Постанова № 12757439, 25.11.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2010 р. Справа № 5/82-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Матюхи Д.М., довіреність № 211/03 від 05.02.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3912 С/1-14) на рішення господарського суду Сумської області від 20.09.10 у справі № 5/82-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина", м. Ромни Сумської області

про стягнення 15425,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державна екологічна інспекція в Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" про стягнення з останнього в доход місцевого бюджету Роменської міської ради 15425,76 грн. шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря, із подальшим зарахуванням згідно з вимогами п. 49 ст. 6 та п. 7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" 30 % цих коштів в доход Державного бюджету України та 70% цих коштів-в доход місцевого бюджету Роменської міської ради.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20 вересня 2010 року у справі № 5/82-10 (суддя Коваленко О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач-Державна екологічна інспекція в Сумській області із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тому справа розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Сумській області, затвердженого Наказом Мінприроди № 55 від 19.02.2007р. остання є спеціальним підрозділом Мінприроди і забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Сумської області.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцію в Сумській області, яка відбувалася з 07.04.2010р. по 28.04.2010р. встановлено, що відповідач здійснював свою діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 464 від 15.01.2009р. акт перевірки - є документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації зобов‘язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров"я .

Пунктом 1.2. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»від 10.12.2008р. № 639 передбачається, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Пунктами 2.1., 2.1.2 Методики передбачається, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення завданої майнової шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки; причинний зв"язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника).

Статтею 9 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Виходячи із наведених положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря»від 10.12.2008р. № 639 наявність шкідливого результату протиправної поведінки (збитків) для притягнення до відповідальності відповідача не вимагається, та ці збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства відповідача, розрахований згідно із зазначеною з Методикою та даними акту позапланової перевірки від 07-28-04.2010 р. складає 15425,76 грн.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення зазначеної шкоди в доход місцевого бюджету Роменської міської ради, пославшись на наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Згідно вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі є позивач і відповідач.

Частиною 4 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір.

Нормами процесуального законодавства не передбачено стягнення шкоди на користь особи, яка не є стороною по справі.

Колегія суддів із зазначеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, зважаючи на наступне.

Як було наведено вище, відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Сумській області, затвердженого Наказом Мінприроди № 55 від 19.02.2007р. остання є спеціальним підрозділом Мінприроди і забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Сумської області.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і його органів на місцях належать зокрема подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною другою статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов"язків передбачено завдання майнової шкоди іншій особі.В даному випадку такою особою є держава.

Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України "Про Державний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ч. 15 ст. 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників. В даному випадку такою установою є Роменська міська рада.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник.

У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Частиною 19 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходами бюджету є усі податкові, неоподатковані та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Пунктом 3 частини 3 статті 9 Бюджетного кодексу України передбачено, що одним із різновидів неоподаткованих надходжень до бюджету -є надходження від штрафів та фінансових санкцій, відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховується до місцевих бюджетів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже виходячи з наведених норм, позивач, який є державним органом, що відповідно до закону має право подавати до господарського суду позови про стягнення шкоди, заподіяної державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на виконання вимог чинного законодавства подав даний позов про стягнення в доход місцевого бюджету Роменської міської ради із зарахуванням в подальшому 30 % цих коштів в доход Державного бюджету України та 70%- в доход місцевого бюджету Роменської міської ради.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги Державної екологічної інспекці про стягнення з приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" в доход місцевого бюджету Роменської міської ради 15425,76 грн. шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря, із зарахуванням в подальшому 30 % цих коштів в доход Державного бюджету України 70%- в доход місцевого бюджету Роменської міської ради обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а місцевий господарський суд внаслідок порушення норм процесуального права дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 99, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 20.09.2010 р. у справі № 5/82-10 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" ( 40021, м. Суми, пров. Громадянський, 1) в доход місцевого бюджету України Роменської міської ради (код бюджету 24062100, р/р 33111331700011, 23635184, в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 15425 грн. 76 коп. шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Роменський завод "Тракторозапчастина" ( 40021, м. Суми, пров. Громадянський), в доход Державного бюджету України (одержувач-Державний бюджет м. Суми, код ЄДРПОУ 23636315, рахунок № 31112095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Сумській області, МФО 851011) 231 грн. 37 коп. державного мита, в тому числі за розгляд апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Постанову складено в повному обсязі 29.11.2010 р.