Рішення № 127673402, 21.05.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/6401/25

Провадження № 2-а/205/143/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Мороз К.Т. звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4488166 від 13 квітня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Фабула адміністративного правопорушення: 13 квітня 2025 року о 04 год. 44 хв. у м. Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 3М, було зупинено згідно з п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та в ході перевірки документів було встановлено, що водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ, чим порушив п.2.1.г. ПДР відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. Зазначає, що жодних доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення працівником поліції надано не було та ОСОБА_1 неодноразово зазначав працівника поліції, що він не керував ТЗ, однак вказана обставина працівниками поліції не взята до уваги. У зв`язку із викладеним він просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4488166 від 13 квітня 2025 року, винесену інспектором 2 взводу 2 рота 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мартиненко Є.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку термінової адміністративної справи та призначено судове засідання.

Представник відповідача Кучер Л.А. сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в обґрунтуванні якого зазначила, що оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, та після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи, тому, пояснення позивача, викладені ним у позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. КАС України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови. Обставини, викладені позивачем у позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними, допустимими доказами.

Позивач та його представник, будучи повідомленими належним чином у судове засідання не з`явились, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Представник відповідача Кучер Л.А. надала суду відзив на позов, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, а тому судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

З урахуванням наведеного суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4488166 від 13 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 425 грн. (а. с. 11-12).

Зі змісту вказаної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 13 квітня 2025 року о 04 годині 44 хвилини у м. Дніпрі по вул. Набережна Перемоги, 3-М, було зупинено згідно п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та в ході перевірки документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1.г ПДР відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 16 ЗУ «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством,- страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил та пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Приписами пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою ст.126 цього Кодексу.

Отже, керування транспортним засобом можливе лише за наявності посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Тобто, згідно з вимогами вищевказаних норм законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортного засобу.

При цьому, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 Правил дорожнього руху України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що факт відсутності чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів стороною позивача не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 35 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено право поліцейського зупиняти транспортні засоби якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Згідно із ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Статтею 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану`в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб., а вказаний строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» № 573 від 08 липня 2020 року, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Визначення терміну комендантська година міститься у п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Пунктами 5, 8 постанови КМУ «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» № 573 від 08 липня 2020 року передбачено, що комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з`єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Згідно з Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації №361/0/527-22 від 24 червня 2022 року, з 25 червня 2022 року на території міст Дніпро та Кам`янське Дніпропетровської області запроваджено комендантську годину з 0:00 години до 05:00 години, що є рішенням уповноваженого органу державної влади про обмеження руху у ці години. Перебувати на вулицях під час комендантської години мають право військові, поліцейські та громадяни, які мають спеціальну для цього перепустку.

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено те, що ОСОБА_1 було зупинено 13 квітня 2025 року об 04 годині 44 хвилини, тобто під час дії комендантської години, що також не заперечується стороною позивача.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства України, рух ОСОБА_1 на транспортному засобі в період обмежень, які запроваджені комендантською годиною, тобто в період дії комендантської години, є достатньою та законною підставою для зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції, в зв`язку із чим його зупинка працівниками поліції та перевірка документів є правомірними.

Зважаючи на встановлені судом обставини, зупинка транспортного засобу позивача є законною, а тому ОСОБА_1 відповідно до існуючих вимог ПДР був зобов`язаний на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування.

Представником відповідача на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до відзиву було долучено відеозапис 471508, який свідчить про відсутність на момент складання оспорюваної постановки чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Крім того, вказаний відеозапис спростовує також посилання сторони позивача на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «BMW X6», державний номерний знак НОМЕР_1 , оскільки на відео чітко вбачається, що саме ОСОБА_1 знаходиться на водійському сидінні вказаного транспортного засобу, а інших осіб у транспортному засобі немає.

Згідно з положенням п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, належними та допустимими доказами у справі встановлено факт порушення позивачем приписів пп. «ґ» п.2.1 Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення передбаченого частиною першою ст. 126 КУпАП.

Відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З наявних у справі доказів, в ході судового розгляду не встановлено порушення і порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної позивачем постанови.

Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, оскільки подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені і відображені в оскаржуваній постанові, то суд вважає, що посадова особа відповідача під час винесення зазначеної постанови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, і за таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 77, 242-246, 255, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 126, 251-252, 280 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Управління патрульноїполіції вДніпропетровській областіДепартаменту патрульноїполіції,ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2-А.

Суддя: Т.П. Терещенко