Рішення № 127584393, 23.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6591/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №540/8544/21 за період з 27.07.2022 року (включно) по 11.02.2025 року (включно) у сумі 1 216 853,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у зв`язку із повторним попередженням про наступне вивільнення з посади завідувача сектору юридичного забезпечення, наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.11.2021 року №78/ОС її було переведено до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань 30.11.2021 року. Не погоджуючись із переведенням до іншого державного органу та в іншу місцевість, позивач оскаржила вищевказаний наказ в судовому порядку, внаслідок чого 26.07.2022 року у справі №540/8544/21 було ухвалено рішення, яким було визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.11.2021 №78 о/с «Про особовий склад» та поновлено її на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №540/8544/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та стягнуто з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2021 року у сумі 186 312 грн. з відрахуванням податків та зборів.

Водночас, лише 12.02.2025 року Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було видано наказ №2 о/с, яким скасовано наказ від 25.11.2021 року №78/ОС «Про особовий склад» та поновлено позивача на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року. Тобто, з 27.07.2022 року по 11.02.2025 року включно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року в частині поновлення її на посаді не виконувалось, що є затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі та підставою для нарахування середнього заробітку згідно ст. 236 КЗпП України.

Враховуючи вищевказані обставини, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до суду задля стягнення відповідної суми середнього заробітку за спірний період.

Ухвалою суду від 10.03.2025 року по справі №420/6591/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

28.03.2025 року від представника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач адміністративний позов не визнає та зазначає, що Управлінню не було відомо про існування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, через що рішення не було допущено до негайного виконання, а також не вживались заходи з апеляційного оскарження саме через відсутність зазначеного рішення.

16.04.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, на яку заперечень від сторони відповідача надано не було.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення винесено у строки, встановлені КАС України, з урахуванням перебування головуючого судді у справі у відпустці.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі №540/1596/21 було визнано протиправними дії Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо зменшення посадового окладу згідно посади завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яку обіймала ОСОБА_1 у період з 12.12.2017 року по 08.02.2021 року.

Зобов`язано Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за період з 12.12.2017 року по 08.02.2021 року, із розрахунку, що посада завідувача сектору юридичного забезпечення у період з 01.01.2017 року по 01.01.2020 року була прирівняна до 4 групи оплати праці, а з 01.01.2020 року до підкатегорії «Б1» схеми посадових окладів та провести виплату перерахованої заробітної плати без урахування податків та зборів.

06.01.2021 комісією з реорганізації Південного МРУ вперше було сформовано попередження про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» та 08.02.2021 року її було звільнено з посади завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

За рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі №540/776/21, яке набрало законної сили 22.10.2021 року, позивача було поновлено на попередній посаді з 09.02.2021 року.

У зв`язку із повторним попередженням про наступне вивільнення з посади завідувача сектору юридичного забезпечення, наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.11.2021 року №78/ОС (після поновлення на посаді згідно рішення у справі № 540/776/21) позивача було переведено до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань 30.11.2021 року, що вона також оскаржила в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21 було визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25 листопада 2021 року №78 о/с «Про особовий склад».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №540/8544/21 (з урахуванням ухвал від 27.10.2022 року про виправлення описок) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2021 року у сумі 256 179 грн. з відрахуванням податків та зборів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 24 065 грн. 24 коп. з відрахуванням податків та зборів.

08.11.2022 року на виконання рішення від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21 Одеським окружний адміністративним судом були видані виконавчі листи, зокрема, в частині поновлення позивача на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.12.2022 року було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №540/8544/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 08.11.2022 року про поновлення позивача на посаді.

Водночас, 24.01.2023 року та 16.03.2023 року у зв`язку із невиконанням вимог виконавчого документа, постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на боржника було накладено штрафи.

09.10.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП №70535729 було винесено вимогу виконавця, в якій зазначено, що боржнику в триденний строк з моменту отримання вимоги необхідно виконати вимоги рішення суду по справі №540/8544/21, а також надати на адресу відділу примусового виконання рішень підтверджуючі документи щодо виконання вимог рішення суду №540/8544/21. На виконання вимоги старшого державного виконавця від 09.10.2023, відповідачем було надіслано лист від 19.10.2023 року, в якому зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21 до нього не надходило.

23.04.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в якому останній просив Головне управління Національної поліції в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України відносно посадових осіб Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за невиконання рішення суду по справі №420/3544/21.

Разом з тим, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21, змінене в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №540/8544/21, було виконано лише 12.02.2025 року, коли Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було видано наказ №2о/с про скасування наказу від 25.11.2021 року №78/ОС «Про особовий склад», та було поновлено позивача на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року.

Посилаючись на вищевказані обставини позивач стверджує, що невиконання рішення суду за період часу з 27.07.2022 року (наступний день після ухвалення рішення суду) по 11.02.2025 року (за день до виконання рішення суду по справі №540/8544/21) включно свідчить про наявність права у позивача на середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, який підлягає стягненню з Південного МРУ, у розмірі 1 216 853,04 грн. (у розрахунку 664 робочих днів за спірний період).

Враховуючи вищевказані обставини, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом задля стягнення відповідної суми середнього заробітку за спірний період.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплені в Кодексі законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII (далі КЗпП України).

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст.236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналізуючи вищевказане, законодавець передбачає обов`язок роботодавця щодо негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення такого працівника на роботі.

Такого висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд від 27.03.2025 року по справі №420/17901/24.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства України не містить застережень, що уповноважений орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо не був повідомлений про наявність відповідного рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

З цього приводу суд не враховує посилання сторони відповідача, що Управлінню не було відомо про існування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, яким позивача було поновлено на посаді з 01.12.2021 року. Крім того, матеріали справи лист Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 14.12.2022 року, адресований начальнику ГУДКСУ в Одеській області, щодо безспірного списання коштів за заявою ОСОБА_1 від 01.12.2022 року та за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 року по справі №540/8544/21, що свідчить про обізнаність відповідача про існування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21.

Судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21, змінене в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, було виконано лише 12.02.2025 року, оскільки Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було видано наказ №2о/с було скасовано наказ від 25.11.2021 року №78/ОС «Про особовий склад» та поновлено позивача на посаді завідувача сектору юридичного забезпечення Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.12.2021 року.

Також, матеріалами справи підтверджено, що рішення суду по справі №540/8544/21 набрало законної сили 30.09.2022 року.

Отже, Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було допущено затримку виконання рішення суду в частині поновлення працівника, яке відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, в частині поновлення позивача на посаді підлягало негайному виконанню.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено затримку виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді з 27.07.2022 року по 11.02.2025 року включно.

Суд з цього приводу зазначає, що 12.02.2025 року не повинно бути враховано у дні затримки, оскільки у цей день відповідачем було усунуто порушено щодо поновлення позивача на посаді.

Суд також не враховує посилання позивача на необхідність включення до розрахунку періоду з 27.07.2022 року по 30.09.2022 року, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року по справі №540/8544/21 набрало законної сили лише 30.09.2022 року, а тому розрахунок має бути визначений за період з 01.10.2022 року (наступний день після прийняття постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №540/8544/21) до 11.02.2025 року.

Тобто, відповідачем фактично допущено затримку виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді з 01.10.2022 року по 11.01.2025 року, що, за розрахунками позивача, який не заперечувався відповідачем, включає 600 робочих днів (з врахуванням лише 64 робочих днів у 2022 році).

Щодо середньоденної заробітної плати позивача суд зазначає, що під час вирішення спору в адміністративній справі №540/776/21 судом було зазначено, що згідно табелю обліку робочого часу за серпень, вересень, жовтень та листопад 2021 року позивачу було встановлено неповний робочий місяць, у тому числі в цей період вона перебувала на лікарняному та у відпустці. Після попереднього поновлення на посаді позивач перебувала у плановій щорічній відпустці з 01 липня по 13 липня 2021 року. Також, період з 09 лютого по 13 липня 2021 року вважається вимушеним прогулом згідно попереднього судового рішення, яке набрало законної сили по адміністративній справі №540/776/21. У зв`язку із чим, виходячи з положень п. 2 розділу ІІ, п. 4 розділу ІІІ, п. 8 розділу ІV Порядку від 08.02.1995 року №100, суд вважав за необхідне при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу враховувати дохід за два місяці, що передують звільненню в листопаді 2021 року та вимушеному прогулу за попереднім звільненням. Враховуючи вищевказане, в межах провадження по адміністративній справі №540/776/21 було визначено заробітну плату за останні два місяці у розмірі 48 130,48 грн. та середньоденної заробітної плати позивачки у сумі 1 552,60 грн.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, за твердженням позивача, що відповідачем не заперечувалось, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі №540/1596/21 було зобов`язано Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити позивачу перерахунок заробітної плати за період з 12.12.2017 року по 08.02.2021 року, із розрахунку, що посада завідувача сектору юридичного забезпечення у період з 01.01.2017 по 01.01.2020 була прирівняна до 4 групи оплати праці, а з 01.01.2020 року до підкатегорії «Б1» схеми посадових окладів та провести виплату перерахованої заробітної плати без урахування податків та зборів. На виконання вказаного судового рішення позивачу було здійснено перерахунок заробітної плати за період з 12.12.2017 року по 08.02.2021 року лише 29.06.2022 року, що свідчить про те, що при винесенні Херсонським окружним адміністративним судом рішення від 12.07.2021 року у справі №540/776/21 вищевказане рішення по справі №540/1596/21 ще не було враховано, оскільки перерахунок заробітної плати позивача ще не був здійснений.

З цього приводу суд погоджується з позицією позивача, що при розрахунку її середнього заробітку варто враховувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі №540/776/21 та одночасно рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі № 540/1596/21.

Відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року у справі №540/776/2 за останні два місяці роботи, що передували звільненню, позивачу було нараховано 48 130,48 грн. заробітної плати (грудень 2020 року -26 336,48 грн. + січень 2021 року - 21 794 грн.), із врахуванням 31 робочого дня, що відповідачем не заперечувалось. Разом з тим, Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань 29.06.2022 року на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року по справі №540/1596/21 було здійснено перерахунок заробітної плати позивача за період з 12.12.2017 року по 08.02.2021 року (на підтвердження цього до суду надано довідку Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 29.06.2022 року), внаслідок чого визначено суму недоплати до заробітної плати позивача у грудні 2020 року у розмірі 4 286,45 грн. та у січні 2021 року 4 394,00 грн. Таким чином, нарахована заробітна плата у грудні 2020 року склала 30 622,93 грн. (26 336,48 грн. + 4 286,45 грн.) та у січні 2021 року 26 188,00 грн. (21 794,00 грн. + 4 394,00 грн.). У такому випадку середньоденна заробітна плата позивача склала 1 832,61 грн. (у розрахунку: 30 622,93 грн. + 26 188,00 грн.) * 31).

Вищевказаний розрахунок середньоденної заробітної плати відповідачем за час розгляду справи не заперечувався.

Положеннями п.2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок №100) визначено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзаців 3-5 п.4 розділу III Порядку №100 якщо розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Враховуючи вищенаведені положення Порядку №100 суд зазначає, що середній заробіток за затримку виконання рішення суду, який підлягає виплаті позивачу, складає 1 099 566,00 грн. у розрахунку: 1 832,61 грн. на 600 робочих днів. за період затримки з 01.10.2022 року по 11.02.2025 року.

Згідно частини 2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи(частина 1 ст. 72 КАС України). При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на її користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, за період з 01.10.2022 року (включно) по 11.02.2025 року (включно) у сумі 1 099 566,00 грн.

В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з вищенаведених підстав.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 року у справі №540/8544/21, зміненого в частині постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2022 року, за період з 01.10.2022 року (включно) по 11.02.2025 року (включно) у сумі 1 099 566,00 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (65091, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 40867311)

Суддя О.В. Білостоцький