосподарстким підприємством "Патріот" (відповідач по справі) був укладений договір купівлі-продажу № 07-02/2007, відповідно до статті 1 якого відповідач зобов"язується передати товар у власність позивачу, а позивач зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього відповідачу встановлену договором грошову суму.

Згідно статті 3 договору купівлі-продажу загальна кількість товару у заліковій вазі, який відповідач зобов"язаний передати позивачу у власність за цим договором складає 4000.0 т (чотири тисячі тон).

У відповідності до ст. 4 договору вартість 1 тонни товару у заліковій вазі складає 170,00 грн.

Відповідно до ст. 8 договору відповідач зобов'язаний у заліковій вазі передати загальну кількість товару визначену у ст. 3 договору позивачу у строк до 20.11.2007 року.

Відповідно до ст. 9 договору першу партію товару відповідач зобов'язаний передати в заліковій вазі покупцеві у строк до 20.09.2007 року на суму 280000,00 грн., включаючи ПДВ.

Відповідно до ст. 10 договору другу партію товару відповідач зобов'язаний передати в заліковій вазі покупцеві у строк до 20.10.2007 року на суму 400000,00 грн., включаючи ПДВ.

Згідно ст.ст. 15-18 договору виплата ціни договору здійснюється позивачем відповідачеві трьома платежами. Перший платіж - у строк до 25.02.2007 року на суму 178000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Другий платіж - у сумі, що дорівнює 10% від вартості фактично переданого відповідачем позивачу товару у заліковій вазі, строк сплати другого платежу - до 31 грудня 2007 року. Третій платіж (кінцевий розрахунок) позивач сплачує у строк до 10 березня 2008 року.

На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 000003, № 000004 від 08.02.2007 року перерахував відповідачу 178000,00 грн.

Таким чином, позивач повністю та вчасно виконав умови договору щодо перерахування відповідачу першого платежу за договором.

Відповідач, отримавши обумовлену договором попередню оплату, мав передати позивачу товар у строки, встановлені договором, а саме: першу партію твару на суму 280000,00 грн. - у строк до 20.09.2007р.; другу партію товару на суму 400000,00 грн. - у строк до 20.10.2007 року.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач умови договору не виконав, товар позивачу не передав.

26 листопада 2007 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 15 від 22.11.2007р., в якому позивач, враховуючи, що граничний строк поставки товару за договором - 20.11.2007 року та станом на 22.11.2007р. товар не отримано, вимаг повернення попередньої оплати у сумі 178000.00 грн., що була перерахована на поточний рахунок ПСП «Патріот» на виконання договору №07-02/2007.

20 січня 2010 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу № 4 від 18.01.2010р. з посиланням на статті Господарського та Цивільного кодексів України, в якій вимагав негайного повернення позивачу 178000,00 грн., перерахованих відповідачу у якості попередньої оплати за договором №07-02/2007 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 07.02.2007р.

Оскільки відповідач мав передати першу партію товару у строку до 20.09.2010р., враховуючи направлення листа-вимоги №15 26 листопада 2007 року відповідачу, поштовий перебіг та положення ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач нараховує відповідачу відсотки річних за час порушення строку передання товару в сумі 980,22 грн., а також відсотки річних в сумі 14820,33 грн. та інфляційні витрати в сумі 82414,00 грн. за час порушення строку повернення попередньої оплати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

У відповідності до ст. 9 договору купівлі-продажу відповідач мав передати першу партію товару у строк до 20.09.2010 року.

Лист-вимогу № 15 від 22.11.2007р. про повернення попередньої оплати позивач надіслав відповідачу 26.11.2007р., що підтверджується поштовим чеком (а.с. 17).

Згідно п. 14 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 листопада 2005 року № 759 "Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів", що був зареєстроавний в Міністерстві юстиції 29 листопада 2005 року за № 1435/11715 строки пересилання поштової кореспонденції у межах однієї області складають 2 дні не враховуючи день відправлення.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладені норми, відповідач мав повернути позивачу попередню оплату в сумі 178000,00 грн. у строк до 06.12.2007р.

За таких підстав, вимоги позивача про стягнення з відповвдача 178000,00 грн. попередньої области, про стягнення з відповідача відсотків річних за час порушення строку передання товару за період з 21.09.2007 року по 26.11.2007р. в сумі 980,22 грн., відсотків річних в сумі 14820,33 грн. та 82414,00 грн. інфляційних за час порушення строку повернення попередньої оплати нарахованих за період з 07.12.2007р. по 14.09.2010р. обгрунтовані, підтверджені належними доказами, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що не приймає до уваги письмові заперечення відповідача (вх. 22505), в яких в обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на товарно-транспортні накладні (а.с. 34-38), відповідно до яких відповідач поставив товар позивачу.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних ніким не завірені.

Письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

Крім того, наведені відповідачем копії товарно-транспортних накладних у графі "Вантажоотримувач" містять інформацію про отримання цукрових буряків НВФ «Сінтал'Д»-ТОВ, в той час як позивачем по справі та у відповідності до договору купівлі-продажу являється ТОВ "Сінтал Агро Трейд", одже свідчать про відвантаження відповідного товару відповідачем іншій юридичній особі.

Товарно-транспортні накладні, надані відповідачем не містять посилань на укладений між сторонами договір, не мають печатки позивача та підписів його повноважних представників.

Також суд звертаю увагу відповідача на те, що ухвалою господарського суду Харкіаської області від 22.11.20010р. суд витребував у відповідача довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором купівлі-продажу № 07-02/2007 від 07.02.2007р., що підтверджує доставку товару позивачу.

Однак відповідачем вимоги ухвали суду щодо надання довіреності виконані не були і в письмових поясненнях відповідач зазначив, що такої довіреності не існує, в зв"язку з відмовою її видачі позивачем.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунтком 6 даної інструкції передбачено що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідач зазначену довіреність суду не надав.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 536, 625, 655, 693 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 36, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ПАТРІОТ" (62233, Харківська область, Золочівський район, с. Рясне, р/р 26004301730822 у Комінтернівському відділенні ПІБ м. Харкова, МФО 351362, код ЄДРПОУ 31165583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Набережна, 1, ідент. код 33817183, р/р 26004996105315 в філії ЗАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385) 178000,00 грн. попередньої оплати; 980,22 грн. відсотків за час порушення строку передання товару; 14820,33 грн. відсотків річних за час порушення строку повернення попередньої оплати; 82414,00 грн. інфляційних витрат за час порушення строку повернення попередньої оплати; 2762,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 06.12.2010р.

Справа № 59/316-10