Рішення № 12759073, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р. Справа № 38/214

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватної науково-виробничої фірми “Центр” м.Горлівка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта” м.Донецьк

про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 70800,00грн., 3% річних у розмірі 4730,00грн., збитків від інфляції у розмірі 16 545,96грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Цвирко Є.І.- за дов. №6/10 від 26.10.2010р.

від відповідача: не зявився;

Суть спору:

Позивач, Приватна науково-виробнича фірма “Центр” м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта” м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 70800,00грн., 3% річних у розмірі 4730,00грн., збитків від інфляції у розмірі 16 545,96грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р., специфікації до договору, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, банківські виписки, правовстановлюючі документи тощо.

29.10.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/5294 від 26.10.2010р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „БУХТА” станом на 26.10.2010р. (ідентифікаційний код 32942619) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83052, м.Донецьк, Калінський район, вул.Червонофлотська, буд.74, кв.39. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.11.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист №8796 від 03.11.2010р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „БУХТА”, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа (реєстр. номер 10003131556, ідентифікаційний код 32942619) та розташоване за адресою: 83052, м.Донецьк, Калінський район, вул.Краснофлотська, буд.74, кім.39. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Позивач 17.11.2010р. надав суду супровідний лист, в якому просить суд долучити до матеріалів справи оригінали рахунків-фактур №Ц-00000249 від 05.06.2008р., №Ц-00000219 від 20.05.2008р. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

07.12.2010р. на адресу суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивач повідомив, що при написанні позовної заяви була допущена технічна помилка, а саме у графі “строк оплати згідно договору” п.2 було зазначено 16.07.2008р. замість 16.06.2008р. У поясненнях позивач просить суд при прийнятті рішення брати до уваги строк оплати згідно договору, який зазначений у п.2 графі “строк оплати згідно договору” 16.06.2008р. Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу суду повернулись конверти з відміткою “адресат вибув” та “адресат не значиться”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008р. між Приватною науково-виробничою фірмою “Центр” (за договором постачальник, далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бухта” (за договором покупець, далі відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів №06/05-1т, згідно п.1.1 якого постачальник зобовязався поставити (передати) товар у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязався прийняти зазначений товар і оплатити за нього на умовах договору.

Предметом поставки є нафтопродукти (п.1.2).

Кожна партія товару визначається у специфікаціях, в яких зазначається: найменування товару, загальна кількість товару, яка повинна бути поставлена у конкретній партії, асортимент (номенклатура) по сортам, видам, маркам і типорозмірам, комплектність товару (п.2.1.2)

Розділом 4 договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків. Так, відповідно до п.4.1. договору вартість кожної партії товару, яка постачається визначається у специфікаціях.

Оплата по даному договору здійснюється протягом 10 днів з моменту поставки товару (п.4.2).

Оплата за договором здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника по кожній товарній партії (п.4.3).

Розділом 7 договору визначений строк дії договору.

Відповідно до п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією на поставку товару від 06.05.2008р. до договору поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну з урахуванням ПДВ та суму з урахуванням ПДВ у гривнях. Так, за специфікацією від 06.05.2008р. загальна сума товару складає 46 869,79грн.

Специфікацією на поставку товару від 02.06.2008р. до договору поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну з урахуванням ПДВ та суму з урахуванням ПДВ у гривнях. Так, за специфікацією від 02.06.2008р. загальна сума товару складає 105 804,79грн.

Специфікації до договору поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 152 674,58грн., що підтверджено видатковими накладним №Ц-00000202 від 28.05.2008р. на суму 46869,79грн. та №Ц-00000236 від 05.06.2008р. на суму 105 804,79грн.

З боку відповідача, товар отримав ОСОБА_1., що діяв на підставі довіреностей серія ЯИД №818240 від 28.05.2008р., №14 від 05.06.2008р., якими останнього уповноважили на прийняття від ПНВФ “Центр” дизельного пального. Вказані довіреності містяться у матеріалах справи.

Відповідач зобовязання щодо повної та своєчасної оплати товару отриманого відповідно до договору поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. по видатковим накладним №Ц-00000202 від 28.05.2008р., №Ц-00000236 від 05.06.2008р. в строки визначені умовами договору не виконав. З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем було часткове сплачено за поставлені нафтопродукти у розмірі 81 874,58грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач зобовязання по оплаті товару отриманого відповідно до договору поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. в повному обсязі не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 70800,00грн.

Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 4730,00грн. та інфляційних у розмірі 16545,96грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р., специфікації до договору, видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, банківські виписки, пояснення від 07.12.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не зявився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №06/05-1т від 06.05.2008р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обовязок оплатити товар протягом 10 днів з моменту поставки товару. Факт одержання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки підприємства відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені строки оплати товару поставленого за договором поставки нафтопродуктів №06/05-1т від 06.05.2008р. та не виконані зобовязання щодо повної оплати товару.

Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар на суму 70800,00грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням пояснень від 07.12.2010р., 3% річних за період з 16.06.2008р. по 06.09.2010р. у розмірі 4730,00грн. та індекс інфляції за період з 16.06.2008р. по 06.09.2010р. у розмірі 16 545,96грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд приходить до висновку, що розмір річних складає 4727,83грн., тому позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в іншій частині в розмірі 3,17грн. задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків у розмірі 16 545,96грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватної науково-виробничої фірми “Центр” м.Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта” м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 70800,00грн., 3% річних у розмірі 4730,00грн., збитків від інфляції у розмірі 16 545,96грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта” м.Донецьк (83052, м.Донецьк, вул.Краснофлотська, будинок 74, кімната 39, ЄДРПОУ 32942619) на користь Приватної науково-виробничої фірми “Центр” м.Горлівка, Донецька область (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Мініна і Пожарського, 3, ЄДРПОУ 23184400) заборгованість за поставлений товар у розмірі 70800,00грн., 3% річних у розмірі 4 727,83грн., збитків від інфляції у розмірі 16 545,96грн., державне мито у розмірі 920,73грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2010р.

Суддя