Рішення № 12759451, 30.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 19/165-10/12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»

про           стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Мостецька А.А. (довіреність № 646/7 від 29.10.2010 р.);

від відповідача: Клещеногов В.В. (довіреність № 671 від 29.07.2010 р.),

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»(далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки № 1420ю від 04.01.2010 року (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався поставити відповідачу якісний та комплектний товар, а саме: медикаменти, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни (далі –товар), а відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі його оплатити.

Відповідач отриманий товар оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 307518,90 грн. та 17115,34 грн. пені.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 02 вересня 2010 року, справу призначено до розгляду 13 вересня 2010 року.

Згідно з розпорядженням від 24 вересня 2010 року, справу передано до провадження іншому судді, у зв’язку з чим ухвалою від 24 вересня 2010 справа підлягала прийняттю і призначена до розгляду на 05 жовтня 2010року.

05 жовтня 2010 року представник позивача у судовому засіданні подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача 1245424,01 грн. основного боргу та 48297,55 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, просив залишити позов без задоволення, з огляду на те, що на видаткових накладних, які в якості доказів надав представник позивача, є лише підписи уповноважених осіб про отримання товару, але відсутня печатка або штамп відповідача, вважав позовні вимоги не обґрунтованими. Розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 19 жовтня 2010 року.

19 жовтня 2010 року розгляд справи, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 02 листопада 2010 року.

02 листопада 2010 року розгляд справи, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 16 листопада 2010 року.

16 листопада 2010 року представник позивача заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності. Разом з тим, у судовому засіданні виникла необхідність витребування нових доказів. З огляду на це, представника позивача зобов’язано надати обґрунтований розрахунок розміру позовних вимог. Зазначене клопотання підлягало задоволенню. Розгляд справи, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 22 листопада 2010 року.

22 листопада 2010 року у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання підлягало задоволенню судом. Розгляд справи, відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 30 листопада 2010 року.

26 листопада 2010 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача 1185586,53 грн. основного боргу та пеню у розмірі 49353,95 грн.

30 листопада 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

04 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»(далі –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі –відповідач) був укладений договір поставки № 1420ю (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити відповідачу якісний та комплектний товар, а саме: медикаменти, вироби медичного призначення, косметичні засоби, харчові добавки, предмети санітарії та гігієни (далі –товар), а відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі його оплатити. Крім того, між сторонами також була підписана угода № 1 про доповнення умов договору № 1420ю від 04.01.2010 р. (далі угода № 1) та угода № 2 про доповнення умов договору № 1420ю від 04.01.2010 р. (далі –угода № 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, відповідно до видаткових накладних № 3363 від 30 березня 2010 р., № 3522 від 07 квітня 2010 р., № 3523 від 07 квітня 2010 р., № 3797 від 13 квітня 2010 р., № 3800 від 13 квітня 2010 р., № 4020 від 20 квітня 2010 р., № 4022 від 20 квітня 2010 р., № 4686 від 06 травня 2010 р., № 4357 від 27 квітня 2010 р., № 4362 від 27 квітня 2010 р., № 4919 від 13 травня 2010 р., № 4921 від 13 травня 2010 р., № 5710 від 01 червня 2010 р., № 5711 від 01 червня 2010 р., № 6412 від 17 червня 2010 р., № 6413 від 17 червня 2010 р., № 6798 від 29 червня 2010 р., № 6799 від 29 червня 2010 р., № 7266 від 13 липня 2010 р., № 7267 від 13 липня 2010 р., № 7595 від 21 липня 2010 р., № 7596 від 21 липня 2010 р., № 7709 від 27 липня 2010 р., № 7710 від 27 липня 2010 р. (далі –видаткові накладні) поставив відповідачу товар на загальну суму 1222450,59 грн.

Відповідач цей товар прийняв, що підтверджується довіреностями № 542 від 30 березня 2010 р., № 121 від 06 квітня 2010 р., № 679, № 744 від 20 квітня 2010 р., № 885 від 06 травня 2010 р., № 823, № 169 від 13 травня 2010 р., № 1077 від 01 червня 2010 р., № 1225 від 17 червня 2010 р., № 1313 від 29 червня 2010 р., № 259 від 13 липня 2010 р., № 1514 від 21 липня 2010 р., № 1565 від 27 липня 2010 р., виданими відповідачем для одержання товару у позивача, проте оплатив прийнятий товар частково, а саме в сумі 15515,17 грн.

Позовні вимоги по стягнення з відповідача заборгованості за видатковою накладною № 4683 від 06 травня 2010 р., згідно з якою позивач поставив відповідачу товар на суму 27575,34 грн., є недоведеними, оскільки представником відповідача не надано довіреність, а тому отримання товару відповідачем за цією накладною не підтверджено.

Крім цього, представником позивача не надано видаткову накладну № 0009 від 20 серпня 2010 р. на загальну суму 7223,10 грн., тому заборгованість по оплаті товару за цією накладною суд вважає недоведеною.

Частину товару на загальну суму 56147,34 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується розрахунком позовних вимог, який ґрунтується на внутрішній бухгалтерській документації позивача, видаткових накладних та накладними повернення № 01031566 від 01 квітня 2010 р., № 01084188 від 09 вересня 2010 р., № 01084187 від 09 вересня 2010 р., № 01085558 від 09 вересня 2010 р., № 01085559 від 09 вересня 2010 р., № 01085769 від 14 вересня 2010 р., № 01084189 від 09 вересня 2010 р. (далі –накладні повернення), про що представник позивача у судовому засідання надала пояснення. Зазначені накладні долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець зобов’язаний провести оплату за кожну партію поставленого товару на умовах передоплати або у визначений строк після отримання товару. В тому випадку, якщо товар оплачується покупцем на умовах інших ніж передоплата, сторони погоджують умови оплати в додаткових угодах до даного договору.

П. 4.7 угоди № 1 передбачено, що постачальник провадить відпуск товару на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту відпуску товару, окрім відпуску товару ТМ «Доліва».

Згідно з п. 4.7.2 угоди № 2, постачальник проводить відпуск товару на умовах відстрочення платежу на 45 календарних днів з моменту відпуску товару, з правом повернення нереалізованого товару власним клієнтам отриманого від постачальника по першій накладній.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався з претензіями до відповідача з вимогою оплатити заборгованість (претензії № 352/7 від 11.06.2010 р., № 483/7 від 20.08.2010 р.). Відповіді на жодну претензію позивач не отримав, разом з тим, відповідач частково оплатив заборгованість, а також частково повернув товар позивачу.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 307518,90 грн. основного боргу та 17115,00 грн. пені.

05 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, наявність боргу заперечував, у зв’язку з тим, що на видаткових накладних є тільки підпис уповноваженої на приймання цінностей особи, а печатка або штамп відповідача на них відсутні.

Доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи накладними повернення з печаткою відповідача, згідно з якими відповідач повертав товар позивачу, що свідчить про те, що відповідач отримував товар саме на підставі вищевказаних видаткових накладних.

          Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На момент розгляду справи представник відповідача жодних документів, які б підтверджували оплату відповідачем заборгованості перед позивачем, суду не надав.          

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1222450,59 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 49353,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 8.4. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених п. 4.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від несвоєчасно оплаченої суми, за кожен день такого прострочення.

Враховуючи наступні періоди та розміри заборгованості:

1) згідно з видатковою накладною № 3363 від 26 березня 2010 р.

період заборгованості з 30.04.2010 р. до 07.05.2010 р. (8 днів прострочення) розмір заборгованості становив 4304,61 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %, пеня становить 19,34 грн.;

2) згідно з видатковими накладними № 3522, № 3523 від 07 квітня 2010 р.

період заборгованості з 08.05.2010 р. до 13.05.2010 р. (6 днів прострочення) розмір заборгованості становив 93235,99 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %, пеня становить 314,19 грн.;

3) згідно з видатковими накладними № 3797, № 3800 від 13 квітня 2010 р.

період заборгованості з 14.05.2010 р. до 20.05.2010 р. (7 днів прострочення) розмір заборгованості становив 150146,42 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %, пеня становить 590,30 грн.;

4) згідно з видатковими накладними № 4020, № 4022 від 20 квітня 2010 р.

період заборгованості з 21.05.2010 р. до 05.06.2010 р. (16 днів прострочення) розмір заборгованості становив 204488,54 грн., а облікова ставка НБУ становила 10,25 %, пеня становить 1837,60 грн.;

5) згідно з видатковою накладною № 4686 від 06 травня 2010 р.

період заборгованості з 06.06.2010 р. до 27.06.2010 р. (22 дні прострочення) розмір заборгованості становив 248413,16, а облікова ставка НБУ становила 10,25 %, з 08.06.2010 р. –9,5 %, пеня становить 2 865,26 грн.;

6) згідно з видатковими накладними № 4357, № 4362 від 27 квітня 2010 р.

період заборгованості з 28.06.2010 р. до 13.07.2010 р. (16 днів прострочення) розмір заборгованості становив 628 988,27 грн., а облікова ставка НБУ становила 9,5 %, з 08.07.2010 р. –8,5 %, пеня становить 5031,91 грн.;

7) згідно з видатковими накладними № 4919, № 4921 від 13 травня 2010 р.

період заборгованості з 14.07.2010 р. до 17.07.2010 р. (4 дні прострочення) розмір заборгованості становив 711691,38 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5 %, пеня становить 1325,89 грн.;

8) згідно з видатковими накладними № 6412, 6413 від 17 червня 2010 р.

період заборгованості з 18.07.2010 р. до 29.07.2010 р. (12 днів прострочення) розмір заборгованості становив 741109,62 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5 %, пеня за цей період становить 4142,09 грн.;

9) згідно з видатковими накладними № 6798, № 6799 від 29 червня 2010 р.

період заборгованості з 30.07.2010 р. до 01.08.2010 р. (3 дні прострочення) розмір заборгованості становив 821481,82 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5 %, пеня становить 1147,82 грн.;

10) згідно з видатковими накладними № 5710, № 5711 від 01 червня 2010 р.

період заборгованості з 02.08.2010 р. до 09.08.2010 р. (11 днів прострочення) розмір заборгованості становив 991197,75 грн., а облікова ставка НБУ становила 8,5 %, з 10.08. 2010 р. –7,75 %, пеня становить 4955,99 грн.;

11) згідно з видатковими накладними № 7266, № 7267 від13 липня 2010 р.

період заборгованості з 13.08.2010 р. до 21.09.2010 р. (40 днів прострочення) розмір заборгованості становив 1071112,95 грн., а облікова ставка НБУ становила 7,75 %, пеня становить 18194,25 грн.;

12) згідно з видатковими накладними № 7595, № 7596 від 21 липня 2010 р.

період заборгованості з 22.09.2010 р. до 27.09.2010 р. (6 днів прострочення) розмір заборгованості становив 1125184,75 грн., а облікова ставка НБУ становила 7,75 %, пеня становить 2866,91 грн.;

13) згідно з видатковими накладними № 7709, № 7710 від 27 липня 2010 р.

період заборгованості з 27.09.2010 р. до 30.10.2010 р. (34 дні прострочення) розмір заборгованості становив 1150788,09 грн., а облікова ставка НБУ становила 7,75 %, пеня становить 16615,49 грн.

Таким чином, пеня становить 59907,04 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 49353,95 грн., стягненню підлягає пеня в розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Чайки, вул. Валентини Чайки, 4; код 21643699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»1150788,09 грн. (один мільйон сто п’ятдесят тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 09 коп.) основного боргу; пеню у сумі 49353,95 грн. (сорок дев’ять тисяч триста п’ятдесят три грн. 95 коп.); 12576,35 грн. (дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят шість грн. 35 коп.) витрат на сплату державного мита; 229,35 грн. (двісті двадцять дев’ять грн. 35 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                     С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 06.12 .2010 року.