Рішення № 12783083, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/35207.12.10 За позовом Виробничо-комерційного підприємства «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд лайн ЛТД»

Про визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Пашковський Д.В. – представник за довіреністю № 7 від 14.09.10.

Від відповідача Валіуліна М.М. –представник за довіреністю № б/н від 03.12.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виробничо-комерційного підприємства «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд лайн ЛТД»про визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення загальною площею 300 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 8.

Позовні вимоги мотивано тим, що відповідач відмовляється підписувати акт приймання-передачі спірного майна, в зв’язку з чим не визнає право власності позивача на це майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.10. порушено провадження у справі № 30/352, розгляд справи було призначено на 07.12.10. о 11-50.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В судовому засіданні 07.12.10. представником позивача на підставі ст. 22 господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Виробничо-комерційне підприємство «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»просить суд визнати за позивачем право власності на групу нежилих приміщень № 108 загальною площею 283,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 8.

Представником відповідача в судовому засіданні 07.12.10. подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд лайн ЛТД»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що укладений між ним та позивачем Договір купівлі-продажу спірного майна є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків, оскільки зазначений Договір не було нотаріально посвідчено.

В судовому засіданні 07.12.10. позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 07.12.10. представником позивача заявлено усне клопотання –у разі задоволення позовних вимог, - судові витрати покласти на Виробничо-комерційне підприємство «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/352.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

14.01.03. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційний центр «Трейд лайн ЛТД»(Продавець) та Виробничо-комерційним підприємством «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»(Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов’язався передати, а Покупець –прийняти у власність та оплатити в порядку, передбаченому даним Договором, вбудоване-прибудоване приміщення жилого будинку по вул. Тичини, 8, в м. Києві, загальною площею 300,00 кв. м.

Згідно п. 2.1 Договору сторонами погоджено вартість спірного майна в сумі 56940,00 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору встановлено, що Покупець оплачує вартість переданого Продавцем майна на протязі 2 робочих днів з моменту підписання Договору купівлі-продажу. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.2 Покупець зобов’язався прийняти та оплатити приміщення а порядку на умовах даного Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача вказаного приміщення здійснюється уповноваженими представниками сторін даного Договору не пізніше, ніж через 5 робочих днів з дати підписання цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору повністю сплатив вартість спірного майна, що не заперечує відповідач.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору не підписав акту приймання-передачі спірного майна та не передав позивачу спірне приміщення.

Враховуючи вищевикладене, позивач своїм листом № 17 від 30.01.03. звернувся до відповідача з вимогою підписати акт приймання-передачі нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 8.

У відповідь на вказаний вище лист позивача, відповідачем на адресу останнього надіслано листа № 54 від 12.02.03., відповідно до якого відповідач зазначив, що не вважає себе зобов’язаним за Договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.01.03.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем виконано умови Договору, та сплачено повну вартість спірного майна, але відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором, та не підписав акту приймання-передачі спірного приміщення.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає, що ним не було підписано акту приймання-передачі спірного майна, в зв’язку з тим, що Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.01.03. не було нотаріально посвідчено, в зв’язку з чим суд зазначає, що законодавство, яке діяло на момент укладення Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.01.03., не встановлювало обов’язку нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна іншого, ніж житловий будинок (ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР).

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач є власником спірного майна, а саме, групи нежилих приміщень № 108 загальною площею 283,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 8.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до усного клопотання позивача, судові витрати покладаються на Виробничо-комерційне підприємство «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Виробничо-комерційного підприємства «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»задовольнити повністю.

2.          Визнати за Виробничо-комерційним підприємством «Формат»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»(04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35, код ЄДРПОУ 30469027) право власності на групу нежилих приміщень № 108 загальною площею 283,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Тичини, 8.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М.Ващенко

Повне рішення

складено 10.12.10.