Рішення № 12782201, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/47229.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківсільрибгосп» До Державного підприємства «Укрриба»

Третя особа           на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

Про визнання недійсним договору зберігання № 05/10 від 01.04.2010 р.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Пільганчук В.В. (за дов. № 11-юр від 13.09.2010 р.)

від відповідача не з’явились

від третьої особи не з’явились Обставини справи: До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство холдингова компанія «Білоцерківсільрибгосп»до державного підприємства «Укрриба» про визнання недійсним договору зберігання з правом користування від 01.04.2010 р. № 05/10.

Позовні вимоги мотивовані удаваністю договору та його невідповідністю чинному законодавству.

Ухвалою суду від 01.10.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/472 та призначено розгляд справи на 04.11.2010 р..

В судовому засіданні оголошено перерву до 18.11.2010 р..

Відповідачем подано клопотання про зупинення розгляду справи до розгляду господарським судом Київської області справи про визнання недійсним договору зберігання з правом користування майна від 14.09.2010 р. № 17/10.

Оскільки відповідачем не доведено, що розгляд справи господарським судом Київської області вплине на розгляд даної справи, клопотання судом відхилено.

Розгляд справи було відкладено на 29.11.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Державне підприємство (далі –ДП) «Укрриба»створене наказом Державного комітету рибного господарства України від 27.12.2002 р. за № 238, та зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 23.01.2003 р..

06.05.2003 р. спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України «Про передачу гідротехнічних споруд»№ 126/752 (далі –Наказ) вирішено: передати до сфери управління Мінагрополітики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства (далі - майно) (п. 1 Наказу). Регіональному відділенню Фонду держмайна України забезпечити приймання-передачу майна на баланс державного підприємства «Укрриба»(п. 2 Наказу). Встановити, що з дозволу регіональних відділень Фонду державного майна України орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає державне підприємство «Укрриба». Орендна плата спрямовується до Державного бюджету України у розмірі, визначеному чинним законодавством (п. 3 Наказу).

Додатком до наказу визначено перелік підприємств рибної галузі України, майно яких передається на баланс ДП «Укрриба», в тому числі відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Білоцерківсільрибгосп».

20.06.2006 р. наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України №962/317 у зв'язку з набранням чинності Господарським кодексом України та з метою упорядкування орендних відносин скасовано пункт 3 Наказу.

01.04.2010 р. між ДП «Укрриба»(замовником) та ВАТ «Білоцерківсільрибгосп»(зберігачем) укладено договір зберігання з правом користування № 05/10 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання з правом користування за актом приймання-передачі нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке розташовано у Київської області, Білоцерківський район: м. Біла Церква, села Глушки, Храпачі, Піщана, Скрибиші, а також у Васильківському районі в селах Соколівка, Лосятин, Саливонки.

Згідно з п. 1.3 Договору майно використовується з метою риборозведення згідно з виробничою програмою, погодженою з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому призначенню зазначеного майна.

Відповідно до п. 2.2 Договору за користування майном (згідно з додатком № 1 «Акт приймання-передачі державного майна») розмір щомісячної плати складає 7123,43 грн., в тому числі ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 15 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Підставою для перерахування коштів є чинний договір.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, щоквартально, в термін до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця, замовник направляє акти звіряння розрахунків у двох примірниках, а зберігач до 30 числа цього місяця повертає один примірник акту, оформлений належним чином.

Відповідно до п. 2.7 Договору у разі затримки оплати за використання майна переданого за договором, зберігач сплачує замовнику пеню.

Право зберігача користуватися майно визначено п. 3.1 Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за відповідальне зберігання майна замовник зобов’язаний щомісячно оплачувати 10 грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі гідротехнічних споруд ставків зберігачу передані 54 об’єкти, які відповідно до плану приватизації Білоцерківського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, затвердженому Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області 11.08.1999 р., не увійшли до статутного фонду ВАТ «Білоцерківсільрибгосп».

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Умовами Договору передбачено, що зберігач передає на зберігання майно, а замовник надає зберігачу право користуватися майном за плату.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою Договір є змішаним, оскільки містить елементи договору оренди та договору зберігання.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) є об’єктом оренди, що регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Доказами, наданими в матеріали справи, підтверджується, що державне підприємство «Укрриба»є балансоутримувачем державного майна (54 об’єкти, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Білоцерківсільрибгосп»), що передано ним за Договором на зберігання та у користування. При цьому, в силу наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України №962/317 від 20.06.2006 р., балансоутримувач не має права бути орендодавцем переданого йому майна.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що замовник за Договором, за відсутності повноважень, фактично виступив орендодавцем державного майна, що суперечить чинному законодавству та є підставою його недійсності.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем доведено, що договір від 01.04.2010 р. № 05/10 суперечить вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір зберігання з правом користування №05/10 від 01.04.2010 р., укладений між державним підприємством «Укрриба»та відкритим акціонерним товариством «Білоцерківсільрибгосп».

Стягнути з державного підприємства «Укрриба»(04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, код 25592421) на користь відкритого акціонерного товариства «Білоцерківсільрибгосп»(09100, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 244, код 00476688) 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 08.12.2010 р.