Рішення № 12782267, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/4903.12.10 За позовом:Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікарт-Проект»

Про: стягнення коштів 30625 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Кранець О.С. –дов. № 03/2/296 від 03.06.2010 Відповідача:не з’явився

У судовому засіданні 03.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікарт-Проект»про повернення авансу в сумі 30625 грн. 00 коп. за договором на виконання проектних робіт № 040908 від 30.09.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010 порушено провадження у справі № 61/49, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.12.2010 о 15:00, зобов’язано сторони виконати певні дії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.12.2010.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікарт-Проект»(Виконавець) був укладений договір на виконання проектних робіт № 040908 (Договір).

Згідно п.1.1 Договору Замовник (позивач) доручив, а Виконавець (відповідач) взяв на себе зобов'язання, у відповідності до умов цього Договору, виконати роботи щодо розробки, виготовлення та видачі робочого проекту, перепланування нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2А під розміщення відділення банку (п.п.1.1.1-1.1.3 Договору).

Згідно п.1.1.4 Договору зміст та обсяги робіт визначаються завданням на проектування (додаток №1), протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2), які складають невід'ємну частину даного Договору.

Відповідно до п.п.3.1 Договору початком виконання робіт є день надходження коштів на поточний рахунок Виконавця (відповідача) згідно п.2.2 Договору та отримання вихідних даних від Замовника (позивача).

При цьому згідно п.3.2 Договору термін виконання робочого проекту - 180 календарних днів, тобто до 06.04.2009.

Відповідно до п.8.3 Договору відлік терміну виконання проектних робіт розпочинається з моменту надходження авансу на поточний рахунок Виконавця (відповідача) згідно п.2.2 Договору та отримання вихідних даних від Замовника (позивача).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що терміном закінчення робіт є підписання сторонами акту здачі-приймання проектної документації.

Згідно п.2.2 Договору фінансування за ним здійснюється у три етапи: перший етап передбачає здійснення позивачем авансового платежу, решта етапів встановлює обов'язок оплати відповідної частини виконаних відповідачем робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідності до п.2.2 Договору позивачем 08.10.2008 було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 30625 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 65092 від 08.10.2008, що також підтверджується усними та письмовими поясненнями позивача.

За своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського Кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, оскільки відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, результати робіт у встановлений Договором строк не передав, тому позивач направив відповідачу лист від 29.07.2010 № 03/2-7439 про відмову від прийняття виконання зобов'язань відповідача, які виникли за вказаним Договором, відмову від Договору га вимогу повернення сплачених за Договором коштів. Вказаний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 ст. 11 Цивільного Кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 837 Цивільного Кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. І ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. ч. І, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Підстави для реалізації замовником (позивачем) права на односторонню відмову від договору підряду визначено ч. 2 ст. 849 ЦК України, якою встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначалося вище, відповідачем не було виконано роботи на суму авансового платежу у розмірі 30625 грн. 00 коп., перераховану позивачем відповідачу згідно платіжного доручення № 65092 від 08.10.2008.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд, розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги про повернення грошових коштів в сумі 30625 грн. 00 коп., є обґрунтованими та законними та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікарт-Проект»(02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7; код 33442851) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5; код 19017842) 30625 (тридцять тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 00 коп. –повернення грошових коштів, 306 (триста шість) 25 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Івченко А.М. Дата підписання рішення: 08.12.2010