Рішення № 12759226, 06.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.10 р.                     Справа № 7/251                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2006” м.Донецьк

До відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд” м.Макіївка

Предмет спору: стягнення заборгованості – 7385, 00 грн., штраф 7% - 516, 95 грн., пені – 1416,05 грн., 3% річних – 115,74 грн.

За участю представників:

від позивача: Усіков С.В. -дов.

від відповідача: Ігнатієв Д.А.- дов.

СУТЬ СПОРУ:                     

ТОВ „Маріс-2006” м.Донецьк звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до ДВАТ „Макіїввуглебуд” м.Макіївка про стягнення заборгованості – 7385,00грн., штраф 7% -516,95грн., пені – 1416,05 грн., 3% річних – 115,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №15-03/2010-1 від 15.03.2010р., вимогу №1158/09 від 13.09.2010р., видаткову накладну №РН-0000605 від 15.03.2010р., довіреність №620499 від 15.03.2010р.; видаткову накладену №РН-0001013 від 27.04.2010р., довіреність №310 від 01.01.2010р.; акт звірки розрахунків за 01.01.2010р. – 31.08.2010р.; платіжні доручення №36 від 20.04.2010р. та №25 від 26.03.2010р.

У судовому засіданні позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 3% річних – 115, 74 грн. Наслідки відмови від позовних вимог в цій частині позивачу роз’яснені судом. Заява підписана повноважною особою та прийнята судом.

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні суму основного боргу визнав, проти стягнення суми пені та 7% штрафу заперечив, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлення вказаних сум, а також на те, що стягнення з боржника 7% штрафу передбачено діючим законодавством не за прострочення виконання грошового зобов’язання, а за прострочення виконання зобов’язання з поставки товарів, робіт, послуг тощо.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №15-03/2010-1 від 15.03.2010р. (далі по тексту договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2010р. (п.5.1 Договору).

Предметом договору є взаємні права та обов’язки сторін, пов’язані з заправкою автомобілів замовника (відповідача) паливом (паливо дизельне) по талонам та/або звітною заправ очною відомістю у строки та на умовах, оговорених нижче, на всіх заправ очних станціях, які належать виконавцю (позивачу) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.9 Договору, право власності на визначену кількість палива переходить від виконавця до замовника з моменту підписання між сторонами видаткових документів.

Ціна товару та сума договору визначені сторонами у розділі 2 Договору.

Порядок розрахунків між сторонами – безготівковий. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України, на умовах відстрочення платежу на 5 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлений товар здійснюються на протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування закупівель на свій реєстраційний рахунок (п.п.3.1, 3.3 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач відповідно до умов договору передав у власність відповідачу у березні та квітні 2010р. паливо на загальну суму 13585, 00 грн., в підтвердження чого у справі містяться вищевказані видаткові накладні та довіреності до них на особу, що отримала товар.

У зв’язку із неповною сплатою відповідачем вартості отриманого палива, позивач звернувся до нього з вимогою №1158/09 від 13.09.2010р., факт отримання якої підтверджено відповідачем у судовому засіданні.

У зв’язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу не сплачена вартість отриманого палива від позивача у повному обсязі, ТОВ „Маріс-2006” звернулось до суду та просить стягнути 7 385, 00 грн. заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі двосторонній акт звірки розрахунків, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 7385, 00 грн. є доведеною та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання зобов’язань по оплаті вартості отриманого палива, позивач також просить стягнути з ДВАТ „Макіїввуглебуд” штраф 7% - 516, 95 грн. та пеню – 1416,05 грн., нарахування яких він обґрунтовує ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Умовами Договору, на підставі якого стягнуто спірну заборгованість, розмірів штрафів (пені, неустойки) за порушення строків оплати не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Із змісту п.2 ст.231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання. До того ж, даний вид відповідальності сторонами у вищевказаному Договорі не узгоджено.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7% штрафу – 516, 95 грн. та пені – 1416, 05 грн. задоволенню не підлягають.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання зобов’язань по оплаті вартості отриманого палива, позивач також у позові просив стягнути з ДВАТ „Макіїввуглебуд” 3% річних в сумі 115, 74 грн.

У судовому засіданні позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 115, 74 грн. 3% річних.

Повноважність особи, яка підписала вищевказану заяву про відмову від позову, перевірена судом.

Наслідки відмови від позову судом роз’яснені.

Розглянувши заяву позивача, суд з’ясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв’язку з чим відмова судом приймається.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 115, 74 грн. 3% річних підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 231 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2006” м.Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд” м.Макіївка про стягнення заборгованості – 7385, 00 грн., штраф 7% - 516, 95 грн., пені – 1416,05 грн., 3% річних – 115,74 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд” (86104, Донецька обл.., м.Макіївка, вул.Панченка, 11, п/р 26006301532215 АК ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 33049509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2006” (юр.адреса: 83018, м.Донецьк, вул.горна, 56-а, пошт.адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 107, ЄДРПОУ 34267501, п/р 26009003002000 в ЗАТ „Донгорбанк” МФО 334970) заборгованість у сумі 7385, 00 грн., державне мито у сумі 79 ,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 184, 75грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства „Макіїввуглебуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріс-2006” 115,74 грн.3% річних.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду у передбаченому діючим законодавством порядку.

Повний текст рішення підписано 09.12.2010р.

Суддя