Рішення № 12782317, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/42229.11.10

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль фулл»

про стягнення 1701650,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Журавльов О.А.– представник за довіреністю б/н від 16.11.2010 року;

від відповідача: Василюк І.С. – представник за довіреністю № 26/11/10-1 від 26.11.2010 року.

Встановив:

          Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Стандарт»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль фулл»про стягнення 1701650,23 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль фулл»(відповідач) 09.06.2010 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610, згідно п. 2.1. якого, банк відкриває позичальнику відновлювану відкличну траншову кредитну лінію, що надалі іменується «кредитна лінія», надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору та додаткових договорів, а позичальник зобов’язується використовувати кредити на цілі, зазначені в пункті 2.4. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені п. 3.4.4. цього договору та додатковими договорами, а також виконувати інші умови цього договору та додаткових договорів.

          У цьому договорі терміном «відновлювана відклична траншова кредитна лінія»позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повного або часткового повернення наданих позичальнику кредитів банк здійснює подальше кредитування позичальника в межах ліміту, зазначеного в пункті 2.2. цього договору, та на умовах цього договору. При цьому така кредитна лінія може бути відкликана кредитором в будь-який час за попереднім повідомленням позичальника.

Згідно абз. 1 п. 2.5. договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заяви позичальника, в якій вказується сума кредиту та строк повернення.

Сторонами до договору про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610 від 09.06.2010 року був підписаний додатковий договір № 01 від 09.06.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року банк надає позичальнику транш кредиту (далі - транш) у сумі 2000000,00 грн., а позичальник зобов’язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування траншем, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути транш банку.

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року розмір процентів за користування траншем складає 28% річних.

Згідно п. 2.9.1. договору розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, що відкриті банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими договорами до нього та закінчується днем, що передує дню остаточного погашення заборгованості за кредитами.

У разі непогашення заборгованості за кредитами, наданими згідно з додатковими договорами, у термін, встановлений в додатковому договорі та в пункті 3.4.4. цього договору, проценти за користування кредитами нараховуються до фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 2 000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 20 від 10.06.2010 року.

Відповідно до п. 1.3. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року позичальник зобов’язаний повернути транш банку не пізніше операційного часу 21 червня 2010 року.

Відповідач не повернув кредит у вказаний у договорі термін та не сплатив нараховані за користування кредитом проценти, чим порушив прийняті на себе зобов’язання, в зв’язку з чим банк був вимушений звернути стягнення на предмет застави та списати за його рахунок частину заборгованості позичальника у розмірі 535034,05 грн.

Станом на 26.10.2010 року основна заборгованість відповідача за кредитом становить 1481842,66 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом становить 117141,59 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами становить 15914,58 грн.

Керуючись п.п. 3.4.8., 5.1. договору позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по кредиту у сумі 86751,40 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/422 і призначено до розгляду на 16.11.2010 року.

У судове засідання 16.11.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/422 від 04.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з’явився, частково виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/422 від 04.11.2010 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 29.11.2010 року.

У судове засідання 29.11.2010 року представники сторін з’явились.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву за вих. № 26/11-1 від 26.11.2010 року, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав витяг з ЄДРПОУ № 21-10/6644 від 24.11.2010 року.

Представник позивача надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1701 650,23 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 17016,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль фулл»(відповідач) 09.06.2010 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610, згідно п. 2.1. якого, банк відкриває позичальнику відновлювану відкличну траншову кредитну лінію, що надалі іменується «кредитна лінія», надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору та додаткових договорів, а позичальник зобов’язується використовувати кредити на цілі, зазначені в пункті 2.4. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені п. 3.4.4. цього договору та додатковими договорами, а також виконувати інші умови цього договору та додаткових договорів.

У цьому договорі терміном «відновлювана відклична траншова кредитна лінія»позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повного або часткового повернення наданих позичальнику кредитів банк здійснює подальше кредитування позичальника в межах ліміту, зазначеного в пункті 2.2. цього договору, та на умовах цього договору. При цьому така кредитна лінія може бути відкликана кредитором в будь-який час за попереднім повідомленням позичальника.

Згідно абз. 1 п. 2.5. договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заяви позичальника, в якій вказується сума кредиту та строк повернення.

Сторонами до договору про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610 від 09.06.2010 року був підписаний додатковий договір № 01 від 09.06.2010 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року банк надає позичальнику транш кредиту (далі - транш) у сумі 2000000,00 грн., а позичальник зобов’язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування траншем, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути транш банку.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року розмір процентів за користування траншем складає 28% річних.

Згідно п. 2.9.1. договору розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, що відкриті банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими договорами до нього та закінчується днем, що передує дню остаточного погашення заборгованості за кредитами.

У разі непогашення заборгованості за кредитами, наданими згідно з додатковими договорами, у термін, встановлений в додатковому договорі та в пункті 3.4.4. цього договору, проценти за користування кредитами нараховуються до фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.9.2. договору при нарахування процентів використовується метод «факт/факт».

Відповідно до п. 2.9.3. договору за день, у який позичальник проводить погашення заборгованості за кредитами, проценти на суму повернених кредитів не нараховуються.

Відповідно до п. 3.4.3. позичальник зобов’язаний сплачувати банку нараховані проценти за кредитами, наданими згідно з додатковими договорами, не пізніше 5-го операційного (банківського) дня місяця, наступного за тим, в якому вони були нараховані, а також у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами та у дні повного погашення заборгованості за кредитами, вказані у додаткових договорах та у п. 3.4.4. цього договору. Проценти сплачуються на рахунки банку, що вказані в додаткових договорах.

Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані в додаткових договорах.

У разі несвоєчасної сплати процентів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктами 3.4.8., 5.1. цього договору, на суму простроченого платежу.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 2 000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 20 від 10.06.2010 року.

Відповідно до п. 1.3. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року позичальник зобов’язаний повернути транш банку не пізніше операційного часу 21 червня 2010 року.

Відповідач не повернув кредит у вказаний у договорі термін та не сплатив нараховані за користування кредитом проценти, чим порушив прийняті на себе зобов’язання.

За твердженням представника позивача в зв’язку неповерненням кредиту банк був вимушений звернути стягнення на предмет застави та списати за його рахунок частину заборгованості позичальника у розмірі 535034,05 грн., цей факт відповідачем не заперечується.

За твердженням представника відповідача, викладеному у відзиві на позовну заяву за вих. № 26/11-1 від 26.11.2010 року, що в додатковій угоді та у договорі різні строки повернення кредиту, що є суттєвою помилкою в результаті якої сторонами не погоджено строк повернення траншу. Однак п. 1.5. додаткового договору № 01 від 09.06.2010 року вказано, що всі інші п. договору про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610 від 09.06.2010 року залишаються без змін, таким чином цим додатковим договором був змінений строк повернення кредиту, що не забороняється умовами договору про відкриття кредитної лінії № 08/КЛ-0610 від 09.06.2010 року.

Станом на 26.10.2010 року основна заборгованість відповідача за кредитом становить 1481842,66 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом становить 117141,59 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами становить 15914,58 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за кредитом у сумів 1481842,66 грн., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 117141,59 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 15914,58 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитом, заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по кредиту у сумі 86751,40 грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.4.8. договору позичальник зобов’язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, сплатити банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, від суми зазначеної заборгованості.

Відповідно до п. 5.1. договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредити пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами та/або комісіями, від суми зазначеної заборгованості.

Вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по кредиту у сумі 86751,40 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль фулл»(03045, м. Київ, Столичне шосе, буд. 100; п/р 26008300001008 в АТ «Златобанк», МФО 380612, код ЄДРПОУ 35725477) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»(04071, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 45; к/р 32003160701 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 36335426) основну заборгованість за кредитом в розмірі 1481842 (один мільйон чотириста вісімдесят одну тисячу вісімсот сорок дві) грн. 66 коп., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом в розмірі 117141 (сто сімнадцять тисяч сто сорок одну) грн. 59 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 15914 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот чотирнадцять) грн. 58 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по кредиту у сумі 86751 (вісімдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят одну) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 17016 (сімнадцять тисяч шістнадцять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 08.12.2010 року.