Ухвала суду № 12784612, 13.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.09.2010р.№ 908/9-19 Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Вершковий рай", вул. Освітянська, 5-а, кв. 45, м. Полтава, 36000

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна рів"єра", вул. Набережна, 5, смт. Чутове, Полтавська обл., 38800

          про стягнення 10 000,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Тобто, мінімальна ставка державного мита становить 102 грн.

          За квитанцією банку № 3 від 08.09.2010р. позивачем сплачено лише 100 грн. Отже, недоплачена сума становить 2,00 грн.

Крім того, в квитанції банку невірно вказані банківські реквізити на зарахування державного мита, а саме назва одержувача. Відповідно до листа управління Державного казначейства у м.Полтава від 01.02.2007р. №05-05/205 з 12.02.2007р. державне мито повинно сплачуватися за наступними реквізитами:

одержувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, р/р 31118095700002, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 22090200.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" державне мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів ( обов’язкових платежів).

В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".

Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.

Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.

Керуючись п. 4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вх. № 3501 від 10.09.2010 р.) та додані до неї документи, у тому числі квитанції банку №3 від 08.09.2010р. про сплату держмита на суму 100грн., № 1 від 08.09.2010р. на суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, поштова квитанція /фіскальний чек/ №8581 від 08.09.2010 р. та поштовий опис вкладення у цінний лист

          Суддя                                                                                 Безрук Т.М.