Рішення № 12782682, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/14407.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіком"

до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне науково-виробниче підприємство "Термохолод"

про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Шендріков Д.О. - за довіреністю № Д-745/2010 від 07.07.10 р.,

Демченко Т.С. - за довіреністю № Д-735/2010 від 05.07.10 р.

від третьої особи: не з’явився.

07.12.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Тіком” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про усунення перешкод у користуванні орендованого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу щодо користування нежитловим приміщенням, яке є об'єктом договору оренди № 04-05-2003, укладеного між позивачем та УкрНДІЕМ "Веста" 01.08.2003р. Додатковою угодою № 8 від 01.12.2008 року до зазначеного договору орендодавцем за договором оренди № 04-05-2003 визначено відповідача та встановлено строк дії договору оренди –до 31.12.2009. За доводами позивача відповідач чинить перешкоди у користуванні зазначеного майна, заблокувавши з 25.02.09 доступ представників позивача до приміщень (кім. № 709, № 711, № 713, № 715), за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, що і стало приводом звернення до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 21.04.09 р. було порушено провадження у справі № 40/144, розгляд справи призначено на 14.05.09 р.

Ухвалою суду від 16.06.09 розгляд справи продовжений у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.

У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви, так само здійснювалось неодноразове відкладення розгляду справи та витребування у позивача оригіналів документів, що додані до позову.

Ухвалою суду від 01.12.2009 у справі № 40/144 позов залишено без розгляду.

14.12.09 позивач звернувся суду із апеляційною скаргою на ухвалу від 01.12.09 у справі №40/144.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.10 у справі №40/144 апеляційну скаргу ТОВ "Тіком" вирішено задовольнити, ухвалу господарського суду м. Києва від 01.12.09 - скасувати, а матеріали справи - повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва В.Саранюка справу передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 18.02.10 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 30.03.10.

Судове засідання, призначене на 30.03.10, не відбулося з причин неможливості здійснювати технічну фіксацію судового процесу через збої в роботі комп’ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство господарського суду, про що складено акт від 30.03.2010.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, призначив справу до подальшого розгляду у судовому засіданні на 15.04.10.

У судових зсіданнях 15.04.10, 22.04.10, 29.04.10 з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 22.04.10, 29.04.10 та 13.05.10, відповідно.

21.04.10 через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про призначення у справі № 40/144 судової технічної експертизи документів.

29.04.10 відповідач через службу діловодства господарського суду подав клопотання, в якому, з посиланням на ст.ст. 22, 41 ГПК України, подав суду уточнені питання, що пропонує поставити для роз'яснення судовим експертам.

Ухвалою суду від 13.05.10 суд, керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, вирішив призначити по даній справі судово-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та у зв’язку з призначенням експертизи провадження у справі № 40/144 вирішив зупинити.

11.11.2010 року через службу діловодства господарського суду надійшов висновок № 4668/10-11 судово-технічної експертизи документів та матеріали справи № 40/144.

Ухвалою від 11.11.10 суд провадження у справі № 40/144 поновив, розгляд справи призначив на 07.12.10.

03.12.10 через службу діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку експертизи, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 07.12.10 представники відповідача з’явились, надали усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з’явились, клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином .

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІКОМ” звернувся до суду за захистом прав користування орендованим приміщенням (кімнати №№ 709, 711, 713, 715) за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, 7 поверх, шляхом забезпечення доступу до зазначеного майна з тих підстав, що вважає себе законним користувачем за Договором оренди, який діє до 31.12.2009. Однак, у лютому 2009 року позивач отримав лист від ДК „Укрспецекспорт” від 06.02.09 №USE-24/1-11 яким Відповідач повідомив ТОВ „ТІКОМ” про ту обставину, що термін оренди згідно із договором оренди від 01.08.03 №04-05-03 закінчився 31.12.08 і що про факт непогодження терміну оренди після 31.12.08 позивач був попереджений листом № USE24/12983 від 19.11.08.

Таким чином, Відповідач, вважаючи, що термін дії договору закінчився 31.12.08 та будучи впевненим, що належним чином повідомив позивача про своє небажання подальшої співпраці в межах договору від 01.08.03 №04-05-2003 заблокував з 25.02.09 доступ ТОВ „Тіком” до приміщень (к. №709, №711, №713, №715), що знаходяться на 7 поверсі будинку 36 по вул. Дегтярівська у м. Києві. Наведена ситуація підтверджується актом від 25.02.09, що складений ТОВ „ТІКОМ” та підписаний його представниками.

Крім того, на обґрунтування своєї позиції позивач повідомив, що лист відповідача № USE-24/12983 від 19.11.08 із заявою про припинення дії договору з 31.12.08 ТОВ „ТІКОМ” не отримувало.

Також, за твердженням позивача Додаткова угода №8 від 01.12.08 до Договору оренди, відповідно до якої відповідач прийняв на себе права та обов’язки УКРНДІЕМ „Веста” як орендодавець, набула чинності з 01.12.08, а відтак лист із заявою припинення договору оренди № USE-24/12983 від 19.11.08 не може братись до уваги, оскільки у зв’язку з укладенням Додаткової угода №8, лише з 01.12.08 відповідач набув прав та обов’язків орендодавця за договором №04-05-2003.

Отже, за твердженням позивача, будь-які посилання відповідача у своїх листах на ту обставину, що дія договору припиняється з 31.12.08 є необґрунтованою, оскільки у відповідності до приписів п.7 додаткової угоди №8 до договору строк відносин між позивачем та відповідачем в межах договору встановлено до 31.12.09.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. 06.06.08 в рамках процедур припинення Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут електропобутових машин „Веста” шляхом приєднання до ДК „Укрспецекспорт” комісією з припинення було складено передавальний акт, що затверджений Мінпромом. Зазначеним актом засвідчено, що з балансу УКРНДІЕП „Веста” передано на баланс ДК „Укрспецекспорт” активи та пасиви згідно з передавальним балансом станом на 31.03.09, в т.ч. інженерно-лабораторний корпус (частина) по вул. Дегтярівській, 36 у м. Києві, загальною площею 7782 кв.м.

А у випадку зміни особи, яка наділена правомочностями володіти, користуватися і розпоряджатися майном, переданого в оренду, то такої особи, відповідно до положень ЦКУ, ГКУ та Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, переходять права і обов’язки орендодавця за договором оренди.

01.12.08 між УКРНДІ „Веста”, позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду №8 до договору оренди нежитлового приміщення , відповідно до умов якого УКРНДІ „Веста” уступає і передає, а ДК „Укрспецекспорт” приймає на себе права та обов’язки УКРНДІЕМ „Веста” за договором оренди нежитлового приміщення №04-05-2003 та стає орендодавцем цих приміщень. Пунктом 7 цієї Додаткової угоди передбачено, що остання є невід’ємною частиною Договору оренди №04-05-2003, вступає в силу з моменту її підписання та діє до 31.12.08.

Тобто, з огляду на наведені обставини, відповідач вважає, що саме з 06.06.08 до нього перейшли права та обов’язки орендодавця за договором оренди нежитлового приміщення №04-05-2003, термін дії якого встановлено до 31.12.08.

Листом від 26.06.08 №USE – 24/7065 відповідач як орендодавець за договором оренди запропонував позивачем достроково, за згодою сторін, припинити з 30.06.08 договір оренди. Зазначений лист залишений без підтримки позивача. 19.11.2008 листом № USE-24/12983 відповідач повідомив позивача про своє небажання продовжувати строк дії договору оренди та обов’язок позивача повернути орендоване майно по завершенні дії договору (31.12.2008).

Тобто відповідач, за його твердженням, неодноразово повідомляв позивача про припинення після 31.12.2008 року дії договору, а позивач знав про небажання відповідача продовжувати з 01.01.09 дію цього договору, а відтак, дію договору оренди припинено з 31.12.2008 у зв’язку із закінченням терміну його дії.

Державне науково-виробниче підприємство „Термохолод”, як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, у письмових поясненнях щодо предмета спору, зазначає, що приміщення №№ 709, 711, 713 буд. 36 по вул. Дегтярівській належать на праві повного господарського відання ДНВП „Термохолод” згідно з наказом Головного управління з питань майна КМДА №138 від 25.04.02, а усів двосторонні та тристоронні угоду, що укладені між ТОВ „Тіком”, ДП УкрНДІЕМ „Веста” та ДП „Укрспецекспорт” є недійсними у відповідності до положень ст.ст. 203, 215 ЦКУ. При цьому Третя особа стверджує, що ТОВ „Тіком” і на сьогодні залишається орендарем –користувачем зазначених орендованих приміщень, а дії ДП „Укрспецекспорт” по перешкоджанню ТОВ „ТІКОМ” у користуванні орендованими приміщеннями є неправомірними, тому третя особа підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Отже, позивач, що за договором оренди №04-05/2003 вважає себе орендарем, звернувся до суду за захистом права користування орендованим ним майна за названим договором шляхом усунення перешкод, що чиняться відповідачем, у користуванні цим майном.

Натомість відповідач доводить суду, що позивач без належних на це підстав здійснює використання майна, оскільки договір оренди №04-05/2003, на підставі якого позивач набув право користування, закінчив свою дію 31.12.2008.

Таким чином суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з тих причин, що учасники процесу не можуть встановити строк дії договору оренди №04-05-2003, що безпосередньо впливає на правомірність користування майном, що є об’єктом названого договору, особою, що є позивачем у справі.

Здійснивши оцінку доказів, що наявні у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

01 серпня 2003 року Київське держане підприємство Український науково-дослідний інститут електропобутових машин „ВЕСТА” як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІКОМ” як орендар уклали договір № 04-05-2003 на оренду нежитлового приміщення, за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - майно) площею 122 кв.м., розміщене за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 36 на 7 поверсі інженерно-лабораторного корпусу, що знаходиться на балансі Київського державного підприємства Український науково-дослідний інститут електропобутових машин „ВЕСТА”.

Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання.

01.08.2003 за актом приймання-передавання в оренду нежитлового приміщення за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 36 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення загальною площею 122 кв.м., яке знаходиться за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 36 за переліком: №№ кімнат 709, 711, 713, що загалом складають 122 кв.м.

Додатковою угодою від 01.07.04 №1 до Договору на оренду нежитлового приміщення №04-05/2003 сторони домовились про внесення змін до п.1.1, 3.1 Договору №04-05/2003, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення площею 132 кв.м. розміщене за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 36 на 7 поверсі інженерно-лабораторного корпусу, що знаходиться на балансі Київського державного підприємства Український науково-дослідний інститут електропобутових машин „ВЕСТА”. Орендна плата, відповідно, склала за базовий місяць оренди (травень 2004) 2668,78 грн., що визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень та липень місяці.

Додатковими угодами № 2 від 20.07.05, № 3 від 02.01.07, № 4 від 30.03.07, № 5 від 02.07.07, № 6 від 02.07.07, № 7 від 02.01.08 термін дії договору продовжувався відповідно до 31.1206, 30.03.07, 30.06.07, 30.09.07, 31.12.07 та 31.12.08.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 310-р було прийнято пропозицію Міністерства промислової політики України щодо реорганізації державного підприємства «Український науково-дослідний інститут електропобутових машин «Веста»шляхом приєднання його до Державної компанії «Укрспецекспорт».

14.07.2006 року, на підставі вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України та відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІУ Міністерством промислової політики України було видано наказ № 267 «Про реорганізацію державного підприємства «Український науково-дослідний інститут електропобутових машин «Веста».

06.06.2008 року, у рамках процедури припинення УкрНДІЕМ «Веста» шляхом приєднання до ДК «Укрспецекспорт» та на виконання вищевказаного наказу Міністерства промислової політики України комісією з припинення УкрНДІЕМ «Веста» було складено передавальний акт, який затверджено Міністерством промислової полі гики України.

Зазначеним передавальним актом підтверджено, що з балансу УкрНДІЕМ «Веста» передано на баланс ДК «Укрспецекспорт» активи та пасиви згідно з передавальним балансом станом на 31.03.2008 року, у тому числі інженерно-лабораторний корпус (частина) у будівлі по вул. Дегтярівська, 36, у м. Києві загальною площею 7782 м2.

Таким чином, з 06.06.2008 року приміщення кімнат першого, п'ятого, шостого та сьомого поверхів загальною площею 7782 м2, у тому числі приміщення кімнат №№ 709, 711, 713, 715 у будівлі по вул. Дегтярівська, 36, у м. Києві, що обліковувались на праві повного господарського відання на балансі державного підприємства - УкрНДІЕМ «Веста» у складі інженерно-лабораторного корпусу у будівлі по вул. Дегтярівська, 36, у м. Києві загальною площею 7782 кв.м., передані іншому державному підприємству - Державній компанії «Укрспецекспорт»та закріплені за ним на праві повного господарського відання.

Положеннями ст. 15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов’язки за договором оренди.

Відповідно до ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

Статтею 136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Враховуючи викладене, твердження позивача та третьої особи про відсутність правових підстав щодо володіння, користування і розпорядження відповідачем спірним майном, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Тобто на позивача покладено обов’язок забезпечити суду докази, на підставі яких ґрунтуються його позовні вимоги.

На підтвердження обставин правомірності користування орендованими за Договором №04-05-2003 приміщеннями (№709, 711, 713, 715), що знаходяться у м. Києві, по вул. Дегтярівська, 36, 7 поверх, позивач наводить як доказ Додаткову угоду № 8 до договору оренди нежитлового приміщення № 04-05-2003 від 01.08.2003. Відповідно до п.1 зазначеної угоди Київське державне підприємство Український науково-дослідний інститут електропобутовий машин „Веста” уступає і передає, а Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового і спеціального призначення „Укрспецекспорт” приймає на себе права та обов’язки УкрНДІЕМ „Веста” за договором оренди нежитлового приміщення №04-05-2003 від 01.08.2003 та стає орендодавцем відповідних приміщень. За твердженням позивача, відповідно до п. 7 якої дана Додаткова угода вступає в силу після підписання її сторонами з дати, зазначеної на першій сторінці Додаткової угоди і діє до 31.12.2009 року.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що у пункті 7 автентичного примірника додаткової угоди № 8 від 01.12.08 до договору оренди, що наявний у відповідача, встановлено, що дана додаткова угода діє до 31.12.08.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З урахуванням того, що питання про автентичність примірників додаткових угод є важливим для встановлення строку дії договору оренди №04-05-2003 від 01.08.2003, судом призначено судово-технічну експертизу документів.

За результатами проведення судової експертизи експертом складено Висновок № 4668/10-11 судово-технічної експертизи документів від 27.10.2010 р. (далі - висновок).

Судом встановлено, що Висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Висновком судової експертизи встановлено, що:

-          1 та 2 сторінки тексту примірника додаткової угоди № 8, який надано суду відповідачем, та 2 сторінка тексту примірника додаткової угоди № 8, який надано суду позивачем, надруковані на лазерному принтері однаковим за властивостями тоне ром, але не тим, який був використаний для друку 1 сторінки екземпляру додаткової угоди № 8, який надано суду позивачем.

- Текст на 1 аркуші примірника додаткової угоди № 8, який надано суду позивачем, надруковано не одночасно з текстом на першому аркуші примірника додаткової угоди № 8, який надано суду відповідачем, і з текстом на других аркушах наданих примірників додаткових угод № 8.

-          Аркуш паперу, на якому надруковано текст 1 сторінки примірника додаткової угоди № 8, який надано суду позивачем, та аркуші паперу, на яких надруковано текст другої сторінки цього примірника і текст 1 та 2 сторінок примірника додаткової угоди № 8, який надано суду відповідачем, належать відповідно до різних партій випуску.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 19.11.2008 року № USE-24/12983 відповідач як новий орендодавець нерухомого майна, повідомив позивача про своє небажання продовжувати строк дії договору оренди №04-05-2003 від 01.08.2003. після 31.12.2008 року. Вказаний лист був отриманий заступником генерального директора ТОВ „Тіком” Чистяковим Ю.В., про що свідчить підпис останнього на примірнику копії цього листа (копія в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 25.05.2000 № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"" визначено, що ч.2 ст. 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи викладене відповідачем було дотримано вимог законодавства щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, скориставшись при цьому належним способом захисту, зокрема, наведеними статтею 16 ЦК України: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право та ін.

Матеріали справи не містять посилань на фактичне порушення прав позивача з боку відповідача та доказів на підтвердження фактів порушення права.

Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 1778 від 05.11.2010, яким відповідачем було сплачено 4341,12 грн. за проведення судової експертизи.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 48, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Тіком” (08151 Київська область, м. Боярка, вул. Жуковського, 4, код ЄДРПОУ 32549355) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 21655998) 4 341 (чотири тисячі триста сорок одну) грн 12 коп. - витрат за проведення судової експертизи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 10.12.2010р.