Рішення № 12784608, 03.09.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

03.09.2010р.                                                                                          Справа №14/129

          за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Т.Шевченка. 18, м. Київ, 01030 в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Полтавської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. 1 Травня, 7, м. Хорол, Полтавська область, 37800

до 1. Хорольсько-Семенівського об'єднаного районного військового комісаріату, вул. Леніна, 21, м. Хорол, Полтавської області, 37800

2. Полтавський обласний військовий комісаріат, вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36000

3. Міністерства оборони України, просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 01000

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, вул. Шевченка, 36011

про стягнення 1497,05 гривень

Суддя Іваницький О.Т.

від позивача: Моргун С.І., дов. № 395 від 22.12.2009 р.

від відповідача: 1. представник не з'явився (повідомлений належним чином)

2. Муравйов О.В., дов. № ЮК /72 від 18.01.2010 р.

          3. представник не з'явився (повідомлений належним чином)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Якименко О.Г., дов. № 04-21/5508 від 14.12.2007 р.                                        

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 1665,18 грн., за договором про надання послуг електрозв'язку № 5 від 22.12.2005 року, із яких основний борг - 1226,82 грн., пеня - 314,22 грн., інфляційні нарахування - 89,43 грн., 3% річних - 34,17 грн., уточнена позовна заява № 01/15-334 від 26.08.2010 р. (вхід. № 10056д канцелярії суду).

          Судовий процес за ініціативою суду фіксується технічними засобами у відповідності до положень ст. 44 ГПК України та ведеться протокол судового засідання відповідно до ст. 811 ГПК України.

          26.08.2010 р. за клопотанням сторін строк вирішення спору був продовжений на 15 днів відповідно до положень ст. 22 ГПК України та ч. 3 ст. 69 ГПК України для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали та докази по суті предмету спору.

          Представником позивача 03.09.2010 р. за вхід. № 10056д канцелярії суду подана уточнена позовна заява № 01/15-334 від 26.08.2010 р. Суд вказану заяву прийняв до розгляду.

          Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

          Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача суми заборгованості за послуги електрозв'язку 1497,05 грн., із яких 1226,82 основний борг., пеня 146,09 гривень, збитків від інфляції 89,43 гривень та 3% річних 34,71 гривень.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Перший відповідач - Хорольсько-Семенівський об'єднаний військовий районний комісаріат - повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

          Другий відповідач - Полтавський обласний військовий комісаріат, м. Полтава - та його повноважний представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № ЮК/1369 від 25.08.2010 р. (вхід. № 09533д від 25.08.2010 року канцелярії суду).

          Третій відповідач - Міністерство оборони України, м. Київ - повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, м. Полтава - в своїх поясненнях просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

          03.09.2010 року за вхідним № 10057д канцелярії суду представником позивача подано клопотання № 01/15-333юр від 26.08.2010 року про заміну первісного (неналежного) відповідача по справі № 14/129 - Хорольсько-Семенівського об'єднаного військового комісаріату належним відповідачем - Полтавським обласним військовим комісаріатом.. Суд подане клопотання прийняв, розглянув по суті та задовольнив його, замінивши не припиняючи провадження у справі неналежного відповідача - Хорольсько-Семенівський об'єднанний військовий комісаріат на належного - другого відповідача - Полтавський обласний військовий комісаріат і залучивши клопотання до матеріалів справи.

          В судове засідання 03.09.2010 року за вхідним № 10080д канцелярії суду представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог в з'язку з допущеною помилкою при підготовці позовної заяви і просить стягнути з третього відповідача на користь позивача 1226,82 грн., основного боргу, пеню - 146,09 грн., інфляційні нарахування - 89,43 грн., 3% річних - 34,71 грн., на загальну суму 1497,05 грн. Суд подану заяву прийняв, розглянув по суті та задовольнив, залучивши її до матеріалів справи.

          Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 22.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Полтавської філії ВАТ "Укртелеком", м. Хорол (надалі Позивач) та Хорольсько-Семенівським об'єднаним районним військовим комісаріатом, м. Хорол (надалі Перший відповідач) було укладено договір № 5 "Про надання послуг електрозв'язку" (надалі Договір).

          Відповідно до п. 2.1.1. вищевказаного Договору Позивач взяв на себе зобов'язання надавати Першому відповідачу послуги телефонного з'язку, а останній згідно п. 3.2.8. Договору зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, та інші послуги надані по телефону.

          Пунктом 4.1. Договору передбачено, що послуги, які надаються Підприємством зв'язку (Позивач у справі), оплачуються за тарифами, затвердженими згідно чинного законодавства. Згідно із п. 4.2. Договору Споживач (Перший відповідач у справі) сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати - авансовою.

          Відповідно до п. 4.6. Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач (Перший відповідач у справі) для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

          Взяті на себе зобов'язання за Договором (п. 2.1.1. - п. 2.1.22.) Позивач виконав належним чином, надавши у визначені строки та у встановлених Договором обсягах послуги електрозв'язку. Перший відповідач взятих на себе за Договором зобов'язань (п. 3.1. - п. 3.2.20. та п. 4.3.) не виконав, оплату за надані послуги в повному обсязі та у визначений Договором строк не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за надані Позивачем послуги в сумі 1226,82 гривень.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов’язань встановлюється договором або законом.

          Згідно з частиною 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" першому Відповідачу за несвоєчасну оплату наданих телекомунікаційних послуг нарахована пеня в сумі 314,22 гривень (розрахунок пені в матеріалах справи).

          Частиною 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, а також ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Суд зменшує пеню з 314,22 гривень до суми 146,09 гривень.

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі вказаних положень ЦК України першому Відповідачу були нараховані збитки від інфляції в сумі 89,43 гривень та 3% річних в сумі 34,71 гривень (розрахунки в матеріалах справи).

          Згідно з кошторисними призначеннями на відповідні роки (з урахуванням довідок про зміни в річні розписи бюджету (кошторису) на відповідні роки), затвердженими фінансовим управлінням Збройних сил України, виділених коштів за відповідними статтями на оплату послуг електрозв'язку першому Відповідачу не вистачало, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем.

          Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" від 21.09.1999 р. № 1076-XIV (із змінами і доповненнями) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України (надалі третій Відповідач). Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення виниклої заборгованості з третього Відповідача, припинення провадження у справі в частині вимог до першого Відповідача та відмову в частині вимог до другого Відповідача.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з третього Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

          Враховуючи викладене, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані матеріали та докази, які містяться у справі, в їх сукупності, керуючись законом і статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

                                                   В И Р І Ш И В :

           1. Позов задовольнити частково.

          2. Припинити провадження у справі в частині вимог до першого відповідача - Хорольсько-Семенівського об'єднаного районного військового комісаріату, вул. Леніна, 21, м. Хорол, Полтавська область, 37800 (код ЄДРПОУ 09659083).

                     3. Відмовити в частині вимог до другого Відповідача - Полтавського обласного військового комісаріату, вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 07851296).

4. Зменшити пеню з 314,22 грн. до суми 146,09 грн.

5.Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022 (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 010009) в особі Полтавського обласного військового комісаріату ідентифікаційний код 07851296 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", б-р Т.Шевченка. 18, м. Київ, 01030 в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Полтавської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", ідентифікаційний код 01186975 ( вул. 1 Травня, 7, м. Хорол, Полтавська область, 37800) р/р 26000133060422 в ПОД "Райфайзен Банк Аваль" МФО 331605 код ЄДРПОУ 0118675 - суму боргу 1497,05 грн., із яких основний борг - 1226,82 грн., пеня - 146,09 грн., інфляційні нарахування - 89,43 грн., 3% річних - 34,71 грн., державне мито в сумі 102,00 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.

          Повне рішення складено 10.09.2010 р.

          Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.