Рішення № 12782749, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/43106.12.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про стягнення 9600,86 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: Подкуйко О.Ю. представник за довіреністю №215 від 28.04.2010 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго»про стягнення 9600,86 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.08.2008 року на вул. Рибалка, 1 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: зіткнення автотранспортних засобів: «ЗАЗ Daewoo»д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. та застрахованого у позивача «Suzuki Grand Vitara»д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Позивач виплатив власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara»д.н. НОМЕР_2 страхове відшкодування в розмірі 9050,00 грн.

Крім того, позивач додатково оплатив автотоварознавчу експертизу автомобіля у розмірі 300,00 гривень, та 166,00 грн. за надання довідки ДАІ щодо обставин ДТП.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1. було застраховано у відповідача.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9600,86 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/431, розгляд справи призначено на 22.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2010 року розгляд справи №33/431 відкладено на 06.12.2010 року у звязку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання 06.12.2010 року представник позивача не зявився, через загальний відділ діловодства подав заяву про виправлення помилки в позовній заяві, а саме в назві відповідача.

Представник відповідача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2010 року, проти клопотання представника позивача про виправлення найменування відповідача не заперечував, подав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, надав копію платіжного доручення №11337 від 26.11.2010 року про сплату страхування відшкодування в розмірі 9050,00 грн.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та здійснив заміну найменування відповідача на ПрПТ «АСК «Інго Україна».

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 9050,00 грн. у звязку з відсутністю предмету спору та частково задовольняє вимоги в іншій частині.

Як вбачається з довідки Управління Державної автомобільної інспекції №10/1220 від 02.09.2010 року, 07.08.2008 року о 16 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Рибалка, 1 сталася ДТП учасниками якої були: транспортний засіб «ЗАЗ»д.н НОМЕР_1, що належить ЗАТ «Єврофінанс»та яким керував ОСОБА_1, транспортний засіб «Сузукі»д.н. НОМЕР_2, що належить та яким керував ОСОБА_2. ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1. п.п. 14.2 ПДР України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.08.2008 року у справі №3-33425/08 встановлено, що ОСОБА_1. (працюючий у ТОВ «Валмі Автомотів»водієм) 07.08.2008 року приблизно о 16.20 год. на вул. Рибалка у м. Києві керуючи автомобілем «ЗАЗ»д.н. НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки, при зміні напряму руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Судзукі Грант»д.н НОМЕР_3, чим порушив п.10.3 ПДР України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.08.2008 року у справі №3-33425/08 Доброгорського Юрія Олександровича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмір 4-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Suzuki Grand Vitara»д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Колесниченком Олександром Вікторовичем у ЗАТ «СК «Надійна»на підставі договору добровільного страхування транспорту (поліс) №002206 від 23.11.2007 року.

Відповідно до висновку №1408/2 від 19.08.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara»д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, на дату оцінки складає 9354,43 грн.

Відповідно до страхового акту №141 від 26.08.2008 року позивачем визнана подія страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 9050,00 грн.

Платіжним дорученням №1538 від 26.08.2008 року було перераховано страхове відшкодування в розмірі 9 050,00 грн. на рахунок ПП «Правочин і Гонорар»за проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля.

Відповідно до платіжного доручення №3382 від 20.07.2010 року позивачем було оплачено 166,00 грн. за довідку ДАІ (форма №2).

Також, позивачем було виплачено ФОП ОСОБА_2. 300,00 грн. за автотоварознавче дослідження автомобіля «Suzuki Grand Vitara»д.н. НОМЕР_2.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9516,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_1, та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з тверджень сторін встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., що працює водієм в ТОВ «Валмі Автоматів»застрахована у відповідача, а автомобіль «ЗАЗ Lanos»д.н. НОМЕР_1 є забезпеченим за полісом №ВВ/3375529 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Претензією вих. №102 від 23.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 9350,00 грн. (9050,00 грн. страхове відшкодування, 300,00 грн. вартість авто товарознавчої експертизи). До вказаного листа були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати. Дана заява була отримана відповідачем 05.05.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1926923.

У відповідь листом вих. № 80 від 20.07.2010 року, відповідач повідомив позивача, що для подальшого розгляду претензії необхідні документи такі як довідка МВС України про обставини ДТП (форма 2).

Листом вих. №190 від 06.09.2010 року позивач направив відповідачу копію довідки МВС України про обставини ДТП (форма 2). Даний лист був отриманий відповідачем 08.09.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2039033.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме платіжного доручення №11337 від 26.11.2010 року та банківської виписки від 26.11.2010 року, відповідачем було перераховане позивачу страхове відшкодування в розмірі 9050,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 9050,00 грн. спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у сумі 9050,00 грн. у звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 300,00 грн. не підлягають задоволенню враховуюче наступне.

Так, відповідно до статті 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Отже, в даному випадку, підставами для оплати витрат на проведення автотоварознавчого дослідження є:

- не направлення страховиком аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, якщо страховик був повідомлений на протязі трьох робочих днів про ДТП його учасниками;

- особою яка має право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження є лише потерпіла особа.

Таким чином, інших підстав для відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження законодавством не передбачено.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 166,00 грн. за послуги ДАІ з надання довідки за формою 2 є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до обовязків відповідача відносяться лише витрати повязані з відновлювальним ремонтом автомобіля, а умовами полісу та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не передбачено відшкодування витрат по оплаті послуг ДАІ з надання довідки (форми №2).

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 84,86 грн. (за період з 09.10.2010 року по 29.10.2010 року).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені (за період з 09.10.2010 року по 29.10.2010 року):

9050,00 грн. * 2* 7,5%/365 * 21 день прострочення = 78,10 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 78,10 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 6,76 грн. відмовити.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування і сплачено заборгованість 26.11.2010 року, тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладається на сторін пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч.1, 2 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині страхового відшкодування в розмірі 9050,00 грн.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул.. Воровського, будинок 33, код ЄДРПОУ 16285602) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»(04074, м. Київ, вул. Полупанова, будинок 17, квартира 14, п/р 2650030138482 в АТ «БГ Банк», МФО 320995; п/р 2652300010211 КФ ВАТ «Мегабанк», п/р 26500301963 ЛОУ «Ощадбанку», код ЄДРПОУ 34350924) пеню в розмірі 78 (сімдесят вісім) грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 96 (девяносто шість) грн. 98 коп. та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 07.12.2010 року.