Рішення № 12782313, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 3/392-33/28729.11.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до           комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва

про           стягнення 41202572, 09 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лазаренко Ю.Г. –представник за довіреністю № 301 від 01.10.2010 року;

від відповідача: Сенчило В.В. –представник за довіреністю № 26 від 14.01.2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 41 202 572,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва укладений договір № 00362/2-08 від 26 березня 2002 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно п. 1 договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року за договором постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно п.п 3.1. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року обсяг води, спожитої відповідачем, визначається з урахуванням показань всіх водолічильників, зареєстрованих за відповідачем. Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно.

Первісно показання заносяться у маршрутні карти за кожним водолічильником.

Показання з маршрутних карт переносяться на електронні носії та обліковуються розрахунковим департаментом відкритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство «Київводоканал»за допомогою комп’ютерної програми та узгоджуються з відповідачем.

Відповідно п. 3.4. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року тарифи на водопостачання та водовідведення є фіксованими та встановлюються компетентними органами та не можуть регулюватись умовами договору.

Позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води. Позивач зазначає в розрахункових документах вартість та кількість наданих послуг за відповідний період.

При наявності у відповідача обґрунтованих зауважень щодо кількості або вартості отриманих послуг, останній у 5-ти денний термін направляє повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. Якщо відповідач не висловить зауваження у встановлений термін, то вважається, що він погоджується з кількістю та вартістю наданих послуг.

Оскільки, відповідачем не виконуються належним чином умови договору, тому позивач звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2007 року по справі № 3/392 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2007 року в частині задоволених позовних вимог скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2007 року у справі № 3/392 залишено без змін.

18.04.2008 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2008 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 29.11.2007 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2008 року справа прийнята суддею Мудрим С.М. до свого провадження, присвоєно справі № 3/392-33/287 та її розгляд призначено на 28.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2008 року провадження у справі зупинено та призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

15.10.2008 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла справа №3/392-33/287 з висновком № 8425/8426 судово-бухгалтерської експертизи у господарській справі № 3/392-33/287 від 30.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2008 року провадження у справі № 3/392-33/287 поновлено, розгляд справи призначено на 17.11.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2008 року розгляд справи відкладено на 02.12.2008 року в зв’язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судовому засіданні 02.12.2008 року оголошено перерву до 09.02.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 09.02.2009 року оголошено перерву до 02.03.2009 року у зв’язку із усним клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для проведення контррозрахунку суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року провадження у справі №3/392-33/287 зупинено та призначено повторну судову економічну (бухгалтерську) експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

24.11.2009 року до загального відділу канцелярії Господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи №3/392-33/287 з висновком експертної установи № 3247/5930 додаткової судово-економічної експертизи у справі №3/392-33/287 від 13.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 року поновлено провадження у справі №3/392-33/287 та призначено судове засідання на 01.02.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року розгляд справи відкладено на 01.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року зупинено провадження у справі № 3/392-33/287 до вирішення пов'язаної з нею справи №8/131.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі № 3/392-33/287 змінено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року у справі № 3/392-33/287, справу направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2010 року розгляд справи призначено на 09.11.2010 року.

Господарським судом м. Києва 09.11.2010 року оголошена перерва до 29.11.2010 року для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні 29.11.2010 року представник відповідача заявив усне клопотання про призначення додаткової експертизи по справі.

Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення додаткової експертизи у зв’язку із необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2002 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерне товариством «Київводоканал»та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва укладений договір № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п. 1 договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року за договором постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно абз. а) п.п. 2.2. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Підпункт 2.3. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року передбачає, що абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об’єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Відповідно п.п. 3.4. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Згідно п.п. 3.5. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідно п.п. 3.6. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору.

Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно висновку № 3247/5930 додаткової судово-економічної експертизи у справі № 3/392-33/287 від 13 листопада 2009 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз:

·          комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва отримало від відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»питну воду за договором № 00362/2-08 від 26.03.2002 року за період з 01.06.2004 року по 01.06.2007 року у обсязі 47947058 куб. м. на загальну суму 42665715 грн. 80 коп.;

·          відкрите акціонерне товариство «Акціонерне товариство «Київводоканал»прийняло від комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва каналізаційні стоки (водовідведення) за договором № 00362/2-08 від 26.03.2002 року за період з 01.06.2004 року по 01.06.2007 року у загальному обсязі 79256880 куб. м. на загальну суму 10530262 грн. 23 коп.;

·          вартість наданих відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 00362/2-08 від 26.03.2002 року за період з 01.06.2004 року по 01.06.2007 року згідно діючих тарифів становить 53195978 грн. 03 коп.;

·          сплата комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва вартості наданих послуг з постачання питної води та водовідведення за договором № 00362/2-08 від 26.03.2002 року за період з 01.06.2004 року по 01.06.2007 року підтверджується документально у розмірі 38713609 грн. 74 коп.

Також, з висновку № 3247/5930 додаткової судово-економічної експертизи у справі № 3/392-33/287 від 13 листопада 2009 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що за наданими документами не можливо визначити, яка частина перерахованої суми заборгованості у розмірі 8357000, грн. припадає на період, що охоплює спірні вимоги, викладені в матеріалах господарської справи, та не видається за можливе прийняти в зарахування платежів по субвенціях всю суму чи виділити її частину, що охоплює період виникнення заборгованості з 01.06.2004 р. по 01.09.2004 року.

Як вбачається, з заяви в доповнення до матеріалів справи № 1480 від 29.11.2010 року відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»сума оплати у розмірі 8 3578 000, 00 грн., яка надійшла від КП УЖГ Святошинського району відповідно до постанови КМУ № 124 була рознесена в рахунок погашення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в розрізі ЖЕО Святошинського району на момент надходження зазначених коштів на рахунок ВАТ «АК «Київводоканал», а саме на 15.06.2006 року, тобто була зменшена заборгованість КП УЖГ Святошинського району м. Києва, яка існувала станом на серпень 2006 року.

Частина 4 статті 42 ГПК України встановлює, що при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Згідно ч. 5. ст. 42 ГПК висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, заборгованість за договором № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року у комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва становить 14482 368 грн. 29 коп.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно п.п. 4.1. договору № 00362/2-08 на послуги водопостачання та водовідведення від 26 березня 2002 року за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5 відсотків від несплаченої суми.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у сумі:

14482 368 грн. 29 коп. (сума боргу) * 5% = 724 118 грн. 41 коп.

Отже, у частині стягнення штрафу у розмірі 1398872 грн. 41 коп. відмовити.

Позивач просить стягнути суму пені в розмірі 1017566 грн. 27 коп.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд перевірив розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов’язання, наданий відкритим акціонерним товариством «Київводоканал» з урахуванням норм чинного законодавства та вимогу позивача щодо стягнення пені задовольняє у повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 5961 486 грн. 95 коп. підлягає частковому задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції з квітня 2005 року по травень 2007 року:

14482 368 грн. 29 коп. (сума боргу) * 100, 7% * 100, 6% * 100, 6% * 100, 3% * 100% * 100, 4% * 100, 9% * 101, 2% * 100, 9% * 111, 6% * 100, 5% * 100, 6% * 100, 2% * 100% * 100, 6% = 17416 322 грн. 16 коп.

17416 322 грн. 16 коп. –14482 368 грн. 29 коп. = 2933 953 грн. 87 коп.

Отже, у частині стягнення індексу інфляції у розмірі 3027 533 грн. 08 коп. відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 566386, 80 грн.

Розрахунок трьох процентів річних:

14482 368 грн. 29 коп. (сума боргу) * 3% : 365 * 1125 = 1339 123 грн. 10 коп.

Отже, у частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 2586 955 грн. 83 коп. слід відмовити.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 12 686 грн. 25 коп., на відповідача –12 813 грн. 75 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 59 грн. 29 коп., на відповідача –58 грн. 71 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 34, ст.44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, р/р 26000300100497 в Святошинському відділенні Ощадбанку № 8069, МФО 320218, код ЄДРПОУ 03366552) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1 а, п/р 2600200990434 у КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість у розмірі 14482 368 (чотирнадцять мільйонів чотириста вісімдесят дві тисячі триста шістдесят вісім) грн. 29 коп., суму нарахованої пені у розмірі 1017566 (однин мільйон сімнадцять тисяч п’ятсот шістдесят шість) грн. 27 коп., суму нарахованого штрафу у розмірі 724 118 (сімсот двадцять чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 41 коп., три проценти річних у розмірі 1339 123 (один мільйон триста тридцять дев’ять тисяч сто двадцять три) грн. 10 коп., індекс інфляції в розмірі 2933 953 (два мільйони дев’ятсот тридцять три тисячі дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 12 686 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 58 (п’ятдесят вісім) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 08.12.2010 року.