Рішення № 12759620, 02.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                           Справа№ 6/167(2010)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс-Галичина”, м.Дрогобич

до відповідача: Закритого акціонерного товариства фірма “Нафтогазбуд” в особі Спеціалізованого монтажного управління №25 ЗАТ фірма “Нафтогазбуд”, м.Львів

про: стягнення 438874грн. 15коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Валага Ю.С.

від відповідача: Микласевич О.М.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Нафтопереробний комплекс-Галичина” до Закритого акціонерного товариства фірма “Нафтогазбуд” в особі Спеціалізованого монтажного управління №25 ЗАТ фірма “Нафтогазбуд” про стягнення 438874грн. 15коп. основного боргу.

          Ухвалою суду від 08.10.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.11.2010р. За клопотаннями сторін, ухвалою суду від 02.11.2010р. розгляд справи відкладено на 16.11.2010р. З метою надання сторонам можливості провести звірку взаєморозрахунків по договору підряду №144/2008 ЗН від 03.07.2008р. та представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 16.11.2010р. розгляд справи відкладено на 02.12.2010р.

          Позивачем направлено суду заяву від 01.11.2010р. № 32/10-195 про збільшення розміру позовних вимог (зареєстрована канцелярією суду 12.11.2010р. за № 21967, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 577800грн. 93коп., з яких 438874грн. 15коп. основний борг, 24292грн. 79коп. пеня, 90301грн. 92коп. інфляційні втрати та 24132грн. 07коп. 3 % річних.

          В судовому засіданні 02.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, однак письмового пояснення по суті позовних вимог суду не представив. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом до уваги не прийнято, скільки 05.12.2010р. спливає двохмісячний строк, встановлений ст. 69 ГПК України для розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

04.07.2008р. між ВАТ “Нафтопереробний комплекс-Галичина” ( замовник) та ЗАТ фірма “Нафтогазбуд” (підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов”язувався на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору будівельно-монтажні роботи, а замовник прийняти їх та оплатити.

При виконанні сторонами взаємозобов”язань за даним договором, відповідно до представленого суду акту звірки розрахунків від 14.07.2009р., відповідачем не повернуто авансові платежі в сумі 438874грн. 15коп.

          18.06.2010р. позивачем направлено відповідачу вимогу №32/10-115 від 17.06.2010р. про повернення коштів в розмірі 438874грн. 15коп. в семиденний термін. Однак, станом на час звернення з позовом до суду відповідачем вказаних коштів позивачу не перераховано, відповіді на дану вимогу не надано.

п.9.3. договору передбачено, що за прострочення виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від ціни робіт, за кожен день прострочення. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 24492грн. 79коп. за період з 01.01.2009р. по 01.07.2009р., оскільки останній акт виконаних робіт датований груднем 2008р.)

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 24132грн. 07коп. 3 % річних та 90301грн. 92коп. інфляційних втрат за період з 01.01.2009р. по 01.11.2010р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.                    Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства-фірми “Нафтогазбуд”, м.Львів, вул.Стрийська, 144 (ідентифікаційний код 01293961) на користь Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний          комплекс –Галичина” , м.Дрогобич, вул.Бориславська, 82 (ідентифікаційний код 00152388) 438874грн. 15коп. основного боргу, 24492грн. 79коп. пені, 90301грн. 92коп. інфляційних втрат, 24132грн. 07коп. 3 % річних, 5778грн. 02коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя