Рішення № 12759072, 06.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.10 р.                     Справа № 38/205                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк

про стягнення 4 618 043,35грн.

за участю представників:

від позивача: Гац Л.В. - за дов. №451-10”Д” від 15.09.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк про стягнення боргу з несплати спожитої у травні-липні 2010р. активної електричної енергії у сумі 4400 476грн.42коп., пені у сумі 139 060грн.14коп., інфляційних у сумі 52 805грн.72коп., 3% річних у сумі 25 701рн.08коп., а всього у сумі 4618 043грн.35коп.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №100 177 від 23.05.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; додаток №5 до договору; протокол узгодження розбіжностей від 13.09.2006р., протокол узгодження розбіжностей від 07.07.2008р., угоду від 18.09.2007р., додаткову угоду від 12.06.2008р., акти прийому-передачі електроенергії за травень-липень 2010р., рахунки №177 за травень-липень 2010р.; розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

          26.10.2010р. відповідач надав клопотання про відкладення справи №05-1296 від 26.10.2010р., в якому просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості складання відзиву. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

          16.11.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №05/1371 від 16.11.2010р., в якому повідомив суд, що позовні вимоги визнає частково, а саме у частині суми основного боргу у розмірі 4400 476,42грн. та 3% річних у сумі 25 701,08грн. Не визнає суму інфляційних та пені. Крім того, у відзиві відповідач просить суд не стягувати або зменшити нарахування пені відповідно до п.3 ст.83 ГПК України.

          До відзиву відповідач додав звіт про фінансові результати за І півріччя 2010р., баланс станом на 30.06.2010р. та довідку №03/01/2309 від 16.08.2010р., відповідно до якої дебіторська заборгованість станом на 01.08.2010р. складає 144,6млн.грн., в тому числі в тому числі укладено 23268 тис. договорів реструктуризації зазначеної заборгованості на суму 18760 млн.грн., правовстановлюючі документи, тощо.

18.11.2010р. відповідач надав суду лист №05/1379 від 17.11.2010р., в якому просить залучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків.

Згідно акту звірки розрахунків, заборгованість відповідача за період травень-липень 2010р. за договором № 177 від 23.05.2006р. становить 4 400 476,22грн. Акт звірки розрахунків підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

29.11.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду та заперечення на клопотання про зменшення розміру пені, в яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні поданих клопотань.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Макіївського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 100 177.

Угодою від 18.09.2007р. до договору на постачання електроенергії від 23.05.2006р., у зв’язку з перетворенням Держаного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником та відповідним перейменуванням Макіївського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Макіївське регіональне виробниче управління КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 23.05.2006р. викладено в іншій редакції. Угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 23.05.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору. Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16655 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 –2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.10 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за травень-липень 2010р. та рахунками за активну електроенергію №177 за травень-липень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках уповноваженої особи.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №100 177 від 23.05.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.10 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №100177 від 23.05.2006р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №177 за травень-липень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати 03.06.2010р., 02.07.2010р. та 02.08.2010р. відповідно, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в травні-липні 2010р. електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок не повної оплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена протягом травня-липня 2010р. за Договором №100177 від 23.05.2006р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 4 400 476,42грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 139 060,14грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 139 060,14грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач у відзиві від 16.11.2010р. просить суд зменшити суму пені, посилаючись на велику заборгованість із водопостачання та водовідведення.

В судовому засіданні 06.12.2010р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду довідку від 16.08.2010р. №03/01/2309, відповідно до якої дебіторська заборгованість станом на 01.08.2010р. складає 144,6млн.грн., звіт про фінансові результати за І півріччя 2010р., баланс станом на 30.06.2010р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 111 248,11грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 25 701,08грн. та інфляційні в сумі 52 805,72грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення боргу з несплати спожитої у травні-липні 2010р. активної електричної енергії у сумі 4400476,42грн., пені у сумі 139060,14грн., інфляційних у сумі 52805,72грн., 3% річних у сумі 25701,08грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р 260363011372 в ОПРЕВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 35151993) борг з несплати спожитої у травні-липні 2010р. активної електроенергії у розмірі 4 400 476,42грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р 26004301535689 в ЦМВ АК ПІБ м.Макіївка МФО 335516, код ЄДРПОУ 35151993) пеню у розмірі 111 248,11грн., інфляційні нарахування у розмірі 52 805,72грн., 3% річних у розмірі 25 701,08грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, Донецька область МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2010р.

Суддя