Постанова № 12758585, 23.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-7091/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М. Суддя-доповідач: Умнова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7.12.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Астрал»до Коростенської ОДПІ Житомирської області

- про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.09.2009 року: №0000822301/1 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 34888 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 17444 грн.; №0000802301/1 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 463381 грн., з яких: 313893 грн. за основним платежем та 149488 грн. по штрафним санкціям; №0000812301/1 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ на суму 169605 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7.12.2009 року вказаний позов задоволений частково визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.09.2009 року: №0000822301/1 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 34888 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 17444 грн.; №0000812301/1 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ на суму 169605 грн.; №0000802301/1 в частині встановлення завищення амортизаційних відрахувань в сумі 46731 грн. та завищення валових витрат в сумі 1233931 грн. балансової вартості іноземної валюти. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 18.05.2009 року по 30.06.2009 року працівниками податкового органу була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами проведення якої складений акт від 7.07.2009 року №273/23-01/31231687.

Згідно висновків даного акту податковим органом встановлені порушення позивачем вимог п.18.3 ст.18, п.6.1 ст.6, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв»язку з чим, завищено від»ємне значення об»єкта оподаткування на 2018053 грн., завищено суму переплати по податку на прибуток на 313893 грн., занижено ПДВ на 113070 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 34888 грн.

На підставі вищевказаного акту та виявлених в ході перевірки порушень норм чинного законодавства, відповідач 11.09.2009 року виніс податкові повідомлення-рішення: №0000822301/1, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 34888 грн. та застосував штрафні санкції на суму 17444 грн.; №0000802301/1 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 463381 грн., з яких: 313893 грн. за основним платежем та 149488 грн. по штрафним санкціям; №0000812301/1, яким визначив податкове зобов»язання по ПДВ на суму 169605 грн., з яких: 113070 грн. за основним платежем та 56535 грн. по штрафним санкціям.

Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями податкового органу звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення вимог позову з огляду на наступне.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на загальну суму 147958 грн., понесені ним на проведення робіт по ремонту приміщень, будівельних та підрядних робіт, демонтажів від ПП «Лері»та ПП ОСОБА_1., а саме: демонтаж комунікацій водопроводу і каналізації СП «Анастасія», ремонт гаража, демонтаж адміністративної будівлі, вивіз будівельного сміття, демонтаж із землі топливних цистерн, відкачка води, монтаж демонтованих цистерн, засипка цистерн грунтом, послуги улаштування траншеї під кабель, послуги по ручному розбиранню вантажу, стін та вивіз сміття, ремонт приміщення.

Вказані роботи не призначені для їх використання в господарській діяльності позивача, тому в силу пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, сплаченого у зв»язку з проведенням таких робіт не включається до складу податкового кредиту.

Включивши суму податку по зазначеним вище роботам до податкового кредиту позивач завищив суму бюджетного відшкодування на суму 34888 грн.

При проведення перевірки було встановлено завищення позивачем амортизаційних відрахувань в сумі 46731 грн.

В перевіреному періоді позивач отримував від ПП «Лері»та ПП ОСОБА_1. послуги по проведенню ремонтно-будівельних робіт основних фондів 1 групи. Суми понесених підприємством витрат по проведенню даних робіт відображені в бухгалтерському обліку проводкою Дт 15 Кт 63, 37. Такі витрати в податковому обліку відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів 1 групи згідно бухгалтерської проводки Дт 10 Кт 15 та підлягають амортизаційним відрахуванням за ставкою 1,25%. Зазначені обставини в подальшому вплинули на завищення нарахованих амортизаційних відрахувань. При цьому, договори на виконання ремонтно-будівельних робіт, укладених між ПП «Лері», ПП ОСОБА_1 та позивачем відсутні і суду не надані.

Згідно довідок статистики основним видом діяльності ПП «Лері»є інші види оптової торгівлі, ПП ОСОБА_1. оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. Постановою від 26.05.2009 року ПП «Лері»визнано банкрутом.

В порушення пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач безпідставно відніс до валових витрат витрати, пов»язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, які не підтверджені відповідними документами, а саме: проведення ремонтно-будівельних робіт ПП «Лері»та ПП ОСОБА_1 не підтверджуються належними та допустимими доказами.

В наслідок подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов»язань з податку на прибуток за 1 кв. 2007 року, півріччя 2007 року, 3 кв. 2007 року, за 2007 рік, 1 кв. 2008 року, півріччя 2008 року, 3 квартал 2008 року, за 2008 рік, позивачем завищено суму переплати по податку на прибуток на 313893 грн. та занижено податкове зобов»язання за даним платежем на вказану суму.

Позивачем за 2007 рік нарахована сума податкового зобов»язання за 2007-2008 роки становить 226474 грн., а згідно уточнюючих розрахунків знято суму у розмірі 540367 грн., у зв»язку із чим занижено податкове зобов»язання на 313893 грн.

При цьому, жодного доказу, який би спростовував висновки податкового органу у цій частині позивачем не надано.

В ході перевірки позивача було встановлено завищення останнім валових витрат на суму 2012182 грн.

Так, 28.08.2007 року між позивачем та фірмою «WESTAN GROUP LTD»був укладений імпортний контракт №136 на придбання хлібопекарського обладнання.

Відповідно до п.18.3 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг). Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Під терміном «нерезиденти, що мають офшорний статус»розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правовстановлюючих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Фірмою «WESTAN GROUP LTD»є резидентом країни Беліз, яка згідно розпорядження КМУ від 24.02.2003 року №77-р «Про перелік офшорних зон»відноситься до переліку офшорних зон.

Виписка з правовстановлюючих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що підтверджує не офшорний статус вказаної фірми.

Враховуючи наведене податковий обґрунтовано встановив факт неправомірного включення до складу валових витрат придбання товару в сумі 4953635,84 грн.

Крім того, між позивачем та фірмою «VALTER-A LLC»були укладені кредитні договори №100 та №101.

Оскільки фірма «VALTER-A LLC»виключена з реєстрації, кошти, отримані згідно кредитних договорів втратили статус заборгованості, у зв»язку із чим, положення пп.7.3.3 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не застосовується.

Таким чином, позивач неправомірно здійснив перерахунок балансової вартості коштів, отриманих за кредитними угодами №№ 100, 101 на загальну суму 1233931 грн.

Враховуючи наведене податковий орган правомірно визначив позивачу податкове зобов»язання по податку на прибуток в сумі 313893 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 149488 грн., по ПДВ в сумі 113070 грн. та штрафні санкції у розмірі 56535 грн. та обґрунтовано зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 34888 грн. із застосуванням штрафних санкцій на суму 17444 грн.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, його позиція узгоджується з нормами матеріального права, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права, що регулюють відносини, у зв»язку із чим невірно вирішив спір.

Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені судом першої інстанції обставини, підтверджуються зібраними по справі доказами та зазначеними вище нормами чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Коростенської ОДПІ Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7.12.2009 року скасувати в частині задоволення вимог позову ТОВ «Астрал»до Коростенської ОДПІ Житомирської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, та ухвалити нове рішення у цій частині про відмову даних вимог.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 29.11.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: