Вирок № 127579392, 23.05.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9348/25

провадження № 1-кп/753/1715/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024100020003591 від 19.08.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Семиполки Броварського району, Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

1. До Дарницького районного суду м. Києва 09 травня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020003591 від 19.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кожного.

2. Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення за таких обставин.

2.1 ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 17 березня 2025 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у інше сховище, проник до салону автомобіля марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки таємно, повторно, викрали чуже майно, що належить ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , приблизно о 14 годині 30 хвилин, 17 березня 2025 року, проходячи повз автомобіль марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля паркану за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, побачивши, що транспортний засіб стоїть з увімкненим двигуном, а водій відсутній, вирішили таємно, повторно, викрасти з нього цінне майно, що могло там зберігатися.

Так, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , підійшовши до автомобіля. Одночасно відчинили його дверцята з обох боків, після чого, проникли у салон автомобіля марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , де обшукавши його, таємно викрали два мобільні телефони марки «Iphone 11» білого кольору, об`єм пам`яті 64 Gb, вартістю 8 086,95 грн, який знаходився на тримачі торпедо автомобіля, з сім-карткою лайфселл НОМЕР_2 , у прозорому силіконовому чохлі, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8A Midnight Black 2Gb RAM 32Gb ROM s/n НОМЕР_3 imei1 НОМЕР_4 та imei2 НОМЕР_5 », вартістю 2 706 грн, у чохлі силіконовому чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, що належать ОСОБА_9 , та автомобільні запасні частини: опора кульова передня нижня Renault Duster (11-), у кількості 2 шт, загальною вартістю 776,24 грн, наконечник рульовий правий Renault Duster (10-), вартістю 430,43 грн, наконечник рульовий лівий Renault Duster (11-), вартістю 430,43 грн, втулка стабілізатора (замінна для 87-09535) передн. (D=20mm) Renault Duster (10-), у кількості 2 шт, загальною вартістю 143,80 грн, що належать ТОВ «Автозеніт», ідентифікаційний код 39524321, викравши вказане майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріального збитку ОСОБА_9 на загальну суму 10 792,95 грн, а ТОВ «Автозеніт», ідентифікаційний код 39524321, на загальну суму 1 780,90 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

2.2 ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він 17 березня 2025 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаним з проникненням у інше сховище, проник до салону автомобіля марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки таємно, повторно, викрали чуже майно, що належить ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 , приблизно о 14 годині 30 хвилин, 17 березня 2025 року, проходячи повз автомобіль марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля паркану за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, побачивши, що транспортний засіб стоїть з увімкненим двигуном, а водій відсутній, вирішили таємно, повторно, викрасти з нього цінне майно, що могло там зберігатися.

Так, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , підійшовши до автомобіля. Одночасно відчинили його дверцята з обох боків, після чого, проникли у салон автомобіля марки «Renault Kango», державний номерний знак НОМЕР_1 , де обшукавши його, таємно викрали два мобільні телефони марки «Iphone 11» білого кольору, об`єм пам`яті 64 Gb, вартістю 8 086,95 грн, який знаходився на тримачі торпедо автомобіля, з сім-карткою лайфселл НОМЕР_2 , у прозорому силіконовому чохлі, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 8A Midnight Black 2Gb RAM 32Gb ROM s/n НОМЕР_3 imei1 НОМЕР_4 та imei2 НОМЕР_5 », вартістю 2 706 грн, у чохлі силіконовому чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, що належать ОСОБА_9 , та автомобільні запасні частини: опора кульова передня нижня Renault Duster (11-), у кількості 2 шт, загальною вартістю 776,24 грн, наконечник рульовий правий Renault Duster (10-), вартістю 430,43 грн, наконечник рульовий лівий Renault Duster (11-), вартістю 430,43 грн, втулка стабілізатора (замінна для 87-09535) передн. (D=20mm) Renault Duster (10-), у кількості 2 шт, загальною вартістю 143,80 грн, що належать ТОВ «Автозеніт», ідентифікаційний код 39524321, викравши вказане майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.

Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріального збитку ОСОБА_9 на загальну суму 10 792,95 грн, а ТОВ «Автозеніт», ідентифікаційний код 39524321, на загальну суму 1 780,90 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

3. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно разом з ОСОБА_7 , приблизно о 14 годині 30 хвилин, 17 березня 2025 року, проходячи повз автомобіля, який був припаркований біля паркану за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, побачили, що транспортний засіб стоїть з увімкненим двигуном, а водій відсутній, вирішили таємно, повторно, викрасти з нього цінне майно, що могло там зберігатися. Вони одночасно відчинили його дверцята з обох боків, після чого, проникли у салон автомобіля, звідки таємно викрали два мобільні телефони та автомобільні запасні частини: опора кульова передня нижня, наконечник рульовий правий, наконечник рульовий лівий, втулка стабілізатора, що належать ТОВ «Автозеніт», викравши вказане майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд. Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріального збитку ОСОБА_9 на загальну суму 10 792,95 грн, а ТОВ «Автозеніт», на загальну суму 1 780,90 грн. Про вчинене щиро шкодує.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно що дійсно разом з ОСОБА_6 , приблизно о 14 годині 30 хвилин, 17 березня 2025 року, проходячи повз автомобіля, який був припаркований біля паркану за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 8, побачили, що транспортний засіб стоїть з увімкненим двигуном, а водій відсутній, вирішили таємно, повторно, викрасти з нього цінне майно, що могло там зберігатися. Вони одночасно відчинили його дверцята з обох боків, після чого, проникли у салон автомобіля, звідки таємно викрали два мобільні телефони та автомобільні запасні частини: опора кульова передня нижня, наконечник рульовий правий, наконечник рульовий лівий, втулка стабілізатора, що належать ТОВ «Автозеніт», викравши вказане майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд. Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріального збитку ОСОБА_9 на загальну суму 10 792,95 грн, а ТОВ «Автозеніт», на загальну суму 1 780,90 грн. Про вчинене щиро шкодує. Про вчинене щиро шкодує.

4. Показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

5. Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченим та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинувачених, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

6. Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

7. Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

8. При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

8.1 Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, яких виховує самостійно, працює не офіційно, з середньою освітою, має постійне місце проживання, страждає на ряд тяжких невиліковних хвороб.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Така обставина як щире каяття була вказана й в обвинувальному акті, з наявністю якої суд погоджується.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Також за наявності всіх вказаних вище обставин та обставин, які пом`якшують покарання, та водночас відсутності обставини, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням будуть правильними, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.

Суд, приймаючи рішення про застосування положень ст. 75 КК України, зважує на думку як прокурора, який просив про застосування вказаних положень кримінального закону, так і на думку потерпілого, який відмовився від заявлення цивільного позовів, не бажав брати участь у судовому розгляді, не висловлював прохання до суду про призначення обвинуваченому суворого покарання до якого він претензій не має.

8.2 Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, працює не офіційно, з середньною освітою, має постійне місце проживання, має сім`ю та малолітню дитину на утриманні.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Така обставина як щире каяття була вказана й в обвинувальному акті, з наявністю якої суд погоджується.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Також за наявності всіх вказаних вище обставин та обставин, які пом`якшують покарання, та водночас відсутності обставини, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням будуть правильними, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання.

Суд, приймаючи рішення про застосування положень ст. 75 КК України, зважує на думку потерпілого, який відмовився від заявлення цивільного позовів, не бажав брати участь у судовому розгляді, не висловлював прохання до суду про призначення обвинуваченому суворого покарання до якого він претензій не має.

9. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, тобто до 16 травня 2025 року, враховуючи, що днем затримання є 18 березня 2025 року. Під час судового розгляду ухвалою суду від 14 травня 2025 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року включно.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, тобто до 16 травня 2025 року, враховуючи, що днем затримання є 18 березня 2025 року. Під час судового розгляду ухвалою суду від 14 травня 2025 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року включно.

10. Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

1.1 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

1.2 На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

1.3 Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, тобто до 16 травня 2025 року. Під час судового розгляду ухвалою суду від 14 травня 2025 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року включно.

1.4 Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти негайно у залі суду у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, скасувавши останньому обраний під час судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

1.5 На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, починаючи з 18 березня 2025 року (день фактичного затримання) до 23 травня 2025 року (день звільнення з-під варти у залі суду).

2. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2.1 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

2.2 На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

2.3 Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року, тобто до 16 травня 2025 року. Під час судового розгляду ухвалою суду від 14 травня 2025 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року включно.

2.4 Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти негайно у залі суду у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, скасувавши останньому обраний під час судового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

2.5 На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, починаючи з 18 березня 2025 року (день фактичного затримання) до 23 травня 2025 року (день звільнення з-під варти у залі суду).

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:

- телефон «Xiaomi Redmi» чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету № WAR1314867, та повернутий потерпілому, залишити останньому як власнику за належністю;

- сумку чорного кольору з фіолетовими вставками, дві коробки голубого кольору в середині яких два ричаги ходової автомобіля, дві коробки білого кольору в середині яких два ричаги незалежної підвіски автомобіля, дві коробки синього кольору дві резинові втулки, два мобільні телефони марки «Iphone

11» білого кольору об?єм пам?яті 64 гб в прозорому чохлі з надписом, який поміщений до спеціального пакету № WAR1314868, повернуті потерпілому, залишити останньому як власнику за належністю;

- оптичний носій DVD-R диск «Verbatim» s/n 88АА0163 зберігати у матеріалах провадження;

- змиви, які зберігаються у трьох паперових конвертах та поміщенні до спеціальних пакетів ICR 0128085; №WAR 1314870; №WAR 1314869, передані на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 007028), знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1