Рішення № 12781326, 26.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

26.11.2010Справа №2-26/4755-2010 26.11.2010р. Справа № 5002-26/4755-2010

За позовом ТОВ «Східно-Кримська фондова компанія», м. Феодосія, вул. Перемоги, 2.

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м. Феодосія, вул. Рахімова, 40.

Про усунення перешкод у користуванні майном.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача Куцевіч І.В., предст., дов. від 26.07.10р.

від відповідача ОСОБА_2, предст., дов. від 15.10.10р.

від третьої особи Фоміч С.В., предст., дов. від 14.01.10р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Кримська фондова компанія» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні, шляхом зобовязання відповідача фізичну особу підприємця ОСОБА_1 демонтувати перегороджуючу решітку у підвалі «А» на сходовій клітці XVII, а також самовільно встановлене нею обладнання.

Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем в порушення умов про користування нежилими приміщеннями які знаходяться у спільній власності, самовільно встановлено решітку та обладнання які перешкоджають вільному доступу до підвалу.

Відповідачем вимоги не визнавались з підстав наведених у наданих запереченнях, зокрема вказувалось на те, що встановлення металевої решітки є необхідною мірою з ціллю запобігання санітарно-гігієнічних норм, адже основною діяльність відповідає є виготовлення продуктів громадського харчування, а частині підвального приміщення позивача необхідно здійснювати ремонтні роботи.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні яке відбулося 26.11.2010р., відповідачем в порушення положень ст. 60 ГПК України після початку розгляду судом справи по суті, було подано зустрічний позов, який відповідно до положень вказаної норми процесуального законодавства було повернено відповідачу, про що винесено відповідну ухвалу.

Позивачем вимоги підтримано.

Третьої особою надані усні пояснення по справі, а також надано копію інвентарної справи по спірному майну.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

встановив

Згідно відомостей за вих.. № 01-2/1510 від 22.10.2010р. наданих КП «Феодосійське міжміське Бюро реєстрації та технічної інвентаризації», споруда, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за:

12/25 часток за ТОВ «Східно-Кримська фондова компанія» на підставі договору купівлі-продажу ? частини будівлі від 12.07.1999р. посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Топонарь І.В., реєстр № 529 та угоди про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та уточнення ідеальних часток між учасниками спільної дольової власності від 07.05.2001р., посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Топонарь І.В., реєстр № 1149;

33/100 часток за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.01.2009р., виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради.

19/100 часток за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу долі нерухомого майна на аукціоні від 26.08.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Агєєвою Н.В., реєстровий № 1999. (а.с. 52).

Як вбачається з договору купівлі-продажу ? частини будівлі від 09.07.1999р. до позивача у власність перейшла частини будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: основної будівлі літер «А», загальною площею 1865,3 кв.м; підвалу; паркану; мощення №2 та басейну №3.

Згідно пункту 5 угоди про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та уточнення ідеальних часток між учасниками спільної дольової власності від 07.05.2001р., посвідченої приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Топонарь І.В., реєстр № 1149, укладеної між ТОВ «Східно-кримська фондова компанія», САТЗТ «Східно-Кримська страхова компанія» та Обєднаний комерційний банк, у загальному користуванні співвласників знаходиться:

в підвалі під літ. «А»: IX коридор площею 66,6 кв.м., VIII - сходова клітка площею 15,4 кв.м., XVII площею 14,9 кв.м.;

на першому поверсі літ. «А»: I сходова клітка площею 15,5 кв.м., ? частка сходової клітки ІІ площею 15,5 кв.м.;

на другому поверсі літ. «А» 1 сходова клітка площею 15,6 кв.м., 2 сзодова клітка площею 15,6 кв.м.;

споруди: 1 огорожа, 2 намощення, 3 басейн, 4 ворота, 5 ворота. (а.с. 35).

11.08.2010р. представниками позивача було складено акт про те, що в підвальному приміщенні (згідно плану під літ. «А»: ІX коридор), а також на сходовій клітці (згідно плану VIII сходова клітка), що належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.1999р., приватним підприємцем ОСОБА_1 без узгодження встановлені загородження з решітки та обладнання.

Факт встановлення загорожі не заперечується відповідачем, про що відображено у його запереченнях на позов (а.с. 56-57).

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Згідно ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідач згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 21697313 від 28.01.2009р. на підстав свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.01.2009р., виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради володіє на праві спільної часткової власності 33/100 частками у будівлі яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, які складаються з нежилих приміщень підвального, першого та другого поверху громадської будівлі торговою площею 218,8 кв.м. у літ. «А».

Отже відповідач ставши співвласником майна що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виходячи з положень ст. 358 Цивільного кодексу України зобовязаний виконувати умови угоди про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та уточнення ідеальних часток між учасниками спільної дольової власності від 07.05.2001р., посвідченої приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу Топонарь І.В., реєстр № 1149, у тому числі щодо спільного користування із позивачем майном - підвальним приміщенням (згідно плану під літ. «А»: ІX коридор), а також сходовою кліткою (згідно плану VIII сходова клітка).

Крім того відповідно ст.ст. 328,329 Цивільного кодексу України, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно із ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Ст. 386 цього кодексу та ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 391 зазначеного кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності із коментованою нормою цивільного законодавства характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо). Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Факт порушення відповідачем умов угоди про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та уточнення ідеальних часток між учасниками спільної дольової власності від 07.05.2001р., а також прав власності позивача відносно майна підвального приміщення (згідно плану під літ. «А»: ІX коридор), а також сходової клітки (згідно плану VIII сходова клітка), шляхом встановлення в ньому без погодження із позивачем загорожі з решітки, не заперечується та не спростовується відповідачем, а також підтверджується фото таблицями (а.с. 29-30) та актом позивача від 11.08.2010р. (а.с. 36).

Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні ним прав користування майном яке належить йому на праві спільної часткової власності шляхом зобовязання відповідача демонтувати перегороджуючу решітку у підвалі «А» на сходовій клітці XVII, а також самовільно встановлене ним обладнання, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що встановлення металевої решітки є необхідною мірою з ціллю запобігання санітарно-гігієнічних норм, суд має зазначити, що запобігання санітарно-гігієнічних норм не може бути підставою для порушення прав позивача як співлассника спірного майна передбачених ст. 317 Цивільного кодексу України та ст. 41 Конституції України. Якщо позивачем порушується санітарно-гігієнічні норми, при використанні спільного майна, відповідач не позбавлений права звернутись до уповноважених органів з метою застосування відносно позивача відповідних санкцій у тому числі притягнення керівництва до адміністративної відповідальності.

Також не приймаються судом доводи відповідача про те, що ним не укладалось із позивачем ні яких угод про користування спільним майном, адже оскільки угода про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням та уточнення ідеальних часток між учасниками спільної дольової власності від 07.05.2001р. посвідчена нотаріально, вона є обовязковою й для відповідача виходячи з положень ст. 358 ЦК України, оскільки він набув відповідні права на частку у спільному майні після укладання цієї угоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) демонтувати перегороджуючу решітку у підвалі «А» на сходовій клітці XVII, а також самовільно встановлене обладнання.

3.Стягнути з Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь ТОВ «Східно-Кримська фондова компанія» (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 24862692) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлене та підписане 01.12.2010р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.