Рішення № 12758748, 29.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2010Справа №2-5/4503-2010 За позовом – Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь (пр.Кірова/пров. Совнаркомовський,52/1, м. Сімферополь)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолазна компанія «Кавмор», смт.Чорноморське (вул. Димитрова,15, кв.24, смт. Чорноморське)

Про стягнення 188555,28 грн.

Суддя М.П.Гаврилюк

П р е д с т а в н и к и:

Від позивача - Дрібний Ю.В. – представник за довіреністю №11/4 від 02.08.2010 року.

Від відповідача - не з'явився.

Сутність спору:

Позивач - Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолазна компанія «Кавмор», в який просить суд стягнути з відповідача на користь ДАТ «Чорноморнафтогаз» заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 169560,56 грн., 3% річних у розмірі 2792,57 грн., пеню у сумі 16202,15 грн., а всього 188555,28 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов’язання за договором, у зв’язку з чим за ним склалась заборгованість.

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, причини нез’явлення суду не відомі.

Справа розглядається у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2009 року між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (судновласник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водолазна компанія «Кавмор» (фрахтувальник за договором) укладено договір № 515, згідно умов якого позивач зобов’язався за обумовлену плату (фрахт) надати відповідачу для підняття та перевезення вантажів на певний час судно: плав-кран «Нептун-3».

Відповідно до п. 19 ч.І договору плата за одну годину фрахту без урахування паливно-мастильних матеріалів та ПДВ становить суму у розмірі 1359,00 грн.

Згідно п.19 ч.1 договору та ст.8 ч.ІІ договору відповідач зобов’язався сплачувати вартість затраченого палива та мастила за час, який судно перебуває у фрахті.

Пунктом 23 ч. І та ст. 10 п.(е) ч. ІІ договору передбачено, що оплата фрахту та вартості паливно-мастильних матеріалів проводиться у межах п’яти днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п. 24 ч. І договору за кожний день прострочення оплати фрахту та вартості за паливно-мастильні матеріали відповідачем сплачується пеня у розмірі 1% від суми заборгованості.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному об’ємі, а саме надав відповідачу судно на 56,3 години, що підтверджується актом здачі-приймання послуг за договором стандартного тайм-чартеру суден для роботи на шельфі, підписаного та складеного печатками обох сторін.

На адресу відповідача позивачем направлено рахунок від 20.10.2009 р. № 253 на загальну суму вартості послуг у розмірі 160265,18 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не оплатив вартість фрахту та вартість паливно-мастильних матеріалів.

Факт наявності заборгованості підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 01.11.2009 року, згідно якому заборгованість відповідача перед позивачем за рахунком № 253 від 20.10.2009 р. складає суму у розмірі 160265,18 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів сплати сформованої заборгованості, не спростовано факту виникнення заборгованості у сумі 160265,18 грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 23 ч. І та ст. 10 п.(е) ч. ІІ договору передбачений обов’язок оплатити фрахт та вартість паливно-мастильних матеріалів у межах п’яти днів з моменту отримання рахунку.

Рахунок отриманий відповідачем 20.10.2009 р. (арк.спр.39), але у передбачений договором строк не сплачений.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки відповідачем не виконано зобов’язання щодо своєчасної оплати фрахту та вартості паливно-мастильних матеріалів відповідно до п.24 ч.І договору та ст.231 Господарського кодексу України позивачем нарахована сума пені у розмірі 16202,15 грн.

Також позивач просить стягнути інфляційні витрати у сумі 9295,38 грн. та 3% річних у сумі 2792,57 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст.14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають покладанню на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30 листопада 2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолазна компанія «Кавмор» (вул. Димитрова,15, кв.24, смт. Чорноморське, ЄДРПОУ 34864501, МФО 384054, ІПН 136992410281) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (пр.Кірова/пров. Совнаркомовський,52/1, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 00153117, МФО 384577, ІПН 001531101091) заборгованість у сумі 160265,18 грн., індекс інфляції у розмірі 9295,38 грн., 3% річних у сумі 2792,57 грн., пеню у розмірі 16202,15 грн., державне мито у сумі 1885,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.