Рішення № 12782688, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/12423.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"АХА Страхування" в особі Запорізької філії

доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної

страхової компанії "Оранта"

Третя особа-1ОСОБА_1

Третя особа-2Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

Третя особа-3ОСОБА_3

провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14275,03 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:не зявився

Від відповідача:Шлапак Є.В. (Дов.)

Від третьої особи-1:не зявився

Від третьої особи-2:не зявився

Від третьої особи-3:не зявився

У судовому засіданні 23.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14275,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "АХА Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5261-а/08 ЗП від 25.09.2008р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8301826), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача. Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у розмірі 395,59 грн., 3% річних у розмірі 57,89 грн., інфляційних втрат у розмірі 78,65 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 197,80 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/124, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2010р. та залучено до участі у справі № 57/124 на стороні позивача третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"; залучено до участі у справі № 57/124 на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. відкладено розгляд справи № 57/124 на 23.11.2010р.

22.11.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Представник Позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в судове засідання 23.11.2010р. не зявився.

Представник Відповідача - Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в судовому засіданні 23.11.2010р. визнав позовні вимоги частково.

Представники третіх осіб в судове засідання 23.11.2010р. не зявились, причин неявки в судове засідання не повідомили.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Веско", яке після перейменування стало Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - Позивач) та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 5261-а/08 ЗП (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням та використанням транспортного засобу, що є предметом застави, а саме: автомобілем BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

16 жовтня 2008 року о 12 год. 40 хв. по вул. Володимиро-Либідська - вул. Червоноармійська в місті Києві була скоєна ДТП за участі застрахованого автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем Skoda Fabia, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем BMW, чим спричинив пошкодження автомобілів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ ГУМВС України в м. Києві № 6569 від 21.10.2008р. та постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2008р. у адміністративній справі № 3-13375/08, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

21.11.2008р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля BMW звернулася до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до звіту № 2135, складеного 17.11.2008р. субєктом оціночної діяльності ТОВ "Естімейт" вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля BMW, р.н. НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13545,10 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 450720 та Акту виконаних робіт № 450720 від 02.11.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW, р.н. НОМЕР_1 склала 14241,83 грн.

На підставі страхового акту № 5080-а/08 ЗП, затвердженого 24.11.2008р., розрахунку до вказаного акту, Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, на підставі листа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 17-46/07-1103 від 20.11.2008р., виплатив страхувальнику ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 14241,83 грн. шляхом зарахування 2945,00 грн. в рахунок оплати чергового страхового платежу за Договором та перерахування 11296,83 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням № 5013 від 24.11.2008р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "СК "АХА Страхування" перейшло в межах суми 13545,10 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ВДАІ ГУМВС України в м. Києві № 6569 від 21.10.2008р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АА6073НЕ від 26.04.2006р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Skoda Fabia, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю BMW, належить громадянину ОСОБА_3 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" згідно із полісом № ВВ/8301826.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8301826) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 07.05.2008р. (00:00) по 06.05.2009р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ/8301826 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_3, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3 автомобіля Skoda Fabia була застрахована Відповідачем - ВАТ НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВВ/8301826) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW становить 14241,83 грн., а до Позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 13545,10 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

09.11.2009р. Позивач регресною вимогою № 4646-09 від 31.07.2009р., яка отримана Відповідачем 11.11.2009р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до Відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 13545,10 грн.

Проте, вищевказану вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/8301826 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, право на зворотну вимогу якої перейшло до Позивача, вимога Позивача про стягнення 13545,10 грн. (які мали бути сплачені до 12.12.2009р.) є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 395,59 грн. за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, а тому дії Відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 12.12.2009р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з Відповідача підлягає пеня в розмірі 395,59 грн.

Також, Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 78,65грн. та 3% річних у розмірі 57,89грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 12.12.2009р. по 01.02.2010р.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 78,65грн. та 3% річних у розмірі 57,89грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просив стягнути з Відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 197,80 грн.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В звязку з тим, що в даному випадку відсутній факт користування Відповідачем грошовими коштами Позивача, вимоги про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 197,80 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код 00034186; р/р 26502001006962 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Запорізької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 57-В; ідентифікаційний код 26183400; р/р 26502011332557 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 13545 (тринадцять тисяч пятсот сорок пять) грн. 10 коп. шкоди в порядку регресу, 395 (триста девяносто пять) грн. 59 коп. пені, 78 (сімдесят вісім) грн. 65 коп. збитків від інфляції, 57 (пятдесят сім) грн. 89 коп. 3% річних, 140 (сто сорок) грн. 77 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 29.11.2010р.