Рішення № 127713964, 21.05.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/3884/25

Провадження № 2/205/2782/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №23030, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Акордбанк» заборгованість у розмірі 43 693,01 грн. Згідно з постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. про стягнення на заробітну плату від 20 грудня 2021 року, з позивача за виконавчим провадженням №66940333 від 24 вересня 2021 року, на момент звернення з позовною заявою було стягнуто на користь ПАТ «КБ «Акордбанк» кошти в розмірі 14 920,82 грн. 23 жовтня 2024 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/7041/24 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Акордбанк» та визнано вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. На теперішній час належне позивачу майно безпідставно утримується відповідачем у своєму незаконному користуванні, чим порушені майнові права позивача щодо розпорядження власністю. На підставі викладеного представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив зобов`язати ПАТ «КБ «Акордбанк» повернути ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом №23030 від 16 червня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., грошові кошти у розмірі 14 920,82 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., судовий збір - 1211,20 грн., а також стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. на користь ОСОБА_1 витрати стягнуті на проведення виконавчих дій у розмірі 250 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

01 квітня 2025 року представником відповідача направлено до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що позивач, отримавши кредитні кошти, своїх зобов`язань з поверненню кредиту не виконує. Вважає, що вимога позивача про стягнення з банку коштів не є законним способом реалізації позичальником свого права. Вказує, що справа не є складною для адвоката, який декларує достатню правову кваліфікацію, виходячи з принципу добросовісності не є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ «КБ «Акордбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача Ільїн О.М. сформував у системі «Електронний суд» заяву з проханням розглянути справу без участі сторін, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представником відповідача ПАТ «КБ «Акордбанк» в системі «Електронний суд» було сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, відмовивши у повному обсязі в позовних вимогах.

Третя особа у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв про відкладення чи розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 24 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. відкрито виконавче провадження №66940333 з виконання виконавчого напису, вчиненого 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., який зареєстрованого за реєстровим номером №23030, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Акордбанк» з заборгованості в загальному розмірі 43693,01 грн. (а. с. 13-15).

Матеріалами справипідтверджено,що 15січня 2024року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. винесено постанову, якою звернуто стягнення на доходи боржника (а. с. 16-18).

В матеріалахсправи такожнаявна постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника ОСОБА_1 їх розмір 250 грн. (а. с. 19-21).

Також судом встановлено, що з ОСОБА_1 у рамках виконавчого провадження №66940333 було стягнуто: за лютий 2024 року 4594,53 грн. (платіжна інструкція №201 від 12 березня 2024 року); за березень 2024 року 4 594,53 грн. (платіжна інструкція №355 від 11 квітня 2024 року); за квітень 2024 року 5731,76 грн. (платіжна інструкція №460 від 09 травня 2024 року) (а. с. 22-24).

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року у справі №205/7041/24, яке набрало законної сили 23 листопада 2024 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Акордбанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23030 від 16 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Акордбанк» заборгованості за кредитним договором №СІК-161118/003-07 від 16 листопада 2018 року в загальному розмірі 43 693,01 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 922/643/19).

Отже, обставини, встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року у справі №205/7041/24, мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді вказаної справи.

Частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тобто, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

В постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 463/7127/22 зазначено, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Схожі за змістом правові позиції містяться також у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18 та від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Суд звертає увагу, що судове рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду, тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому судом враховано, що відповідачем у своєму відзиві на позов, не заперечується отримання ним суми в заявленому позивачем розмірі, яка стягнута з позивача в ході здійснення виконавчого провадження, з виконання виконавчого напису, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищезазначене, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, керуючись положеннями цивільного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача ПАТ «КБ «Акордбанк» на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 14920,82 грн., які стягнуто приватним виконавцем на користь відповідача в межах виконавчого провадження №66940333, оскільки виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф №23030 від 16 червня 2021 року, на підставі якого проведено оспорюване стягнення, рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, відтак, у силу положень ст. 1212 ЦК України, відсутня правова підстава для набуття відповідачем зазначених коштів, а стягнуте за виконавчим написом підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В на користь позивача витрат виконавчого провадження у сумі 250 грн., оскільки такі вимоги заявлені не до відповідача у справі, а до третьої особи, і такі витрати стягнуті на підставі відповідної постанови приватного виконавця, а доказів, що постанова оскаржувались позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством та її скасування суду не було надано.

На підставі вищезазначеного, суд вбачає правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1191,24 грн. (14920,82 грн. х 1211,20 грн. / 15170,82 грн.), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором про надання правової допомоги №1802/1 від 18 лютого 2025 року, який укладений між адвокатом Ільїним О.М. та ОСОБА_1 ; ордером на надання правничої допомоги серії АЕ №1357505 від 04 березня 2025 року; актом приймання-передачі виконаних робіт від 05 березня 2025 року на загальну суму 4 000 грн.; платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» №2.98371341.1 від 24 лютого 2025 року, про сплату ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги №1802/1 від 18 лютого 2025 року грошових коштів в розмірі 4000 грн. отримувачу адвокату Ільїну О.М. (а. с. 26-28, 33-34).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 4 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки представник відповідача заперечує щодо розміру заявлених позовних вимог, а з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що адвокатом було здійснено належний захист позивача, але судом враховується заперечення представника відповідача щодо співмірності затрат на правничу допомогу, що є підставою зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 2-5, 7, 10-13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 280 282, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнені за виконавчим написом №23030 від 16 червня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, грошові кошти у розмірі 14 920,82 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ 35960913) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1191,24 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк», код ЄДРПОУ 35960913, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.П. Терещенко