Рішення № 12782308, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/35403.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

Про визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Бєлаш В.В. –представник за довіреністю № б/н від 01.12.10.

Від відповідача Кудряшов Д.С. –представник за довіреністю № б/н від 01.01.10.

Рішення прийнято 03.12.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 02.12.10. по 03.12.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»про визнання за Відкритим акціонерним товариством «Київська компанія оптового ринку»права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: нежилу будівлю під літерою загальною площею 331,00 кв. м (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 47.

Позовні вимоги мотивовано тим, що своєю відмовою сплачувати орендні платежі, відповідач не визнає право власності Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.10. порушено провадження у справі № 30/354, розгляд справи призначено на 02.12.10. о 09-50.

В судовому засіданні 02.12.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.12.10. о 09-30.

Представником відповідача в судовому засіданні 03.12.10. подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора»проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю. Відповідач вказує на те, що позивач не є належним власником спірної будівлі, оскільки правовстановлюючий документ Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»на спірне майно не відповідає чинному законодавству та фактична площа будівлі більша ніж у правовстановлюючому документі.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.10. підтримує свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Крім того, в судовому засіданні 03.12.10. представником позивача заявлено усне клопотання –у разі задоволення позовних вимог, - судові витрати покласти на Відкрите акціонерне товариство «Київська компанія оптового ринку».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/354.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Київської міської держадміністрації № 892 від 14.06.96. та реєстраційного посвідчення від 20.06.96. ВАТ «Київська компанія оптового ринку»є власником нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Жукова, 47.

Позивач вказує на те, що відповідно до правовстановлюючих документів він є власником зазначеної вище будівлі площею 215,00 кв. м.

Позивач вказує на те, що він звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з проханням виготовити технічний паспорт на зазачену вище будівлю, після чого з’ясувалось, що її фактична площа становить 331, 00 кв. м.

Позивач зазначає, що така ситуація виникла в зв’язку з тим, що на момент видачі правовстановлюючого документу 14.06.96. був зовсім інший порядок інвентаризації та реєстрації права власності та інвентаризаційні роботи перед реєстрацією права власності не проводились.

У відповідності до матеріалів справи вбачається, що 01.11.09. між Відкритим акціонерним товариством «Київська компанія оптового ринку»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора»(Орендар) було укладено Договір оренди № 4 далі - Договір), відповідно до умов якого позивач надає в користування відповідача нежилу будівлю, а відповідач зобов’язаний сплачувати орендні платежі у розмірі 1503,09 грн. кожного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач припинив виконувати свої обов’язки за Договором оренди в частині внесення орендних платежів, та надіслав листа позивачу в якому зазначив, що у позивача відсутній належний правовстановлюючий документ, а також зазначив що позивач не є належним власником спірного об’єкту нерухомого майна.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено,право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що право власності позивача на спірне майно виникло на підставі зазначених вище документів.

Крім того, слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташована спірна будівля.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не визнає право власності позивача на спірний об'єкт нерухомості, який належить позивачу.

Відповідно до Переліку правовстановлюючі документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема:

- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

- рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тощо.

Положеннями пункту 3.6. Тимчасового положення визначено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.1.2. Тимчасового положення реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відкрите акціонерне товариство «Київська компанія оптового ринку»є власником спірного майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»щодо визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: нежилу будівлю під літерою загальною площею 331,00 кв.м. (Літ. „А”), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 47 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до усного клопотання позивача, судові витрати покладаються на Відкрите акціонерне товариство «Київська компанія оптового ринку».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»задовольнити повністю.

2.          Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Київська компанія оптового ринку»(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9-Б, код ЄДРПОУ 04527431) право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: нежилу будівлю під літерою загальною площею 331,00 кв. м (Літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 47.

3.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М.Ващенко

Повне рішення

складено 06.12.10.