Рішення № 12782207, 19.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47519.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» в особі Трипільської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

ДоДержавного підприємства «Вугілля України»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне підприємство «Ровенькиантрацит»

Простягнення 9910, 08 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Твердохліб С.М. –дов. № 191/22 від 11.06.2010 року;

від відповідача: Андрусенко Ю.С. –дов. 28-28/50-Д від 28.12.2009 року;

від третьої особи: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» в особі Трипільської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення завданих збитків у розмірі 9910,08 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати пов'язанні з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з порушенням умов Договору № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 року здійснював поставку вугілля (порушено правила завантаження вагонів), у зв’язку з чим позивач поніс збитки на суму 9910, 08 грн., які просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою від 13.10.2010 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Ровенькиантрацит»та призначено її розгляд на 01.11.2010 року.

В судовому засіданні 01.11.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 01.11.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 01.11.2010 року розгляд справи відкладено на 19.11.2010 року.

В судовому засіданні 19.11.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2010 року проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, крім того, в своєму відзиві відповідач просив суд залучити Державне підприємство «Ровенькиантрацит»як іншого відповідача, суд розглянув та відхилив клопотання відповідача, як безпідставне та необґрунтоване.

Представник третьої особи в судове засіданні 19.11.2010 року не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засіданні був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Центренерго»(далі – позивач, покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(далі –відповідач, постачальник) укладено Договір № 01-10/1-ЕН про постачання вугілля (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язався поставити вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в даному Договорі, а позивач зобов’язався прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах встановлених Договором.

В силу положень п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.6 Договору, постачальник зобов’язувався поставити покупцеві на умовах даного Договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісним характеристиками погодженими сторонами, завантажити вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищенні від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони, підписати отриманні від покупця акти звіряння вугілля по кількості, якості, скласти на їх основі відповідні акти –приймання передачі вугілля за Договором і розрахунок знижок /надбавок його ціни, які разом з актами звіряння направити покупцеві до підписання.

П. 7.3 Договору встановлено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90 % попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у Додатку до Договору вартості поставки. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

Згідно до п. 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору.

П. 5.4 сторони передбачили, що покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документа та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, ТЕС вантажоотримувач, протягом 24 години з моменту виявлення розбіжностей, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Згідно до п. 6.13 Договору, фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього Договору, відображається в Актах звіряння вугілля по кількості та якості та Актах прийому-передачі вугілля.

Грошовими коштами, отриманими від Покупця, у першу чергу погашається заборгованість Покупця перед Постачальником за поставлене без попередньої оплати вугілля.

Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зокрема, пунктом 4 встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

В Додатку 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах»встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

На виконання умов Договору на Трипільську ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, було поставлено вугілля, зокрема, 19.05.2010 року за накладною № 52278182 в т.ч. спірний вагон №66377854, вантажовідправник Державне підприємство «Ровенькиантрацит».

Як вбачаться з матеріалів справи, зазначений вагон при відправленні було зважено з порушенням вимог щодо завантаження вагонів відповідно до їх вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах, зокрема, вагон № 66377854 завантажений з порушенням вимог пункту 2.1 Договору та статті 32 Статуту залізниць України. По документах значиться вантаж «Антрацит»навалом, навантаження нижче бортів, у вологому стані, маса брутто - не зазначена, тара –22400 кг., нетто –71000 кг. Після комісійного переважування вагону на електронно- тензометричних вагах станції «Нижньодніпровський вузол»в присутності працівників станції встановлено вагу брутто –94500 кг., тара по документу 22400 кг., нетто 72100 кг., тобто більше маси зазначеної в накладній, понад вантажопідйомності вагону на 1100 кг. Завантаження вантажу в вагоні нижче бортів на 30 см., рівномірна. Вантаж промарковано, маркування не порушене. Люки та двері з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. При повторному переважуванні вагону вага підтвердилась. В технічному відношенні вагон справний. Вантажовідправник для контрольного зважування не з’явився. За результатами даних порушень на станції «Нижньодніпровський вузол»Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 565 від 24.05.2010 року та комерційний акт АА № 036675/128/257 від 19.05.2010 року;

Відповідно до статті 125 Статуту залізниць України, після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.

Як встановлено п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200 року № 644 остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Вагон № 66377854, в якому виявлено вищезазначене порушення, що в подальшому могло б спричинити загрозу руху на залізниці, відчеплений для усунення вказаних недоліків. Витрати пов’язанні з перевантаженням надлишку вантажу в інший вагон у відповідності до ст. 125 Статуту залізниць України та п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200 року № 644, покладено залізницею на позивача.

Внаслідок чого позивачем понесені збитки, зокрема:

- плати за користування вагонами в сумі 1550, 20 грн. без . ПДВ;

-збору за зберігання вантажу в сумі 1440, 00 грн. без ПДВ;

-плати за маневрові роботи в сумі 1170, 40 грн. без ПДВ;

-плати за телеграми в сумі 53, 00 грн. без ПДВ;

-провізної плати в сумі 3951, 00 грн. без ПДВ;

-плати за зважування на тензометричних вагах залізниці - 75, 20 грн. без ПДВ;

- плати за заповнення документів 15, 90 грн. без ПДВ;

-плати за комплект бланків - 2, 70 грн. без ПДВ.

Підтверджуюся накопичувальною карткою № 11060931 від 11.06.2010 року та переліком № 1106 від 11.06.2010 року.

Відповідно до п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.200 року № 644 за вищезазначені послуги з позивача, як одержувача вантажу залізницею стягнуто кошти в сумі 9910, 08 грн.

Таким чином, зважаючи на викладене, загальна вартість завданих позивачу збитків складає 9 910, 08 грн. в т.ч. ПДВ.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а сума збитків викликаних порушенням правил завантаження вагонів щодо їх вантажопідйомності підлягає стягнення з відповідача з наступних підстав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору, постачальник зобов’язувався поставити покупцеві на умовах даного Договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісним характеристиками погодженими сторонами, завантажити вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищенні від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

П. 7.5 Договору, сторони передбачили, що вартість залізничного тарифу по перевезенню вугілля залізницею оплачує постачальник. Покупець, разом з оплатою вартості вугілля, зобов’язується відшкодовувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

У відповідності до п. 8.11 Договору, покупець при досудовому або судовому порядку вирішення спору, що виник за цим договором стосовно поставки неякісного вугілля, або вугілля якість якого відрізнялася від супровідних документів, зобов’язаний подати претензію /позов з вимогами одночасно до постачальника, вугледобувного підприємства та вантажовідправника такого вугілля.

Керуючись вищезазначеними положеннями Договору, 16.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 9910, 08 грн. збитків, однак дана претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, при відправленні вугільної продукції відповідачем порушено умови Договору та норми чинного законодавства в частині завантаження вагонів відповідно до їх вантажопідйомності, а також враховуючи, що позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Центренерго»в особі Трипільської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 9 910 (дев’ять тисяч дев’ятсот десять) грн. 08 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М.Спичак

Дата підписання рішення:

09.12.2010р.