Ухвала суду № 12758597, 23.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 12/124-11/189-А Головуючий у 1-й інстанції: Євсіков О.О.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Сарненської МДПІ на постанову Господарського суду м.Києва від 7.06.2007 року по адміністративній справі за позовом Київського державного підприємства «Ізумруд» до Сарненської МДПІ

- про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.12.2006 року №0001441750/0, яким до позивача за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 7128,76 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на суму 712,88 грн.; від 9.01.2007 року: №0001172350/0 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ у розмірі 9575 грн. (6383 грн. –основний платіж та 3192 грн. –штрафні санкції); №0001242350/0, яким до позивача, за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельному податку у розмірі 1114,70 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 111,47 грн.; №0001232350/0, яким до позивача, за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельного податку застосовано штрафні санкції у розмірі 20% на суму 49,77 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 7.06.2007 року вказаний позов задоволений частково –визнані нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.12.2006 року №0001441750 та від 9.01.2007 року №0001172350/0. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даною постановою в частині задоволення вимог позову звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 30.11.2006 року по 13.12.2006 року працівниками податкового органу була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1.04.2005 року по 30.09.2006 року, за результатами якії 25.12.2006 року складений акт №34/23/26452774.

Згідно висновків вказаного акту, податковим органом були встановлені порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв»язку із чим платником занижено податкове зобов»язання по ПДВ в квітні 2005 року на суму 6383 грн., та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасної сплати: земельного податку та податку з власників транспортних засобів.

На підставі даного акту та виявлених в ході її проведення порушень вимог чинного законодавства відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 29.12.2006 року №0001441750/0, яким за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 7128,76 грн. до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на суму 712,88 грн. та податкові повідомлення-рішення від 9.01.2007 року: №0001172350/0 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ у розмірі 9575 грн. (6383 грн. –основний платіж та 3192 грн. –штрафні санкції); №0001242350/0, яким до позивача, за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельному податку у розмірі 1114,70 грн. застосовані штрафні санкції у розмірі 10% на суму 111,47 грн.; №0001232350/0, яким до позивача, за затримку на 49 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по земельного податку застосовано штрафні санкції у розмірі 20% на суму 49,77 грн.

Висновки акту перевірки, якими відповідач обґрунтовує свою позицію щодо правомірності винесення ним податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов»язання по ПДВ та застосування штрафних санкцій за затримку на 29 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не узгоджуються з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Спростовуються належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на нормативну та доказову бази не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень в частині, необґрунтованість яких встановлена судом першої інстанції. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановленні обставин справи.

Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, аргументовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів відповідно до ст.195 КАС України переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги податкового органу, тому не досліджує законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сарненської МДПІ залишити без задоволення, постанову Господарського суду м.Києва від 7.06.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 20.11.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: