Рішення № 12782703, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/51229.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Павлоградспецмаш»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-М»

Про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 347249,10 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача Притула С.В. –предст. за довір.

Від відповідача не з»явились.

Рішення прийняте 10.11.2010, у зв»язку з оголошено в судовому засіданні 10.11.2010 перервою, на підставі ст.77 ГПК України, до 29.11.2010.

У судовому засіданні 29.11.2010 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Павлоградспецмаш»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник-М»про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 347249,10 грн. неустойки за незалежне виконання умов договору, стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 порушено провадження у справі №35/512, розгляд справи призначений на 18.10.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 №35/512, розгляд справи відкладений на 10.11.2010.

У судове засідання, призначене на 10.11.2010 р., представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 03.08.2010р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 10.11.2010, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 29.11.2010.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод “Павлоградспецмаш” (далі –Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельник-М” (далі –Відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди №24/41 О (далі –Договір), згідно з умовами якого Орендодавець зобов’язався передати, а Орендар - прийняти в оренду (тимчасове користування) елементи будівельних риштувань, що відповідають вимогам ТУ У В.2.8-28.1-20303352-002-2002 (далі –Майно) згідно зі Специфікацією (п. 1.1 Договору), а також Орендар зобов’язався своєчасно на умовах п. 3.5 Договору перерахувати Орендодавцеві орендну плату (п. 5.1 Договору).

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що термін оренди складає тридцять діб від дати підписання акту прийому-передачі майна.

Так, за актом передачі в оренду №ЛА374 від 05.08.2008 Позивачем передано, а Відповідачем отримано в оренду наступне майно:

№| Кат. №НайменуванняОд. вим.Кіль

кістьЦіна без

ПДВСума без ПДВ

1.«А»12 22 0004 Ц Стійкашт.11253,102784,10

2.«А»12 23 0004 Ц Стійкашт.77512,1039431,70

3.«А»11 94 0000 Опора регулюючашт.2278,701731,40

4.«А»12 20 0002 Ц Поперечинашт.1197,801075,80

5.«А»Настил металевий е491333шт.126360,6045435,60

6.«А»11 00 0901 Ц Стяжкашт.20137,402748,00

7.«А»11 00 1201 Ц Стяжкашт.28168,904729,20

8.«А»11 00 1300 Скобашт.1542,40369,60

9.«А»12 27 0001 Ц Боковинашт.1482,901160,60

10.«А»12 06 0004 Ц Захват шт.3570,702474,50

11.«А»11 50 0000 Ц Драбина шт.7210,801475,60

12.«В»12 88 0000 Настил з люкомшт.7749,105243,70

13.«А»11 00 0701 Ц Стяжка шт.70114,007980,00

14.«А»Замок нерухомийшт.7032,402268,00

15.«В»15 17 0000 Ц Розпірка шт.163,8063,80

Всього кількість одиницьшт.653 Загальна вартість переданого за Договором в оренду майна складала 142765,92 грн. з ПДВ. В свою чергу, сторонами на виконання п. 3.7 Договору з метою продовження терміну оренди було укладено Додаткові угоди до Договору: №1 від 03.09.2008, №2 від 15.10.2008, №3 від 04.11.2008, №4 від 01.12.2008, №5 від 01.01.2009, №6 від 01.02.2009, відповідно до яких строк оренди майна було продовжено до 28.02.2009. Розділом 3 Договору визначено розмір та порядок сплати орендної плати.

Згідно з п. 3.1 Договору плата за тимчасове користування майном з розрахунку за 1 добу складала 0,50 грн. за 1 кв.м переданого Відповідачу в оренду майна Позивача.

Відповідно до п. 2.6 Договору, акту передачі в оренду в оренду № ЛА374 від 05.08.2008 загальна кількість майна, яке було передане в оренду складала 482 кв.м, що відповідає вартості оренди за добу у сумі 241,00 грн. (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Орендар проводить оплату за весь термін оренди майна протягом 3-х календарних днів з моменту укладення Договору, а у випадку продовження терміну оренди орендна плата за кожен місяць оренди нараховується шляхом коригування суми орендної плати на індекс інфляції. Перерахунок орендної плати проводиться Орендодавцем в триденний термін з дня продовження договору, при цьому Орендар зобов’язаний сплатити орендну плату в термін 3 днів з моменту укладення Додаткової угоди.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, Відповідач зобов’язання за Договором №24/41 О від 30.07.2008 не виконав. Розрахунки з орендної плати в розмірах та строки, передбачені Договором та Додатковими угодами до нього, не здійснив.

26.03.2009 Позивач звернувся до Відповідача листом №114 від 12.03.2009 з вимогами про повернення орендованого майна та сплати заборгованості по орендній платі (докази отримання зазначеного листа Відповідачем наявні в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на зазначений лист Позивачу не надав, заборгованість по орендним платежам не погасив, майно, передане в оренду за Договором № 24/41 О від 30.07.2008 Позивачу не повернув.

Відповідно до п. 5.1 та п. 6.1 Договору на Відповідача покладений обов’язок щодо повернення Позивачу по акту приймання-передачі предмету оренди в справному стані в день закінчення терміну оренди або дострокового розірвання Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору місце передачі предмета оренди від Орендаря до Орендодавця по закінченню терміну оренди є м. Сімферополь, вул. Узлова, 20. Обов’язок доставки предмету оренди в даному випадку покладається на Орендаря.

Однак, як встановлено судом Відповідач станом на час розгляду справи не повернув Позивачу майно з оренди на суму 142765,92 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №24/41 О від 30.07.2008 є договором оренди.

Пунктом 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати орендних платежів Позивачу з Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач обов’язку за Договором по поверненню майна Позивачу на адресу: м. Сімферополь, вул. Узлова, 20 не виконав, та не доставив майно вартістю 142 765,92 грн.

Частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи те, що термін дії Договору припинився 28.02.2009 (дата, встановлена Додатковою угодою № 6 від 01.02.2009), Відповідач безпідставно користується обладнанням, чим заважає Позивачу розпоряджатись своїм майном.

З огляду на викладене, позовні вимоги Позивача про витребування майна із незаконного володіння обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне повернення об’єкта оренди та користування ним після припинення Договору Позивач просив стягнути з Відповідача штраф у розмірі 28553,18 грн. та неустойку в сумі 175930,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимогу про стягнення штрафу Позивач обґрунтовує з посиланням на пункт 8.3 Договору, вимогу про стягнення неустойки –з посиланням на частину 2 статті 785 ЦК України.

Як зазначалося вище, згідно з пунктом 3.3 Договору Позивач зобов’язався передати майно строком на тридцять діб з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

Судом встановлено, що Додатковими угодами №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору, у зв’язку з виробничою необхідністю, сторони неодноразово продовжували строк оренди обладнання.

Пунктом 1.1 Додаткової угоди №6 сторони продовжили строк оренди до 28.02.2009.

Виходячи зі змісту пункту 3.7 Договору продовження терміну дії Договору оформлюється шляхом обов’язкового укладення додаткової угоди.

Інших додаткових угод до Договору, крім названих вище додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 сторони не надали.

Враховуючи зазначене, 28.02.2009 строк дії укладеного між сторонами Договору сплив.

Як визначено частиною 1 статті 785 ЦК України, та передбачено п. 6.1 Договору після закінчення терміну оренди Відповідач зобов’язаний був повернути орендоване майно Позивачеві разом з упаковкою й технічною документацією (комплектно) по акту прийому-передачі в день закінчення терміну оренди.

Станом на день припинення Договору в користуванні Відповідача перебувало майно загальною вартістю 142765,92 грн.

Обов’язок щодо повернення об’єкта оренди у встановлений строк Відповідач не виконав.

Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що за порушення Відповідачем термінів передачі майна Позивачеві після закінчення терміну Договору оренди або при достроковому розірванні Договору Відповідач виплачує Позивачу штраф у розмірі 20 % від вартості предмету оренду.

З огляду на викладене, суд визначає, що частина 2 статті 785 ЦК України та пункт 8.3 Договору встановлюють відповідальність за одне і те саме правопорушення –прострочення Відповідачем повернення об’єкта оренди.

Згідно з частиною 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

За змістом частини 4 статті 231 ГК України штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, лише у разі якщо розмір санкцій не визначено законом.

Враховуючи зазначене, вимогу Позивача про стягнення з Відповідача штрафу (пункт 8.3 Договору) у розмірі 28553,18 грн. суд вважає безпідставною та залишає без задоволення.

Беручи до уваги, що зобов’язання з повернення переданого в оренду будівельного обладнання Відповідач зобов’язаний був виконати 28.02.2009, прострочення виконання зобов’язання має місце з 01.03.2009.

З наданого суду розрахунку вбачається, що заявлену до стягнення суму неустойки Позивач обчислює починаючи з 26.03.2009.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

З огляду на вказане, нарахування судом неустойки за прострочення Відповідачем повернення об’єкта оренди можливе виключно в межах позовних вимог, тобто в межах періоду, заявленого Позивачем.

Суд погоджується з розрахунком неустойки (частина 2 статті 785 ЦК України), наданим Позивачем, тому вважає вимогу про стягнення з Відповідача 175930,00 грн. такою, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-М” (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, б. 4-А, код 30681886) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Завод “Павлоградспецмаш”(51400, Дніпропетровська обл., вул. Терьошкіна, б. 9/3, код 20303352) передане по Договору оренди від 30.07.2008 №24/41 О майно загальною вартістю 142765,92 грн., з ПДВ –20%, а саме:

№| Кат. №НайменуванняОд. вим.Кіль

кістьЦіна без

ПДВСума без ПДВ

1.«А»12 22 0004 Ц Стійкашт.11253,102784,10

2.«А»12 23 0004 Ц Стійкашт.77512,1039431,70

3.«А»11 94 0000 Опора регулюючашт.2278,701731,40

4.«А»12 20 0002 Ц Поперечинашт.1197,801075,80

5.«А»Настил металевий е491333шт.126360,6045435,60

6.«А»11 00 0901 Ц Стяжкашт.20137,402748,00

7.«А»11 00 1201 Ц Стяжкашт.28168,904729,20

8.«А»11 00 1300 Скобашт.1542,40369,60

9.«А»12 27 0001 Ц Боковинашт.1482,901160,60

10.«А»12 06 0004 Ц Захват шт.3570,702474,50

11.«А»11 50 0000 Ц Драбина шт.7210,801475,60

12.«В»12 88 0000 Настил з люкомшт.7749,105243,70

13.«А»11 00 0701 Ц Стяжка шт.70114,007980,00

14.«А»Замок нерухомийшт.7032,402268,00

15.«В»15 17 0000 Ц Розпірка шт.163,8063,80

Всього кількість одиницьшт.653 Всього без ПДВ 118971,60 ПДВ 20% 23794,32 Загальна сума з ПДВ 142765,92 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-М” (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, б. 4-А, код 30681886) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Павлоградспецмаш” (51400, Дніпропетровська обл., вул. Терьошкіна, б. 9/3, код 20303352) 175930,00 грн. (сто сімдесят п»ять тисяч дев»ятсот тридцять гривень 00 коп.) - неустойки, 3186,95 грн. (три тисячі сто вісімдесят шість гривень 95 коп. ) - державного мита, 215,58 грн. (двісті п»ятнадцять гривень 58 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити. 3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя М.Є. Літвінова Дата підписання повного тексту рішення: 09.12.2010