Рішення № 12782274, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/51429.11.10 За позовом                    Державного підприємства завод “Електроважмаш”

До                              Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча                               компанія “Енергоатом”

Про                              стягнення 4950,63 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Вергун М.М. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство завод “Електроважмаш” до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 4950,63 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/514.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує борг, який стягнутий рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2006 р. по справі № 6/496, у розмірі 60819,6 грн., у зв’язку з чим за період затримки зобов’язаний виплати індекс інфляції (3569,65 грн.) та три відсотки (1380,98 грн.) річних в порядку ст. 625 Цивільного Кодексу України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.06.2001 р. між науково-виробничим об’єднанням “Електроважмаш” (постачальником), правонаступником якого є позивач, та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електростанція” (замовником) було укладено договір № 1/02 нпо (далі - Договір).

Додатковими угодами до Договору від 28.12.2002 р. та 25.03.2003 р. було внесено зміни до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язався виготовити, поставити та передати у власність замовника, а замовник - оплатити і прийняти енергетичне обладнання для гідроагрегата № 2 Ташлицької ГАЕС (далі –обладнання) в номенклатурі, кількості і по цінам, вказаних в додатках № 1 та № 2, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Обов’язки постачальника вважаються виконаними після поставки (у відповідності з додатками № 1 та № 2 обладнання в повному обсязі і проведеними випробуваннями гідрогенератора-двигуна СВО 1190/210-44УХЛ4 під навантаженням протягом 72 годин, що буде оформлено відповідним актом (п. 1.2).

Умови поставки та оплати визначені у розділі 3 Договору. Постачальник за рахунок замовника забезпечує замовлення транспортних засобів, завантаження, розміщення і кріплення обладнання відповідно до діючих норм, оформлення необхідних транспортних документів до станції Южноукраїнськ, Одеської залізної дороги. Оплату транспортних витрат замовник здійснює за фактичними витратами постачальника підтверджених відповідними документами. Форма оплати - попередня.

Відповідно до п. 4.1 Договору авансування, оплата і відвантаження обладнання (вузлів) по даному Договору здійснюється відповідно до “Графіка виготовлення, поставки і оплати гідрогенератора-двигуна СВО-1255/255-40УХЛ4”. Додатковою угодою до договору від 25.03.2003 було встановлено строк поставки –2 квартал 2003 року.

Під час виконання умов Договору позивач поніс транспортні витрати на суму 60819,6 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу.

Між позивачем та ВП “Южно-Українська АЕС” було підписано акти виконаних робіт (акт № 26 від 17.02.2003 на суму 12980,4 грн., № 27 від 10.02.2003 на суму 21795,6 грн., № 28 від 10.04.2003 на суму 9154,8 грн., № 29 від 30.05.2003 на суму 4250,4 грн., № 30 від 24.06.2003 на суму 2156,4 грн., № 13 від 27.08.2003 на суму 6207,6 грн., № 14 від 04.09.2003 на суму 4274,4 грн.).

У свою чергу, відповідач транспортні витрати позивача у розмірі 60819,6 грн. не відшкодував.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2006 по справі № 6/496, яке набрало законної сили 08.12.2006, були задоволені позовні вимоги державного підприємства завод “Електроважмаш” щодо стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” заборгованості в розмірі 60819,6 грн. основного боргу, 608,2 грн. державного мита та 118 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а разом 61545,80 грн.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Станом на 01.01.2010 р. зобов'язання за Договором виконано не було.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.. Відповідно до п. 4 його прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Інфляційна складова боргу становить 3569,65 грн., три проценти річних складають 1380,98 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем доведено, порушення його прав діями відповідача.

Обставини, на які посилаються позивачі як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код 24584661) на користь державного підприємства завод “Електроважмаш” (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код 00213121) 3569,65 грн. інфляційних витрат, 1380,98 грн. трьох процентів річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 08.12.2010 р.