Рішення № 12782203, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/45505.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»

про визнання недійсним договору

                                                             Суддя М.Є. Літвінова                                                  

Представники сторін:

Від позивача: Голубенко Ж.А. –предст. за довір.;

Від відповідача: не з»явились.

          Рішення прийняте 05.11.2010, у зв’язку з оголошеною в судовому засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, перервою з 03.11.2010 по 05.11.2010.          

          В судовому засіданні 05.11.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №30 від 31.10.2008.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 порушено провадження у справі №35/455, розгляд справи призначений на 15.09.2010.          

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2010 №35/455, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 06.10.2010.          

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 №35/455, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 18.10.2010.

          На підставі ст.38 ГПК України направлений судовий запит до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» з метою отримання інформації щодо права власності на нежитлове приміщення №2 загальною площею 190,0 кв.м., розташованого на 3 поверсі будівлі по вул. Уманська, 6.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2010 №35/455, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 03.11.2010. Повторно направлений судовий запит.

          В судовому засіданні 03.11.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.11.2010.

У судові засідання 15.09.2010, 06.10.2010, 18.10.2010, 03.11.2010 та 05.11.2010р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          31 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»(надалі позивач - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест»(надалі відповідач - орендар) було укладено Договір №30 оренди нежитлового приміщення (надалі Договір).

          Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення №2 загальною площею 190,00 кв. м. розташованого на 3 поверсі будівлі по вул.. Уманській, 6 у м. Києві.

          Приміщення використовується орендарем для здійснення його фінансово-господарської діяльності (п.1.2 Договору).

          Згідно п.2.1 Договору строк дії даного Договору встановлюється з 01.11.2008 по 31.05.2009.

          01 листопада 2008 позивач передав відповідачу нежиле приміщення №2 на 3 поверсі будівлі по вул.. Уманській. 6 в м. Києві, загальною площею 190,00.

          31 жовтня 2008 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору відповідно сторони домовились, що розмір орендної плати за користування нежитлового приміщення, яке передано орендарю за Договором оренди нежитлового приміщення від 31.10.2008 №30, визначається згідно формули: Ап=25,6*Ка*S*K1+20%ПДВ, де: Ап - розмір орендної плати в місяць, Ка –вартість одного американського долара в гривнях по курсу НБУ, на перше число поточного місця; S- площа нежитлового приміщення; К1-кофіцієнт комунальних послуг –1,1.

Сторони домовились, що обов»язок орендаря по сплаті орендної плати виникає після підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

          27 листопада 2009 сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони домовились, що з 01 березня 2009 розмір орендної плати за користування нежилим приміщенням, яке передано орендарю за Договором, за 1 кв.м. становить 133, 33 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 26,67 грн., всього з ПДВ становить 160,00 грн.

Загальна вартість за користування нежилим приміщенням із розрахунку орендованої площі 190,00 кв.м. за 1 календарний місяць становить 25333,33 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 5066,67 грн., всього з ПДВ 30400,00 грн.

          Сторони погодились збільшити строк користування нежилим приміщенням за Договором та продовжити строк дії Договору до 28.02.2010 включно.

01 червня 2009 сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони домовились, що з 01 червня 2009 розмір орендної плати за користування нежилим приміщенням, яке передано орендарю за Договором, за 1 кв.м. становить 100 ,83 грн., всього з ПДВ 121,00 грн.

Загальна вартість за користування нежилим приміщенням із розрахунку орендованої площі 190,00 кв.м. за 1 календарний місяць становить 19158,33 грн., всього з ПДВ 22990,00 грн.

В розмір орендної плати, що вказаний у п.1 цієї Додаткової угоди, включаються також всі витрати по користуванню комунальними послугами (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія тощо), які окремому відшкодуванню орендарем не підлягають.

Сторони домовились. що розмір орендної плати за користування нежилим приміщенням, який вказаний у п.1 цієї Додаткової угоди, діє протягом червня-вересня 2009 включно. Розмір орендної плати на наступний період узгоджується сторонами додатково.

Сторони погодили внести зміни до п.2.3 договору та викласти його в наступній редакції: «Договір оренди може бути розірваний за згодою Сторін та в односторонньому порядку з ініціативи орендаря шляхом направлення орендарем орендодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення або нарочно повідомлення про розірвання Договору і в цьому випадку цей Договір буде вважатися розірваним з дня, наступного за днем отримання орендодавцем повідомлення орендаря (рекомендованого листа) про розірвання Договору або з днем відмітки поштового відділення отримувача (орендодавця) про відсутність орендодавця за адресою, вказаною у цьому Договорі, або відмовою від отримання листа.

Позов обґрунтовується тим, що спірний Договір є недійсним у зв»язку з невідповідністю його вимогам закону, а саме ст.761 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна в найм має власник речі або особа, якій належить майнові права.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правоустановлюючих документів.

На думку позивача право власності ТОВ «Укрбудінвест»на нежитлове приміщення №2 загальною площею 190,0 кв.м., розташованого на 3 поверсі будівлі по вул. Уманській, 6 у м. Києві мало виникнути у відповідача з моменту державної реєстрації правовстановлюючого документу, передбаченого у ст. 19 Закону про реєстрацію, у Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об»єкти нерухомо майна».

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.761 Цивільного кодексу України право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належить майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом здавати майно в оренду.

Здача майна в оренду є актом розпорядження ним. Такою правомочністю володіє насамперед власник-наймодавець.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майн, відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правовстановлюючих документів:

1)          договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2)          свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3)          свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4)          державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, передбачених законом;

5)          рішень судів, що набрали законної сили;

6)          інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

05 лютого 2009 року відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з листом №0502/09-1 в якому просив надати належним чином засвідчені копії документів, що встановлюють право власності ТОВ «Укрбудінвест»на об»єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення №2, загальною площею 190,00 кв.м., розташованого на 3-му поверсі будівлі по вул. Уманська, 6 у м. Києві.

          У зв»зку з тим, що позивач протягом тривалого часу не підтвердив своє право власності на нежитлові приміщення по вул. Уманській, 6 у м. Києві, відповідач в серпні 2009 звільнив приміщення.

          На запит суду Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»повідомлено, що станом на 29.10.2010 по нежитловому фонду за адресою: вул. Уманська, 6 нежитлове приміщення №2 загальною площею 190,0 кв.м. на праві власності не зареєстровано.

Відповідач в судові засідання не з»являвся, доказів в спростування обставин, на які посилався позивач у позові суду не подав.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено суду, що на день укладання спірного Договору відповідач не був дійсним власником нерухомого майна, що є предметом оспорюваного Договору оренди, та відповідно не мав правових підстав на укладання Договору оренди та подальшої передачі об’єкту оренди в користування в розумінні ст. 761 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає, що зміст Договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства України, що тягне за собою визнання даного Договору недійсним на підставі п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест»про визнання недійсним Договору оренди нежилого приміщення №30 від 31.10.2008, суд вважає, що останні є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір №30 оренди нежитлового приміщення від 31.10.2008р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»(юридична адреса: 03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, 40-а, фактична адреса: 04128, м. Київ, вул. В.Блюхера, 8, кв.22, рахунок № 26001300517 в АКБ «Форум», МФО 322948 м. Київ, код ЄДРПОУ 30301936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест»(м. Київ, вул. Сум»ї Сосніних, 3, рахунок №2600430156838 в ВАТ «УБРП»м. Київ, МФО 320995, код ЄДРПОУ 33445590) 85,00 (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) –державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.12.2010