Рішення № 12782193, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/6307.12.10 За позовом До

Про Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»

стягнення 9873, 68 грн.

Суддя Іванова Л.Б.

Представники:

Від позивача: предст.Циганенко О.С. за дов. № б/н від 20.10.2010 р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар» 9873, 68 грн., з яких: 7067, 35 грн. –сума основного боргу, 62, 41 грн. –3 % річних, 333, 95 грн. –пеня, 289, 76 грн. –встановлений індекс інфляції, 2120, 21 грн. –штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження у справі № 5/63 та призначено розгляд справи на 23.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 р. в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 5/63 було відкладено до 07.12.2010 р.

В судове засідання 07.12.2010 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 7067, 35 грн. –сума основного боргу, 62, 41 грн. –3 % річних, 289, 76 грн. –встановлений індекс інфляції, 2120, 21 грн. –штраф.

В судове засідання 07.12.2010 р. відповідач не з’явився з невідомих суду причин, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 08.11.2010р. та від 23.11.2010 р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Повідомлення про вручення поштових відправлень від 11.11.2010 р. та від 26.11.2010 р. підтверджує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»(далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенар»(далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу № б/н 10157.

Відповідно до п. 1.1. продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару (п. 1.2).

Ціни на товар встановлюються продавцем в прайс-листі (не є додатком до даного договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних (п. 2.1). Загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору (п.2.3).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору, позивач, на підставі видаткових накладних (копії якої знаходяться в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на суму 7067, 35 грн.

Згідно додатку № 1 до договору № б/н від 14.03.2008 р. сторони визначили, що покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору протягом 30 календарних днів.

У відповідності до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору позивач, 28.09.2010 р. звернувся до відповідача з претензією № 1 про сплату заборгованості.

Однак, зазначена претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7067 грн. 35 коп. визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.4. договору просить суд стягнути штраф у розмірі 2120, 21 грн.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку прострочки покупцем оплати товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов’язаний сплатити на користь продавця, штраф у розмірі 30 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частини 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлюють, що штраф - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 2120, 21 грн. обґрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 62, 41 грн. –3 % річних та 289, 76 грн. – встановлений індекс інфляції.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 62, 41 грн. –3 % річних та 289, 76 грн. –встановлений індекс інфляції.

Оскільки позивач відмовився від вимог в частині стягнення пені в розмірі 333, 95 грн., провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 статті 80 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, п. 4 ст. 80, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар» (04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, б. 12; код ЄДРПОУ 22939108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»(03115, м. Київ, вул. Краснова, 27; код ЄДРПОУ 30776789) 7067 (сім тисяч шістдесят сім) грн. 35 коп. –сума основного боргу, 62 (шістдесят дві) грн. 41 коп. –3 % річних, 289 (двісті вісімдесят дев»ять) грн. 76 коп. –встановлений індекс інфляції, 2120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 21 коп. –штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 333, 95 грн. пені - припинити на підставі п. 4 статті 80 ГПК України.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.Б.Іванова